Розділ «Словник економічних термінів»

Девальвація — здешевлення грошей, яке проявляється через зменшення золотого вмісту грошової одиниці країни (за часів дії золотого стандарту) або зниження обмінного курсу грошової одиниці відносно іноземних валют.

Дезінфляція — зниження темпів росту інфляції або повне її припинення.

"Демографічний вибух" — стрімкий ріст населення планети, головним чином в країнах, що розвиваються.

Демонетизація грошей — витіснення з обігу золотих грошей паперовими.

Демонополізація — заходи держава, спрямовані на розвиток і захист конкурентного середовища, недопущення або істотне обмеження проявів монополізму в економіці.

Демпінг — продаж товарів на ринках інших країн за цінами, нижчими від внутрішніх, з метою витіснення конкурентів. Розглядається як метод нечесної конкуренції, проти якого зазвичай застосовують антидемпінгові мита.

Деномінація — укрупнення грошової одиниці шляхом заміни у певній пропорції старих грошових знаків на нові.

Депозит — грошові активи, що вкладені у банк з метою одержання відсотків.

Депозитарій — юридична особа, що діє на ринку цінних паперів і надає послуги по зберіганню, обліку та переданні прав власності на цінні папери.

Депозитний сертифікат — письмове свідоцтво банку про внесення грошових коштів на банківський рахунок (депозит).

Дерегуляція економіки — вивільнення економіки від надмірного впливу держави, здійснюване шляхом політичних рішень, спрямованих на усунення адміністративних, економічних та організаційних перешкод для дії механізмів ринкової саморегуляції.

Державне програмування — розробка комплексних програм розвитку національної економіки або її окремих секторів, тобто визначення цілей і пріоритетів економічного і соціального розвитку країни, а також можливих шляхів і засобів їх реалізації.

Державне регулювання економіки — система заходів законодавчого, виконавчого та контролюючого характеру, здійснюваних уповноваженими на те державними інституціями з метою пристосування існуючої соціально-економічної системи до змінюваних умов господарювання.

Державний борг — зобов'язання держави перед кредиторами, які надали позику для покриття дефіциту її бюджету, а також для вирівнювання платіжного балансу й підтримки національної валюти.

- внутрішній державний борг — борг держави перед внутрішніми кредиторами (фізичними і юридичними особами);

- зовнішній державний борг — борг держави перед іноземними кредиторами (громадянами, компаніями, урядами, міжнародними фінансовими організаціями).

Державний сектор економіки — комплекс господарських об'єктів, які повністю або частково належать центральним та місцевим органам влади і використовуються ними для виконання економічних, соціально-культурних і політичних функцій.

Державні закупівлі — придбання центральними і місцевими органами влади товарів і послуг, виробничих ресурсів.

Державні корпорації — організаційна форма державних підприємств, яким надається право господарської самостійності.

Деривативи — похідні цінні папери у вигляді строкових біржових контрактів (форвардних, ф'ючерсних та опціонів).