Як приклад можливих шляхів розв'язання проблеми цифрової нерівності, розглянемо Естонію. Ця країна мала дуже низький рівень інформаційних технологій і діяльності в цій сфері, коли відновила свою незалежність у 1991 році. Урядові заклади і деякі приватні компанії були недостатньо обладнані старими універсальними ЕОМ; було лише два мобільних телефони в Міністерстві закордонних справ, приватні особи фактично не мали комп'ютерів, а дохід на душу населення становив 600 дол. США. Сьогодні країна має одну з найвищих ступенів підключеності в Європі і входить у двадцятку країн світу з цим показником. Усі школи підключені до Інтернету; 80% банківських переказів відбувається через Інтернет; 28% населення мають доступ в Інтернет вдома або на роботі (для порівняння – 7% у 1997); щорічний дохід на душу населення – 5 000 дол. США; при цьому вартість модемного доступу найнижча в Європі. Відбулося впровадження смарт-карт і були завершені законодавчі й адміністративні приготування для їх використання на загальнонаціональному рівні в 2001 році для послуг, що потребують взаємодії з державними органами, лікарнями, громадським транспортом і громадськими телефонами. Цей прогрес зумовило:
· усвідомлення того, що поліпшення можливості доступу до Інтернету може сприяти виживанню невеликої, такої, що тільки-но одержала незалежність, країни. У цьому контексті, чітка картина національної і регіональної ситуації була необхідна для планування;
· впевненість у тому, що інформаційних технологій можуть скоротити розрив між бідними і багатими і, особливо, сприятимуть зменшенню міграції сільського населення, тому що воно зможе відчути себе частиною міського світу за допомогою Інтернету.
· створення необхідної інфраструктури за допомогою укладання угод зі шведськими і фінськими операторами зв'язку, які модернізували телефонну мережу в обмін на доходи від телекомунікаційного бізнесу;
· деполітизація проблеми комп'ютеризації, внаслідок чого неурядова організація з помітною назвою "Стрибок тигра" одержала урядові асигнування на устаткування і програмне забезпечення та право визначати, куди вони будуть спрямовані;
· стратегічний психологічний підхід, коли кожний, хто одержав комп'ютер, зобов'язаний був сплатити 50% його вартості, що сформулювало у нього почуття власності і, відповідно, викликало почуття заздрості і усвідомлення цінності володіння зв'язком Інтернет у тих, хто ще не володів ним.
· професійний і агресивний маркетинг та рекламна кампанія.
Отже, грамотне використання нових технологій у політиці може мати подвійне значення (як позитивне, так і негативне) для забезпечення відкритого, підзвітного і відповідального державного управління в XXI ст. Так, за певних умов може виникнути небезпека негативного впливу Інтернет-середовища на демократичний процес. Як зазначають деякі дослідники, електронізація управління потенційно здатна підсилювати недовіру громадян до уряду і до державних чиновників; сприяти інформаційним перевантаженням; Інтернет-технології надають нові можливості для викривлення інформації і для дезінформації; вони можуть ще більше підсилити непропорційний вплив могутніх осіб; збільшити політичну роздрібненість; несправедливо надати нові переваги особам, що займають державні посади; можуть зашкодити процесу дорадчого прийняття рішень; зменшити авторитет засобів масової інформації; істотно обмежити можливості для контактів між людьми в цілому; здатні істотно загострити й інтенсифікувати небезпечний розкол, що вже наявний як в українському, так і в російському суспільстві, між заможними і незаможними, – створити новий світ інформаційних заможних і незаможних. Нерівний доступ до освіти й Інтернету – основна перешкода на шляху створення електронного уряду.
Насамкінець розглянемо, як така розвинена країна, як США, вирішує проблему цифрової нерівності*136. Передусім слід зазначити, що на сьогодні ще не всі американці мають можливість повною мірою користуватися перевагами інформаційного суспільства. Продовжує зростати розрив між тими, хто має доступ до інформаційних і комунікаційних технологій, і тими, хто його не має. Афро-американські й іспаномовні сім'ї становлять лише 2/5 від усіх сімей, що мають доступ в Інтернет. Серед міських сімей з річним прибутком 75 тис. дол. і більше відсоток тих, хто має доступ в Інтернет у 20 разів вище, ніж серед сімей з нижчим рівнем прибутку. А відсоток сімей, що мають удома комп'ютер – вище в 9 разів.
*136: { Див. Електронний уряд, http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/category}
Конкуренція в приватному секторі і потужний технологічний прогрес є значними силами, що сприяють подоланню інформаційної нерівності. Так, ІТ-індустрія здатна кожні 12– 18 місяців удвічі збільшувати потужність ПК, не підвищуючи при цьому їхньої вартості. Проте, доступ до ІКТ є лише першим кроком. Слід також допомогти людям здобути навички, необхідні для використання цих технологій. Саме тому ще у 2000 році уряд США висунув такі ініціативи, спрямовані на розширення можливості використання ІКТ усіма громадянами країни:
· У бюджеті 2000 року передбачалося виділення 2 млрд дол. США, включаючи надання нових податкових пільг для стимулювання забезпечення комп'ютерами шкіл, бібліотек і громадським технологічних центрів, для спонсорування шкіл, бібліотек і громадських технологічних центрів, а також для підвищення комп'ютерної грамотності і рівня освіти працівників цих установ.
· Передбачалося також збільшення і розширення податкових пільг з метою стимулювання передачі приватними компаніями комп'ютерів школам, бібліотекам і громадським комп'ютерним центрам. При цьому компанії одержать податкові пільги, що перевищують вартість переданих комп'ютерів. За чинними правилами пільги поширюються тільки на передачу комп'ютерів школам і діють до кінця 2000 р. Новий бюджет продовжив дію пільг до 30 червня 2004 р. і поширив їх на публічні бібліотеки і громадські технологічні центри в регіонах з низьким рівнем життя.
· Передбачалося зниження податків, щоб стимулювати спонсорування шкіл і громадських технологічних центрів. Так, загальна сума спонсорської допомоги школам і суспільним технологічним центрам становила до 1 млрд дол. США у рік.
· Передбачалося цільове зниження податків для компаній з метою заохочення підвищення комп'ютерної грамотності і загальноосвітнього рівня державних службовців, які не мають належних навичок для роботи в сучасних умовах.
150 млн дол. (у 2 рази більше порівняно з попередніми роками) було виділено на навчання всіх найманих на роботу вчителів ефективному застосуванню ІКТ у навчальних класах. Це пояснюється тим, що хоча США досягли великих успіхів у підключенні шкіл до мережі Інтернет, і кількість сучасних комп'ютерів у класах збільшилася, доступ до комп'ютерів і Інтернету не може допомогти учням освоїти їх на необхідному рівні, доки вчителі не користуються комп'ютером так само впевнено, як класною дошкою.
100 млн дол. (у 3 рази більше порівняно з попередніми роками) було виділено на створення близько 1000 громадських центрів технологій для міських і сільських громад із низьким рівнем доходів. Такі центри допомагають дітям поліпшити свою успішність і підготуватися до роботи з технологіями XXI століття. Дорослі ж навчаються користуватися комп'ютерами й Інтернетом для підвищення власної грамотності, пошуку роботи, складання резюме і ділових листів, організації власного підприємства або бізнесу в Інтернеті, а також набувають інших потрібних навичок.
У бюджеті також було передбачено створення нової пілотної програми на суму в 50 млн дол. США для розширення доступу до комп'ютерів і Інтернету сімей з низьким рівнем доходів. Це дасть їм змогу набути навичок, необхідних для ефективного використання інструментів інформаційного століття.
У бюджеті збільшено утричі (з 15 млн дол. до 45 млн дол.) суму, що виділяється на Програму технологічних можливостей міністерства торгівлі. Ця програма сприяє впровадженню ІКТ у співтовариствах з низьким рівнем доходів, зокрема, передбачено створення місцевих електронних мереж, що сприяють спілкуванню і співробітництву в локальних співтовариствах.
Швидкий доступ в Інтернет в наш час настільки ж важливий для економічної життєздатності співтовариства, як шляхи і мости. У бюджеті передбачено на нову програму 25 млн дол., метою якої є стимулювання створення приватними компаніями широкосмужних мереж у міських і сільських співтовариствах з низьким рівнем доходів. Програмою також передбачено надання грантів і гарантії позичок. 10 млн дол. США виділено на підготовку корінних американців (індійського походження) у сфері ІКТ та інших технічних областях з метою їх подальшого працевлаштування. Таким чином, реалізація ініціатив уряду США у 2000 році дала змогу великій кількості американців одержати доступ до комп'ютерів та мережі Інтернет, підвищити свою грамотність і набути нових навичок.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна політика» автора Поченцов Г.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „7.5. Перешкоди на шляху до електронного уряду (проблеми цифрової нерівності)“ на сторінці 2. Приємного читання.