Розділ «7.5. Перешкоди на шляху до електронного уряду (проблеми цифрової нерівності)»

Інформаційна політика

Як приклад можливих шляхів розв'язання проблеми цифрової нерівності, розглянемо Естонію. Ця країна мала дуже низький рівень інформаційних технологій і діяльності в цій сфері, коли відновила свою незалежність у 1991 році. Урядові заклади і деякі приватні компанії були недостатньо обладнані старими універсальними ЕОМ; було лише два мобільних телефони в Міністерстві закордонних справ, приватні особи фактично не мали комп'ютерів, а дохід на душу населення становив 600 дол. США. Сьогодні країна має одну з найвищих ступенів підключеності в Європі і входить у двадцятку країн світу з цим показником. Усі школи підключені до Інтернету; 80% банківських переказів відбувається через Інтернет; 28% населення мають доступ в Інтернет вдома або на роботі (для порівняння – 7% у 1997); щорічний дохід на душу населення – 5 000 дол. США; при цьому вартість модемного доступу найнижча в Європі. Відбулося впровадження смарт-карт і були завершені законодавчі й адміністративні приготування для їх використання на загальнонаціональному рівні в 2001 році для послуг, що потребують взаємодії з державними органами, лікарнями, громадським транспортом і громадськими телефонами. Цей прогрес зумовило:

· усвідомлення того, що поліпшення можливості доступу до Інтернету може сприяти виживанню невеликої, такої, що тільки-но одержала незалежність, країни. У цьому контексті, чітка картина національної і регіональної ситуації була необхідна для планування;

· впевненість у тому, що інформаційних технологій можуть скоротити розрив між бідними і багатими і, особливо, сприятимуть зменшенню міграції сільського населення, тому що воно зможе відчути себе частиною міського світу за допомогою Інтернету.

· створення необхідної інфраструктури за допомогою укладання угод зі шведськими і фінськими операторами зв'язку, які модернізували телефонну мережу в обмін на доходи від телекомунікаційного бізнесу;

· деполітизація проблеми комп'ютеризації, внаслідок чого неурядова організація з помітною назвою "Стрибок тигра" одержала урядові асигнування на устаткування і програмне забезпечення та право визначати, куди вони будуть спрямовані;

· стратегічний психологічний підхід, коли кожний, хто одержав комп'ютер, зобов'язаний був сплатити 50% його вартості, що сформулювало у нього почуття власності і, відповідно, викликало почуття заздрості і усвідомлення цінності володіння зв'язком Інтернет у тих, хто ще не володів ним.

· професійний і агресивний маркетинг та рекламна кампанія.

Отже, грамотне використання нових технологій у політиці може мати подвійне значення (як позитивне, так і негативне) для забезпечення відкритого, підзвітного і відповідального державного управління в XXI ст. Так, за певних умов може виникнути небезпека негативного впливу Інтернет-середовища на демократичний процес. Як зазначають деякі дослідники, електронізація управління потенційно здатна підсилювати недовіру громадян до уряду і до державних чиновників; сприяти інформаційним перевантаженням; Інтернет-технології надають нові можливості для викривлення інформації і для дезінформації; вони можуть ще більше підсилити непропорційний вплив могутніх осіб; збільшити політичну роздрібненість; несправедливо надати нові переваги особам, що займають державні посади; можуть зашкодити процесу дорадчого прийняття рішень; зменшити авторитет засобів масової інформації; істотно обмежити можливості для контактів між людьми в цілому; здатні істотно загострити й інтенсифікувати небезпечний розкол, що вже наявний як в українському, так і в російському суспільстві, між заможними і незаможними, – створити новий світ інформаційних заможних і незаможних. Нерівний доступ до освіти й Інтернету – основна перешкода на шляху створення електронного уряду.

Насамкінець розглянемо, як така розвинена країна, як США, вирішує проблему цифрової нерівності*136. Передусім слід зазначити, що на сьогодні ще не всі американці мають можливість повною мірою користуватися перевагами інформаційного суспільства. Продовжує зростати розрив між тими, хто має доступ до інформаційних і комунікаційних технологій, і тими, хто його не має. Афро-американські й іспаномовні сім'ї становлять лише 2/5 від усіх сімей, що мають доступ в Інтернет. Серед міських сімей з річним прибутком 75 тис. дол. і більше відсоток тих, хто має доступ в Інтернет у 20 разів вище, ніж серед сімей з нижчим рівнем прибутку. А відсоток сімей, що мають удома комп'ютер – вище в 9 разів.

*136: { Див. Електронний уряд, http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/category}

Конкуренція в приватному секторі і потужний технологічний прогрес є значними силами, що сприяють подоланню інформаційної нерівності. Так, ІТ-індустрія здатна кожні 12– 18 місяців удвічі збільшувати потужність ПК, не підвищуючи при цьому їхньої вартості. Проте, доступ до ІКТ є лише першим кроком. Слід також допомогти людям здобути навички, необхідні для використання цих технологій. Саме тому ще у 2000 році уряд США висунув такі ініціативи, спрямовані на розширення можливості використання ІКТ усіма громадянами країни:

· У бюджеті 2000 року передбачалося виділення 2 млрд дол. США, включаючи надання нових податкових пільг для стимулювання забезпечення комп'ютерами шкіл, бібліотек і громадським технологічних центрів, для спонсорування шкіл, бібліотек і громадських технологічних центрів, а також для підвищення комп'ютерної грамотності і рівня освіти працівників цих установ.

· Передбачалося також збільшення і розширення податкових пільг з метою стимулювання передачі приватними компаніями комп'ютерів школам, бібліотекам і громадським комп'ютерним центрам. При цьому компанії одержать податкові пільги, що перевищують вартість переданих комп'ютерів. За чинними правилами пільги поширюються тільки на передачу комп'ютерів школам і діють до кінця 2000 р. Новий бюджет продовжив дію пільг до 30 червня 2004 р. і поширив їх на публічні бібліотеки і громадські технологічні центри в регіонах з низьким рівнем життя.

· Передбачалося зниження податків, щоб стимулювати спонсорування шкіл і громадських технологічних центрів. Так, загальна сума спонсорської допомоги школам і суспільним технологічним центрам становила до 1 млрд дол. США у рік.

· Передбачалося цільове зниження податків для компаній з метою заохочення підвищення комп'ютерної грамотності і загальноосвітнього рівня державних службовців, які не мають належних навичок для роботи в сучасних умовах.

150 млн дол. (у 2 рази більше порівняно з попередніми роками) було виділено на навчання всіх найманих на роботу вчителів ефективному застосуванню ІКТ у навчальних класах. Це пояснюється тим, що хоча США досягли великих успіхів у підключенні шкіл до мережі Інтернет, і кількість сучасних комп'ютерів у класах збільшилася, доступ до комп'ютерів і Інтернету не може допомогти учням освоїти їх на необхідному рівні, доки вчителі не користуються комп'ютером так само впевнено, як класною дошкою.

100 млн дол. (у 3 рази більше порівняно з попередніми роками) було виділено на створення близько 1000 громадських центрів технологій для міських і сільських громад із низьким рівнем доходів. Такі центри допомагають дітям поліпшити свою успішність і підготуватися до роботи з технологіями XXI століття. Дорослі ж навчаються користуватися комп'ютерами й Інтернетом для підвищення власної грамотності, пошуку роботи, складання резюме і ділових листів, організації власного підприємства або бізнесу в Інтернеті, а також набувають інших потрібних навичок.

У бюджеті також було передбачено створення нової пілотної програми на суму в 50 млн дол. США для розширення доступу до комп'ютерів і Інтернету сімей з низьким рівнем доходів. Це дасть їм змогу набути навичок, необхідних для ефективного використання інструментів інформаційного століття.

У бюджеті збільшено утричі (з 15 млн дол. до 45 млн дол.) суму, що виділяється на Програму технологічних можливостей міністерства торгівлі. Ця програма сприяє впровадженню ІКТ у співтовариствах з низьким рівнем доходів, зокрема, передбачено створення місцевих електронних мереж, що сприяють спілкуванню і співробітництву в локальних співтовариствах.

Швидкий доступ в Інтернет в наш час настільки ж важливий для економічної життєздатності співтовариства, як шляхи і мости. У бюджеті передбачено на нову програму 25 млн дол., метою якої є стимулювання створення приватними компаніями широкосмужних мереж у міських і сільських співтовариствах з низьким рівнем доходів. Програмою також передбачено надання грантів і гарантії позичок. 10 млн дол. США виділено на підготовку корінних американців (індійського походження) у сфері ІКТ та інших технічних областях з метою їх подальшого працевлаштування. Таким чином, реалізація ініціатив уряду США у 2000 році дала змогу великій кількості американців одержати доступ до комп'ютерів та мережі Інтернет, підвищити свою грамотність і набути нових навичок.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна політика» автора Поченцов Г.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „7.5. Перешкоди на шляху до електронного уряду (проблеми цифрової нерівності)“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 1. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА: ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

  • Розділ 2. ІНФОРМАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ

  • 2.2. Інформаційні стратегії в різних сферах життєдіяльності

  • 2.3. Основні прояви стратегій

  • 2.4. Стратегія як нетактика

  • 2.5. Стратегія як методологія роботи з невідомим

  • 2.6. Стратегічні виклики Україні

  • 2.7. Стратегічні наслідки розвитку інформаційних технологій для військової справи

  • Література

  • Розділ 3. ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 3.3. Американський досвід розвитку національної інформаційної інфраструктури

  • 3.4. Канадський досвід побудови інформаційної магістралі

  • 3.5. Інформаційна політика Європейського Союзу щодо побудови інформаційного суспільства

  • Література

  • Розділ 4. ДЕРЖАВНА ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ

  • 4.2. Державна інформаційна політика України та шляхи її вдосконалення

  • 4.3. Центральні органи державної влади України в галузі інформації

  • 4.4. Концепції державної інформаційної політики

  • Література

  • Розділ 5. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

  • 5.4. Законодавство про дифамацію

  • 5.5. Основні проблеми правового регулювання мережі Інтернет

  • Література

  • Розділ 6. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СФЕРИ В УКРАЇНІ

  • Розділ 7. ЕЛЕКТРОННИЙ УРЯД: ПРОБЛЕМИ ТА ПРІОРИТЕТИ

  • 7.2. Досвід створення електронного уряду в США

  • 7.3. Е-уряд як складова програми "е-Європа"

  • 7.4. Електронний уряд Великої Британії

  • 7.5. Перешкоди на шляху до електронного уряду (проблеми цифрової нерівності)
  • 7.6. Російський проект електронного уряду

  • 7.7. Основні аспекти формування електронного уряду України

  • Література

  • Розділ 8. ІНФОРМАЦІЙНІ ВІЙНИ

  • 8.3. Пропагандистські дії в XX столітті

  • 8.4. Комунікативні складові психологічної/ інформаційної операції

  • 8.5. Інформаційні війни у структурі сучасних цивілізацій

  • 8.6. Інформаційна асиметрія у формуванні інформаційного простору

  • Література

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи