Перш ніж іти далі, можна звернути увагу на одне важливе питання: якщо політика мультикультуралізму хотіла сприяти інтеграції, навіщо тоді взагалі ці розмови про збереження культурної спадщини? Чи не був це безглуздий обхідний шлях, внаслідок якого політика систематично неправильно розуміється? Стратегія спиралася на просте розуміння психологічної суті: "Що безпечніше ми почуваємося в кожному окремому соціальному контексті, то вільніші ми вивчати свою самобутність за його межами" [39].
Ця передумова настільки важлива для політики, що спостерігачі назвали її "посилкою мультикультуралізму" [7, 184; 8, 10] Трюдо також сформулював посилку, представляючи політику у Палаті громад. Мультикультуралізм "має сприяти зламові дискримінаційних підходів і культурних ревнощів та заздрощів", заявив він і продовжив: "Національна єдність, якщо вона має що-небудь означати у глибоко особистому сенсі, повинна ґрунтуватися на впевненості у власній індивідуальній самобутності; із цього може вирости повага до самобутності інших і готовність поділяти ідеї, підходи й принципи. Рішуча й активна політика мультикультуралізму сприятиме створенню цієї відправної впевненості" [77]. Претензія проста: мультикультуралізм "сприятиме" створенню відправної впевненості.
Законсервований і монолітний мультикультуралізм
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Канадський мультикультуралізм» автора Бахов І.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мультикультурофобія: ретельний розгляд“ на сторінці 3. Приємного читання.
