Розділ «Словник економічних термінів»

Неолібералізм — сучасний напрям економічної думки, який виник у першій половині XX ст. як альтернатива ідеям одержавлення економіки та кейнсіанству. Ґрунтується на неокласичній методології та обґрунтовує розвиток економіки на основі поєднання принципів економічної свободи з обмеженим державним регулюванням.

Неспроможність (провали, фіаско) держави — ситуація, за якої державна політика призводить до неефективного розподілу ресурсів.

Неспроможність (провали, фіаско) ринку — ситуація, коли ринок не справляється з ефективним розподілом ресурсів.

Нетарифні бар'єри — обмеження та/чи заборони на імпорт (квоти, ліцензування, жорсткі технічні і санітарні стандарти якості товарів тощо).

Номінальні величини в економіці — величини, визначені в поточних ринкових цінах, без урахування темпу інфляції.

Норма амортизації — відношення суми річної амортизації до початкової вартості основного капіталу, помножене на 100. Норма амортизації показує, яку частку вартості основного капіталу слід включати у витрати виробництва товару чи послуги.

Норма банківського прибутку — відношення чистого прибутку до власного капіталу банку.

Норма обов'язкових резервів (резервні вимоги) — частка вкладів, яку кожен комерційний банк зобов'язаний залишати в резерві (зазвичай на спеціальному рахунку в Центральному банку). Є одним із інструментів монетарної політики.

Норма особистих заощаджень — частка заощаджень населення у загальній структурі особистого доходу.

Норма прибутку — показник, який визначається як відношення отриманого прибутку до величини використаного для цього власного капіталу. Характеризує ступінь (швидкість) окупності капіталу.

Нормативні судження — міркування і висновки дослідника про те, якою він хотів би бачити реальну дійсність, тобто його прогнози та пропозиції.

Нуліфікація — оголошення державою знецінених паперових грошей недійсними.

Облігація — цінний папір, що засвідчує боргове зобов'язання позичальника перед кредитором.

Облік векселів — операція банку по достроковому викупу векселів у їх власників з певним дисконтом (зі знижкою від вказаної суми).

Облікова ставка (ставка рефінансування) — процентна ставка, за якою Центральний банк кредитує (рефінансує) комерційні банки. Слугує нижньою межею кредитних процентних ставок комерційних банків.

Обмеженість ресурсів — невідповідність між бажанням мати певну кількість благ і наявними засобами для його задоволення.

- абсолютна обмеженість ресурсів — недостатність ресурсів для одночасного задоволення усіх потреб окремої людини чи суспільства загалом.

- відносна обмеженість ресурсів — обмеженість, за якої наявних ресурсів достатньо для задоволення лише вибраних, пріоритетних потреб.

Оборот капіталу — процес функціонування капіталу, протягом якого первісно авансований капітал зрештою цілком повертається у грошовій формі.

Операції на відкритому ринку — купівля-продаж Центральним банком державних цінних паперів (зазвичай, облігацій); основний інструмент регулювання грошово-кредитної системи.