Розділ «Словник економічних термінів»

Витрати виробництва — вартість використаних факторів виробництва.

- витрати бухгалтерські (зовнішні, явні) — грошові витрати на виробництво і реалізацію продукції.

- витрати внутрішні (неявні) — неоплачувані витрати підприємця, або витрати у вигляді витрат на власні і самостійно використовувані ресурси.

- витрати економічні (повні) — сукупність зовнішніх (оплачених) і внутрішніх (неоплачених) витрат; альтернативна вартість кожного з використаних ресурсів, що дорівнює його вартості (цінності) за найліпшого із усіх можливих варіантів застосування.

- витрати змінні — витрати, величина яких безпосередньо залежить від обсягів виробництва і реалізації продукції (заробітна плата виробничого персоналу, вартість сировини, матеріалів, палива тощо).

- витрати постійні — витрати, величина яких не залежить безпосередньо від обсягів виробництва (адміністративні витрати, амортизація, витрати на оренду і охорону, проценти за позику тощо).

- витрати валові — сукупність постійних і змінних витрат.

- витрати середні — сукупні витрати в розрахунку на одиницю продукції.

- витрати граничні — додаткові витрати на виготовлення кожної додаткової одиниці продукції.

- витрати короткочасні — витрати підприємства за умов, коли хоча б один з використовуваних ресурсів залишається незмінним (наприклад, виробничі приміщення, технологія).

- витрати довгочасні — витрати підприємства за умов, коли змінними стають усі фактори виробництва.

- витрати трансакційні — витрати по обслуговуванню ринкових угод; пов'язані з пошуком ринкових контрагентів, укладанням угод, моніторингом і контролем їх виконання тощо.

Відкрита економіка — економіка, що вільно взаємодіє з економіками інших країн. Проявом такої економіки є вільне переміщення товарів, капіталу і праці в країну та за її межі.

"Відмивання" грошей — легалізація грошей, отриманих протизаконними способами.

Відтворення (економічне) — безперервність, або постійна повторюваність, процесу виробництва товарів і послуг, яка в суспільному масштабі має вигляд господарського кругообігу.

Вільна економічна зона (ВЕЗ) — визначений державою район або територія, де завдяки пільговому податковому, митному та законодавчому режимам для інвесторів створюються особливо сприятливі умови для підприємницької і зовнішньоекономічної діяльності.

Вільний (чистий) ринок — економічна система, яка працює за принципами вільної конкуренції та невтручання держави в економіку.

Влада над ринком — здатність економічного суб'єкта (як правило, фірми і групи компаній) істотно впливати на ринкові ціни.

Власність — об'єктивні, історично сформовані відносини між людьми з приводу привласнення ними ресурсів і результатів виробництва.

"Втеча мізків" — особливий різновид міжнародної трудової міграції, що характеризується як втрата для країни-еміграції людського капіталу.