Розділ «2.4. Інформаційно-психологічне протиборство у роки "холодної війни" (1946-1991)»

У березні 1955 р. Міністерство оборони США ввело у дію доопрацьовану настанову ¥М 33-5 "Ведення психологічної війни". Настанова містила офіційне тлумачення американської концепції психологічної війни: "Психологічна війна включає заходи, за допомогою яких передаються ідеї та інформація для здійснення впливу на свідомість, почуття і дії противника".

У1956 році управління психологічної війни, яке існувало під час війни у Кореї, було перейменоване на управління спеціальних методів війни. Це стало початком формування нових особливостей американського ІПВ, суттєвої зміни теоретичних поглядів на ведення І психологічної війни загалом. Розширились функції підривної діяльності, пропагандистські прийоми впливу доповнювалися диверсійно-терористичними операціями, шпигунством, заходами спеціально організованих груп у тилу противника.

Таким чином в американському ІПВ почали з'являтися нові, нетрадиційні форми та методи, які надавали йому більш всеохоплюючого, глобального характеру.

На думку одного із провідних спеціалістів апарату міністерства оборони США, який займався проведенням психологічних і спеціальних операцій у Південно-Східній Азії у 1953-1973 роках. А. Педдока, випробування концепції спеціальних методів війни стосується періоду війни у В'єтнамі.

Під час війни у В'єтнамі в американській армії були створені нові формування для проведення психологічних операцій - групи психологічних операцій. Група складалася з чотирьох батальйонів "психологічної війни", до складу яких входили штаб з штабною ротою, роти радіомовлення, роти друкованої пропаганди, а також спеціальний підрозділ з роботи серед населення окупованих районів противника або залежної країни. Загальна чисельність батальйону становила 50 офіцерів і 300 сержантів, солдатів і цивільних спеціалістів.

На початку війни у рамках інформаційного агентства (ЮСІ А) був створений об'єднаний відділ зв'язків із громадськістю. До його функцій входила централізація планування, керівництва та контролю над усіма психологічними операціями у В'єтнамі.

У 1965 році американське командування прийняло рішення про формування батальйону ПсО. До 1967 року чотири роти цього батальйону (6, 7, 8 і 10-та) розміщувались у кожній корпусній тактичній зоні та брали участь у проведенні психологічних операцій, на початку війни вони були розширені до батальйонів і об'єднані у 4-ту групу ПсО у Сайгоні.

Під час війни у В'єтнамі американці все більше почали практикувати широкомасштабне звернення до всього населення країни противника. До цього пропагандистський вплив здійснювався переважно на особовий склад збройних сил, який брав безпосередню участь у веденні бойових дій, та на населення прифронтової смуги.

Характерною особливістю американської пропаганди під час війни у В'єтнамі стало те, що вона була переважно "чорна" та "сіра". За даними американських дослідників, тільки 6 % усієї пропаганди можна було віднести до "білої", де чітко простежувалось джерело. Для ведення "чорної" пропаганди на територію В'єтнаму був перекинутий спеціальний підрозділ під назвою "Група спостереження та вивчення" . Проведені ними операції мали кодову назву "Операції 33" і були настільки таємними, що про їх існування знали лише декілька американських офіцерів, які знаходилися у регіоні. На проведення подібних операцій міністерство оборони щорічно виділяло близько 3,7 млн дол. Однією з форм прихованих ПсО ЗС США у В'єтнамі було "чорне радіо".

Радіомовлення проводилось зі спеціально обладнаних літаків ЕС-121" Супер Констелейшен", які входили до складу 193-ї тактичної ескадрильї РББ під кодовою назвою "Корнет Соло", яка залучалася до участі у таємному проекті "Дженні", який був складовою частиною операції "Диверсійна чутка". Цікава форма ШВ, який здійснювався на в'єтнамців за допомогою ВПС США, застосовувалась у рамках проекту "Коротка розмова", в якому були задіяні літаки 5-ї ескадрильї 14-го авіаційного крила. Ескадрилья складалась із 16 літаків типу и-10 і чотирьох літаків С-47, обладнаних гучномовцями потужністю З тис. Вт і пристроями для скидання листівок.

Тільки за перші шість місяців 1966 року ескадрилья розповсюдила більше 508 млн листівок. Серед найбільш широкомасштабних операцій можна відзначити операцію " Тет" 1966 року. Тет - велике національне свято в'єтнамців. Зважаючи на природне бажання в'єтнамців бути в цей час вдома із сім'ями, тільки протягом січня було скинуто близько 103 млн листівок і проведено біля 380 год усного мовлення з борту літаків.

У В'єтнамі отримали подальший розвиток елементи мистецтва ШП. V практику ведення ПсО увійшло здійснення впливу на населення всієї країни - об'єкта впливу, з'явився новий стратегічний спосіб впливу - телебачення. Для потреб ведення психологічної війни практикувалося розповсюдження серед населення засобів пропаганди-телевізорів (3,5 тис. штук), радіоприймачів.

Для поліпшення можливостей прослуховування радіопередач місцевим мешканцям (у переважній більшості малоосвіченими) у деяких районах скидались невеликі транзисторні радіоприймачі з кількома фіксованими частотами. Велика увага приділялась пропаганді серед населення у зоні бойових дій. З цією метою створювались спеціальні озброєні пропагандистські групи, які закидались у провінції.

З метою впливу на населення організовувалась роздача однофунтових пакетів із рисом, цигарками, жуйками, цукерками, а також зубною пастою, іграшками. Як правило, на упаковках (обгортках) містились короткі пропагандистські тексти.

Широке розповсюдження отримала виплата грошової винагороди у великих розмірах за здану зброю (до 11 тис. дол.), передану розвідувальну інформацію, доставку перебіжчика (24 дол. за солдата, 2 100 дол. за політкомісара).

Після в'єтнамської війни фахівці США в галузі проведення ПсО дійшли висновку, що операції можуть бути успішними тільки в тому випадку, коли мають тотальний характер, плануються заздалегідь і проводяться комплексно, спрямовані не тільки проти противника, але й проти населення і збройних сил нейтральних або дружньо налаштованих до противника держав.

У 1979 році з'явився новий статут, який визначив концепцію, принципи організації та ведення психологічних операцій у збройних силах США - РМ 33-1 "Психологічні операції". Він трактував завдання психологічних операцій таким чином:

- зниження морально-бойового потенціалу противника;

- спонукання до здачі в полон;

- сприяння у захопленні в най коротший час населених пунктів;