Розділ «Словник економічних термінів»

Податкова ставка (норма) — встановлений національним законодавством розмір податку на одиницю об'єкта оподаткування.

Податкові пільги (преференції) — переваги у вигляді зменшення податкової ставки чи тимчасового звільнення від сплати податку, що створюють особливо сприятливі умови для ведення малого бізнесу, певних видів економічної діяльності, розвитку окремих економічних територій (зон) тощо.

- інвестиційний податковий кредит — податкова пільга, за якої від оподаткування звільняється та частина підприємницького прибутку, що спрямовується на інвестування в основний капітал.

- прискорена амортизація основного капіталу — податкова пільга, за якої амортизація нараховується у розмірах, що перевищують реальне зношування продуктивного капіталу; зменшує розмір оподатковуваного прибутку;

Податковий тягар — ступінь економічних обмежень, створюваних вилученням податків. Оцінюється як відношення суми усіх податків і зборів (включаючи відрахування соціального призначення) до ВВП або національного доходу.

Позитивні судження — судження, що містять аналіз реальної дійсності або описують реальність у тому вигляді, в якому вона існує.

Позичковий капітал — капітал, що надається підприємцям на умовах поверненості і платності.

Політика "дешевих грошей" — вид політики Центрального банку, спрямованої на здешевлення кредитних ресурсів комерційних банків і стимулювання таким чином ділової активності. її інструментами є: скупка державних облігацій у комерційних банків, зниження облікової ставки та норми резервних вимог.

Політика "дорогих грошей" — вид політики Центрального банку, спрямованої на підвищення вартості кредитних ресурсів комерційних банків і стримування таким чином інфляційного "перегріву" економіки. її інструментами є: продаж комерційним банкам державних облігацій, підвищення облікової ставки та норми резервних вимог.

Порівняльні (відносні) переваги — співставлення альтернативних витрат виробників товарів і послуг. Виробник, у якого найнижчі витрати виробництва товару (найменша "ціна жертви"), має порівняльні переваги перед конкурентами.

Потреба — відчуття дискомфорту, стан внутрішнього незадоволення.

Право власності — привілей володіння певними обмеженими ресурсами, закріплений звичаєм та/або законом держави.

Праця — основний економічний ресурс (фактор виробництва), що представляє собою: 1) господарську діяльність людини; 2) фізичні, розумові і психологічні здібності людини, використовувані в господарській діяльності.

Представництво — підрозділ фірми, який юридично представляє її інтереси у певному регіоні.

Преференції — 1) пільговий режим оподаткування, встановлений для окремих підприємств (галузей, територій); 2) пільговий митний режим, встановлений для товарів окремої країни чи групи країн.

Преференційна торговельна угода — початкова, найпростіша форма міжнародної економічної інтеграції, яка передбачає двостороннє чи одностороннє зниження торговельних бар'єрів.

Прибуток — дохід власників фірми (підприємства).

- бухгалтерський (балансовий) прибуток — різниця між валовим доходом (виручкою від реалізації) та валовими витратами на виробництво й реалізацію продукції.

- економічний прибуток — 1) різниця між валовим доходом та економічними витратами (сумою зовнішніх (грошових) і внутрішніх (неоплачених) витрат); 2) балансовий прибуток за виключенням нормального прибутку.

- засновницький прибуток — прибуток, який отримує інвестиційний банк або корпорація-емітент. Визначається як різниця між ринковою і номінальною ціною випущених цінних паперів, або надлишок емісійного доходу над статутним капіталом.