Розділ «Словник економічних термінів»

Біметалізм — найдавніший тип грошової системи, за якої роль грошей виконували одночасно два метали — срібло та золото. У другій пол. XIX ст. поступився системі монометалізму (золотого стандарту).

Біржа — організований ринок, на якому здійснюються операції по купівлі-продажу 1) масових товарів (товарна біржа); 2) цінних паперів (фондова біржа); 3) валют (валютна біржа); 4) праці (біржа праці).

Біржова угода — домовленість про взаємну передачу прав і зобов'язань стосовно біржового товару, яка супроводжується передачею певного фінансового інструмента (банківських документів чи грошей) від однієї особи до іншої.

Благо — матеріальні й нематеріальні цінності, що приносять людям користь, задоволення, радість.

- благо неекономічне — благо, отримуване людиною безпосередньо від природи (повітря, сонячне світло і тепло, запахи рослин, шелест листя, спів птахів тощо).

- благо економічне — благо, створене людиною (матеріальні й нематеріальні життєві блага, інвестиційні і споживчі товари).

Бонус — додаткова винагорода, що виплачується менеджерам компанії за підсумками її діяльності.

Бреттон-Вудська система — система фіксованих золотих паритетів і валютних курсів дер-жав-учасниць Міжнародного валютного фонду. Існувала протягом 1946-1974 рр.

Брокер — посередник, який за винагороду (відсоток від вартості операції) здійснює купівлю-продаж цінних паперів, товарів та інших об'єктів власності.

Бюджет держави — грошові доходи та видатки держави, її кошторис.

Бюджет сім'ї — баланс сімейних доходів і витрат за певний період.

Бюджетний дефіцит — недостатність коштів у державі для фінансування її планових потреб. Бюджетний профіцит — надлишок коштів у держави над її плановими видатками. Бюджетно-податкова (фіскальна) політика — вид економічної політики держави, спрямованої на формування її бюджету та розподіл його коштів.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) — ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених в країні за певний період.

- номінальний ВВП — обсяг національного виробництва, обчислений у поточних цінах.

- реальний ВВП — обсяг національного виробництва, перерахований у незмінних (базисних) цінах.

Валюта — 1) грошова одиниця будь-якої країни; 2) грошові одиниці іноземних країн.

- колективна валюта — міжнародна грошова одиниця, яка існує сьогодні у двох видах: 1) штучна, суто розрахункова одиниця (СПЗ — спеціальні права запозичення у МВФ); 2) спільна грошова одиниця країн-учасниць регіонального інтеграційного об'єднання (євро в ЄС).

- конвертована валюта — валюта, здатна обмінюватися на інші валюти. Буває вільно конвертованою, частково конвертованою і неконвертованою.

- стійка (тверда) валюта — валюта, стійка відносно власного номіналу та інших валют.

Валютне регулювання — підтримка валютного курсу державою на певному рівні, зазвичай у межах певного валютного коридору. Держава впливає на валютний курс двома способами: 1) змінюючи ставку позичкового процента; 2) шляхом валютних інтервенцій (купівлі або продажу) іноземної валюти і золота на валютному ринку.