РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

Розглядаючи війну як збройну форму агресії, російські фахівці зазначають, що в інформаційно-психологічній сфері агресія переростає у війну в тому випадку, якщо одна зі сторін конфлікту починає застосовувати проти своїх супротивників інформаційну зброю, протиправні способи і засоби дій.

Ознаки, які вказують На те, що стосовно якоїсь держави готується інформаційно-психологічна війна (згідно з монографією);

1. Зміцнення геополітичних суб'єктів, створення нових союзів і коаліцій, в яких основною метою об'єднання суб'єктів геополітичної конкуренції Є спільна конкурентна боротьба за право переважного впливу на певні частини інформаційно-психологічного простору і процеси, що у них відбувається. При цьому основним завданням держави, яка викрила несподівану появу біля своїх кордонів такої коаліції, є визначення справжніх цілей створення такої коаліції та причин, які спонукали різнорідних геополітичних суб'єктів до такого об'єднання. Якщо коаліція створена для досягнення однієї або декількох конкретних цілей, які прямо Суперечать державним інтересам, а їхня реалізація завдасть шкоди безпеці держави та її геополітичній могутності, то можна припустити, що такий союз сформований для ведення агресії (війни).

2. Створення сприятливих умов для виникнення усередині держави та на її кордонах нових квазісамостійних суб'єктів геополітичної конкуренції, здатних самостійно виходити із власними ініціативами на міжнародний рівень, геополітичні інтереси цих суб'єктів не збігаються з інтересами держави (центру) в особі суб'єктів і територій, що утворюють його ядро. Крім того, вони ініціюють та підтримують інформаційно-психологічний і геополітичний сепаратизм.

3. Нарощування іноземної присутності та впливу (фінансового, технологічного, інформаційного, ідеологічного) на національні ОТКС і ЗМІ з метою встановлення повного або часткового зовнішнього контролю над національними інформаційними ресурсами та психологічною сферою суспільства.

4. Введення в дію комплексу заходів інформаційної (Інформаційно-психологічної) блокади-інформаційної ізоляції - "відсікання" держави від міжнародних інформаційних ресурсів (або введення зовнішньої цензури на надходження до держави інформації), блокування діяльності на території цієї держави суб'єктів інформаційно-психологічного простору, які є донорами інформаційних ресурсів для зазначеної держави.

5" Створення негативного психологічного підґрунтя, (наприклад, методом постійної трансляції через підконтрольні ЗМІ та МК спеціально підібраних матеріалів, які докладно ілюструють і коментують певну діяльність, явище з життя суспільства або соціальний процесу визначеному, як правило, негативному ракурсі) щодо діяльності (або окремих її напрямків) системи органів державної влади та місцевого самоврядування, створюючи ґрунт для миттєвої ініціалізації (у потрібний момент) бурхливої негативної та деструктивної реакції суспільства, спрямованої на державну владу, яку можна викликати разовим викидом концентрованої інформації, яка психологічно спонукає до негайних спонтанних дій і має властивість "блискавки", що потрапляє в бочку а порохом.

в. Цілеспрямовані дії щодо формування усередині суспільства атмосфери психологічної напруженості.

В інформаційному суспільстві інформаційно-психологічна війна є невід'ємною складовою політичних відносин і основним інструментом політичного примусу та досягнення політичних цілей. Саме інформаційно-психологічна війна є тим чинником, який може помітно змінити спрямованість геополітичних процесів і відносин в інформаційному суспільстві та призвести до зсуву в геополітичних центрів привабливості національних інтересів суб'єктів геополітичної конкуренції в інформаційній сфері. Розмежування може відбутися на: 1) держави, які лідирують у розробці інформаційних і телекомунікаційних технологій; 2) держави, які контролюють стратегічно важливі "транспортні" магістралі передачі інформації; 3) держави, які контролюють (і використовують у власних інтересах) основні потоки інформації.

Поняття "війна" припускає сукупність декількох таємних операцій, поєднаних одним оперативним задумом і підпорядкованих єдиній оперативній меті. їхнє проведення припускає використання на практиці складної сукупності погоджених, скоординованих і взаємозалежних за метою, завданнями, місцем і часом, об'єктах і процедурах видів, форм, способів і прийомів ШВ. Інформаційно-психологічні операції складаються з політичних, військових, економічних, дипломатичних і суто інформаційно-психологічних заходів, спрямованих на конкретні групи населення (соціальні групи). У психологічних та інформаційних операціях йдеться про визначену структуру нав'язування моделі світогляду, відчуття та сприймання навколишнього середовища, що покликані забезпечити бажані типи поведінки об'єкта впливу.

Інформаційно-психологічні операції росіянами класифіковані за категоріями: 1) масштаб операції; 2) сфера проведення операції - суспільного і державного життя; 3) рівень і кількість учасників операції; 4) інтенсивність і тривалість; б) ступінь преференції характеру впливу.

За масштабом інформаційно-психологічні операції поділяються на стратегічні й тактичні. Стратегічні інформаційно-психологічні операції можуть бути спрямовані на великі аудиторії або на ключових комунікаторів. Вони вирішують складні проблеми та прагнуть досягти важливих тимчасових та далекосяжних цілей. Тактичні інформаційно-психологічні операції вирішують завдання з короткочасними цілями, допомагаючи дезорганізувати діяльність (придушити опір) конкретного конкурента (супротивника) відповідно до поточних інтересів.

Зо сферами проведення інформаційно-психологічні операції поділяються на зовнішньополітичні (зовнішньоекономічні) та внутрішньополітичні (внутрішньо економічні).

Внутрішньополітичними інформаційно-психологічними операціями є пропагандистські зіткнення під час будь-якої передвиборної кампанії або боротьби за владу. Тут інформаційно-психологічні операції виступають як комплекси заходів, спрямовані на ослаблення морального духу політичних опонентів, підрив авторитету їхніх керівників, дискредитацію їхніх дій, а зрештою - на створення тиску на погляди окремих людей і суспільну думку загалом для досягнення конкретних цілей.

Під час зіткнення економічних інтересів інформаційно-психологічні операції звичайно містять у собі комплекс заходів, спрямованих на дискредитацію конкурентів, їхньої економічної політики, а також їхніх союзників у політичній сфері. Основною метою таких операцій є примус конкурента до відмови від намірів, дій, які можуть надати йому переваги на ринку.

У зовнішньополітичній (зовнішньоекономічній) сфері інформаційно-психологічні операції можуть проводитися в інтересах керівників вищих ешелонів державної та військової влади, в інтересах керівників галузей економіки і великих компаній, підтримуваних державою і які мають загальнонаціональне значення, у тому числі й на зовнішньому ринку.

За рівнем учасників інформаційно-психологічні операції умовно поділяються на: 1) операції, проведені на міжнародному рівні під час акцій. У структурі цієї діяльності виділяються три основні групи організаційно-практичних дій: 1) дії, спрямовані на організаційне, фінансове, матеріально-технічне та інше забезпечення інформаційно-пропагандистських (інформаційно-рекламних) акцій з використанням засобів масової комунікації; 2) дії, спрямовані на забезпечення демонстраційних дій, різних акцій підтримки, мітингів, демонстрацій, зборів, зустрічей і т. ін.; 3) дії щодо проведення різних переговорів, залучення впливових прихильників, організації фінансової та іншої підтримки до проведення вигідних рішень в органах виконавчої та законодавчої влади на різних рівнях і т. ін. Основні організаційні форми таких дій - політичні ігри і лобіювання.