Розділ «Словник економічних термінів»

Валютний кошик — фіксований набір валют, що використовується для вимірювання середньозваженого курсу окремих валют.

Валютний курс — ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошах іншої країни.

- плаваючий валютний курс — курс валюти, що визначається ринком.

- фіксований валютний курс — курс валюти, що встановлюється державою.

Валютні інтервенції — втручання держави у валютний ринок з метою змінити обмінний курс національної валюти; здійснюється шляхом купівлі-продажу іноземної валюти.

Валютні резерви — платіжні засоби у розпорядженні Центрального банку (у вигляді вільно конвертованих валют, золота, боргових вимог МВФ), які використовуються для покриття дефіциту платіжного балансу країни.

Вартість грошей — 1) номінальна вартість — числове позначення (номінал) на грошовій купюрі; 2) реальна вартість — кількість товарів та послуг, які можна обміняти на одиницю грошей; купівельна спроможність одиниці грошей.

"Ведмеді" — посередники на фондовій біржі, які грають на пониження курсу цінних паперів — укладають строкові (ф'ючерсні) угоди на поставку цінних паперів за фіксованою ціною, сподіваючись, що їх ринкова (реальна) ціна на момент виконання угоди виявиться нижчою.

Вексель — боргове зобов'язання покупця сплатити у визначений термін певну суму боргу. Види векселів: простий (звичайний) — виписує боржник; переказний (тратта) — виписує кредитор; фінансовий вексель — виписується задля продажу товару за готівку.

Велика депресія — період найглибшої циклічної кризи за всю історію світової економіки (1929-1933 рр.).

Величина (обсяг) попиту — кількість товару чи послуги, яку покупці ладні купити за певної ціни.

Величина (обсяг) пропозиції — кількість товару чи послуги, яку продавці готові запропонувати за певної ціни.

Венчурний бізнес — надризиковий вид підприємницької діяльності, пов'язаної з розробкою наукових ідей та їх втіленням у нові технології, нові продукти, які згодом перейдуть у масове виробництво.

Взаємодоповнюючі товари (товари-комплементи) — два товари, для яких підвищення ціни одного з них приводить до зниження попиту на інший.

Взаємозамінюючі товари (товари-субститути) — два товари, для яких підвищення ціни одного з них призводить до збільшення попиту на інший.

Виробництво — процес впливу людини на речовини й сили природи з метою надання їм властивостей і форм, необхідних для задоволення певних потреб.

Виробнича функція — математична функція, що описує технологічну залежність обсягу виробництва від затрат виробничих ресурсів (факторів виробництва).

Виробничі (економічні) відносини — відносини між людьми, що виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання життєвих благ.

Виробничі можливості — максимальний обсяг благ, який можна отримати за певний період за умови повного й ефективного використання наявних ресурсів і технологій.

Виробничі ресурси — сукупність природних, людських і створених людиною благ, які можуть бути використані у виробництві життєвих благ.