РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

Інформаційна безпека

Жодне з існуючих нині визначень "інформаційної (інформаційно-психологічної) війни" не дозволяє виділити з усього різноманіття акцій, заходів, операцій інформаційно-психологічного впливу ті з них, які репрезентують вищу ступінь небезпеки для держави та суспільства і цілком справедливо можуть бути віднесені до категорії " воєнних Дій".

Зокрема, доктор технічних наук професор С. П. Расторгуєв визначає поняття "інформаційної війни" як "відкриті та приховані цілеспрямовані інформаційні впливи інформаційних систем одна на одну з метою одержання визначеного виграшу в матеріальній сфері". Прекрасне визначення, в якому вірно зазначені дві основних ознаки ІВ.

По-перше, основним завданням ІВ на тактичному рівні є одержання визначеного матеріального виграшу (переваги), при цьому в процесі ІВ одні учасники протиборства ці переваги одержують, а інші їх утрачають. Для тих, хто переваги втрачає, ці втрати можуть служити кількісним вираженням матеріального збитку, завданих війною.

По-друге, ІВ здійснюється в результаті використання відкритих і прихованих інформаційних впливів.

Однак розглядаючи визначення "інформаційної війни", дане С, П. Расторгуєвим, неважко встановити, що під нього підпадає майже будь-яка акція, захід, операція ІПВ.

Таким чином, використання багатьох найбільш розповсюджених у науковій літературі визначень інформаційної війни для оцінки ступеня небезпеки негативних інформаційно-психологічних явищ, що виявляються, і процесів вимагає додаткового уточнення або доповнення цих формулювань низкою ознак і деталей, властивих лише акціям, заходам і операціям ІВ. Одним із таких ознак може бути факт застосування "інформаційної зброї". Іншою ознакою ІВ може служить особлива, характерна лише для війни, організаційна форма реалізації намірів - таємні операції.

Незважаючи на численні роботи, присвячені тематиці "інформаційної війни", її інформаційно-психологічна складова залишається майже недослідженою. Вивчення глибинних процесів і закономірностей розвитку системи інформаційно-психологічних відносин сучасного інформаційного суспільства вимагає розробки концепції інформаційно-психологічної війни, в якій розкривалися б мета, завдання, принципи, закономірності, сутність і зміст ІПП, здійснюваного у формі АІА, СІО та ІВ.

Безумовно, у концепції, крім основних розділів, присвячених характеристиці середовища проведення операцій інформаційно-психологічної війни, сутності та змісту "інформаційної війни", "психологічної війни ", "інформаційно-психологічних операцій ", повинна ввійти методика аналітичної реконструкції задуму, цілей, завдань, етапів і структурних елементів таємної інформаційно-психологічної операції за її зовнішніми ознаками, слідами і проявами.

АІА та СІО уражають розмаїтістю тактичних прийомів використання широкого спектра засобів, форм та методів ШВ на систему соціальних відносин держави, індивідуальну і масову свідомість громадянського суспільства, на систему державної влади. Проте методика проведення наукових досліджень вимагає існування способу універсального формалізованого представлення структури будь-якої таємної операції у вигляді сукупності кінцевого числа елементів, об'єднаних прямими та зворотними зв'язками, які випливають з цілей, завдань таємної операції і сукупності поглядів її керівництва на способи досягнення цих цілей.

Одним з можливих способів побудови "атомарної" моделі таємної інформаційно-психологічної операції, на думку авторів монографії, може бути виділення шести різновидів інформаційно-психологічного впливу (дезінформування, маніпулювання, пропаганда, лобіювання, управління кризами і шантаж) в окрему групу основних складових таємних операцій "інформаційно-психологічної війни" і прийняття як постулату твердження про те, що всі таємні операції інформаційно-психологічного впливу являють собою різні комбінації цих шести основних елементів, об'єднаних загальним оперативним задумом, цілями, завданнями та ідеологією.

Однією з найважливіших теоретичних проблем вивчення процесів зародження і розвитку конфліктів у сфері інформаційно-психологічних відносин є визначення того моменту, коли звичайна, пересічна конкуренція перетворюється в агресію, а агресія - у війну. Усім трьом формам інформаційно-психологічних відносин (конкуренція, агресія, війна) відповідають свої адекватні зовнішньому ступеню небезпеки системи методів протидії, які припускають різну тактику організації протидії з використанням помірних, інтенсивних або радикальних методів розв'язання політичних протиріч, використання для відображення ворожих зазіхань різних за своєю чисельністю та складом сил і засобів, у тому числі, у випадку війни, використання інформаційної зброї та звичайних збройних сил держави.

Автори монографії вважають, що для організації ефективної державної системи протидії АІА, СІО та ІВ і для визначення адекватного ступеня зовнішньої небезпеки форми державного реагування (протидії) у кожному конкретному випадку зовнішньої агресії мають вирішуватися такі завдання.

1. Провести класифікацію всіх різновидів організованого зовнішнього ІПВ, застосовуваного іноземними державами та іншими учасниками ІПП в агресивних цілях, розділивши ці форми та різновиди на декілька категорій за обраними критеріями (наприклад, за ступенем небезпеки для особистості, суспільства і держави, за ступенем завданого збитку і шкоди національним інтересам, державній і громадській безпеці, психічному здоров'ю населення, за масштабами агресії і т. ін.) з метою визначення адекватних заходів і організаційних форм протидії для кожної виділеної в процесі класифікації категорії агресії.

Одним з можливих варіантів такого поділу може стати поділ застосування в інформаційному протиборстві організованих агресивних інформаційно-психологічних впливів на такі категорій 1) інформаційно-психологічну боротьбу низького ступеня агресивності, до якої можна віднести, наприклад, діяльність іноземних держав та інших учасників інформаційного протиборства в напрямку створення умов для спонукання органів влади до здійснення діянь, вигідних для зовнішнього джерела інформаційно-психологічного впливу (так зване приховане управління); 2) інформаційно-психологічну агресію; 3) інформаційно-психологічну війну, віднісши до категорії війни найбільш небезпечні акції, заходи, операції агресивного ІПВ.

У рамках цієї класифікації такий вид комплексного впливу, як інформаційно-психологічна експансія, не є окремим самостійним видом інформаційно-психологічної боротьби та відноситься росіянами до засобів створення сприятливих умов для організації прихованого управління.

У випадку використання цієї схеми поділу організованих агресивних ІПВ на категорії за ступенем соціальної небезпеки необхідно чітко та однозначно визначити поняття "інформаційно-психологічної експансії", "інформаційно-психологічної агресії", "інформаційно-психологічної війни", які не дозволяють відносити ту ж саму агресивну акцію (захід, операцію) одночасно до декількох категорій.

2. Для кожної категорії агресивних ІПВ необхідно визначити кінцевий набір ознак, які дозволили б віднести будь-який виявлений ІПВ до однієї з таких категорій і таким чином визначити ступінь її соціальної небезпеки.

3. Відповідно до встановленого ступеня соціальної небезпеки виявлених акцій, заходів, операцій інформаційно-психологічного впливу.

віднесених до виділених раніше категорій, необхідно для кожної такої категорії (групи) визначити адекватну цій небезпеці загальнодержавну систему заходів протидії.

Протидія операціям ІВ та інших ворожих акцій може містити в собі не тільки пряму боротьбу із силами і засобами агресора, а й знищення, придушення, нейтралізацію або локалізацію джерел інформаційно-психологічної агресії. У цьому випадку неопрацьованою науковою проблемою залишається визначення, класифікація і типологія джерел інформаційно-психологічної агресії, зокрема ІВ.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Інформаційна безпека» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЧАСТИНА 1. НЕБЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ ДЛЯ ЛЮДИНИ

  • 1.3. Інформаційно-психологічний вплив

  • РОЗДІЛ 2 ПОНЯТТЯ ТА СУТНІСТЬ ФЕНОМЕНА "МАНІПУЛЯЦІЯ"

  • РОЗДІЛ 3. ТЕХНОЛОГІЇ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ ЛЮДИНИ

  • 3.2. Технології масового маніпулювання

  • РОЗДІЛ 4. МЕХАНІЗМИ МАСОВОГО МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ

  • 4.2. Узагальнення моделі психологічного маніпулювання

  • РОЗДІЛ 5. РЕАЛІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЙ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ

  • 5.2. Маніпулювання свідомістю за допомогою реклами

  • 5.3. Соціальні міфи та стереотипи

  • 5.4. Поняття про сугестивні технології

  • 5.5. Поради щодо протидії маніпулюванню

  • РОЗДІЛ 6. ОЗНАКИ ВИЯВЛЕННЯ МАНІПУЛЯТИВНОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

  • РОЗДІЛ 7. ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 7.2. Гендерні стереотипи та комунікативні моделі як основа інформаційно-психологічного впливу на особистість та суспільство

  • 7.3. Гендерні особливості інформаційно-комунікативної діяльності в сучасній політиці

  • 7.4. Інтернет-ресурси пострадянського простору" присвячені гендерній проблематиці

  • 7.5. Гендерні особливості технологій інформаційно-психологічного впливу

  • ЧАСТИНА 2. СУТНІСТЬ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 1.3. Види, методи, сили та засоби проведення спеціальних інформаційних операцій і актів зовнішньої інформаційної агресії

  • 1.4. Загрози національній безпеці держави в інформаційній сфері

  • РОЗДІЛ 2. ІСТОРІЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 2.2. Формування основ теорії і практики інформаційно-психологічного протиборства в роки Першої світової війни та в міжвоєнний період (1919-1939)

  • 2.3. Інформаційно-психологічне протиборство у роки Другої світової війни (1939-1945)

  • 2.4. Інформаційно-психологічне протиборство у роки "холодної війни" (1946-1991)

  • РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ США ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 3.2. Організаційно-правові аспекти державної політики США у сфері інформаційно-психологічного протиборства

  • РОЗДІЛ 4. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА
  • 4.2. Теоретико-правові та організаційні принципи, формування у РФ виконавчого механізму для реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • 4.3. Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ФРАНЦУЗЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • РОЗДІЛ 6. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • РОЗДІЛ 7. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ КИТАЙСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПРОТИБОРСТВА

  • 7.2. Організаційно-правові особливості побудови системи національної безпеки Китаю і функціонування її механізмів

  • ЧАСТИНА 3. ЗАГРОЗИ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ УКРАЇНИ В ІНФОРМАЦІЙНІЙ СФЕРІ. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 1.3. Однобічний характер використання свободи слова у діяльності ЗМІ

  • 1.4. Фактори впливу на діяльність ЗМІ

  • РОЗДІЛ 2. ЧОРНИЙ ТА БІЛИЙ ПІАР, "БРУДНІ" ТЕХНОЛОГІЇ ЯК МЕХАНІЗМИ МАСОВОГО ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ

  • 2.3. Чорний піар і "брудні" виборчі технології

  • РОЗДІЛ 3. ДУХОВНО-РЕЛІГІЙНА СКЛАДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • РОЗДІЛ 4. ТЕХНОЛОГІЇ МАНІПУЛЮВАННЯ СВІДОМІСТЮ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В НЕОКУЛЬТАХ ТА ДЕСТРУКТИВНИЙ ВПЛИВ ЇХ ПРЕДСТАВНИКІВ

  • РОЗДІЛ 5. ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ТЕРОРИСТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

  • РОЗДІЛ 6. СПЕЦІАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ В ЕКОНОМІЧНОМУ ПРОТИБОРСТВІ

  • РОЗДІЛ 7. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • РОЗДІЛ 8. СИСТЕМА ДЕРЖАВНИХ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ВДОСКОНАЛЕННЯ

  • РОЗДІЛ 9. ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • 9.2. Напрями удосконалення системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки в Україні

  • ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи