Економічна система суспільства — певним чином (способом) упорядкована і життєздатна система економічних зв'язків і відносин між усіма виробниками і споживачами життєвих благ.
Економічна рецесія — фаза циклу, ознаками якої є помірний спад виробництва, уповільнення темпів росту економіки.
Економічна стагнація — стан економіки, за якого застій або спад стають довготривалими, затягуючись більше одного року.
Економічна теорія — суспільна наука, що вивчає закони розвитку економічних систем, принципи прийняття економічних рішень за умов обмеженості ресурсів та конкуренції за їх ефективне використання.
Економічне зростання — стан економіки, для якого характерним є стійке збільшення обсягів національного виробництва, зайнятості та підвищення на цій основі загального добробуту. В залежності від того, за рахунок яких факторів досягається ріст економіки, розрізняють два його типи.
- екстенсивне економічне зростання — збільшення обсягів національного виробництва (ВВП) за рахунок втягнення у виробництво додаткових матеріальних та людських ресурсів, а не за рахунок підвищення ефективності використовуваних ресурсів.
- інтенсивне економічне зростання — збільшення обсягів національного виробництва (ВВП) за рахунок підвищення продуктивності праці на основі досягнень науково-технічного прогресу та поліпшення організації виробництва.
Економічне мислення — спроможність людини приймати раціональні рішення, враховувати альтернативну вартість (вартість жертви), зважувати результати і затрати.
Економічний дирижизм — активна участь держави у регулюванні явищ і процесів соціально-економічного життя суспільства в залежності від економічної кон'юнктури (фази ділової активності).
Економічний лібералізм — розвиток національної економіки переважно в режимі ринкової саморегуляції, значне обмеження економічної ролі держави.
Економічні відносини — відносини між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання життєвих благ.
Економічний закон — найбільш суттєвий, стійкий, постійно повторюваний причинно-наслідковий зв'язок між явищами і процесами економічного життя суспільства.
Економічні блага — блага, кількість яких недостатня (обмежена) для задоволення усіх потреб у даний момент.
Економічні інтереси — усвідомлене прагнення людей до отримання економічних благ, яке спонукає їх до певних дій.
Економічні ресурси — природні, матеріальні (рукотворні), трудові та фінансові ресурси, необхідні для виробництва життєвих благ.
Економічні стимули — фактори, що мотивують і впливають на поведінку економічних суб'єктів.
Економічний вибір — вибір з усіх потреб тих, що вимагають першочергового задоволення, і відмови на певний час від інших.
Економічний союз — найвища форма міжнародної економічної інтеграції, для якої характерними є вільне переміщення товарів, капіталу і праці, а також гармонізація та уніфікація монетарної, фіскальної і соціальної політик країн-учасниць.
Економічний термін (категорія) — абстрактне наукове поняття, яке в узагальненому вигляді виражає найбільш суттєві (типові) властивості економічних явищ і процесів.
Економічний тренд — лінія на графіку, що відображає головну тенденцію економічного розвитку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірка А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Словник економічних термінів“ на сторінці 11. Приємного читання.