Розділ «Словник економічних термінів»

Митний союз — форма міжнародної економічної інтеграції, за якої усуваються торговельні бар'єри і проводиться спільна торговельна політика щодо решти країн світу.

Мито — податок на імпортований товар або послугу.

Міграція населення — переміщення населення між регіонами і країнами.

Міжнародна економічна інтеграція — процес тісного господарського та політичного зближення країн, об'єднання їхніх зусиль для ефективного розв'язання економічних, соціальних, політичних та інших проблем.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) — спеціалізований інститут ООН, заснований у 1944 р. згідно з рішенням Бреттон-Вудської конференції. Функціонує як міжурядова валютно-кредитна організація, що своєю діяльністю сприяє стабільності світової валютної системи, зокрема встановлює правила регулювання валютних курсів і контролює їх виконання, надає країнам-членам МВФ кредити для вирівнювання платіжних балансів і підтримки національних валют.

Міжнародний кредит — позика, яка надається безпосередньо країнами одна одній та міжнародними фінансово-кредитними організаціями.

Міжнародна міграція трудових ресурсів — переміщення працездатного населення із однієї країни в іншу у пошуках роботи та кращих умов праці і життя.

Міжнародний поділ праці — стійкі відносини між країнами, якими закріплюється їхня спеціалізація на виробництві певних видів товарів і послуг та задаються стимули для активної участі у взаємному обміні ними.

Мікроекономіка — напрям (розділ) економічної теорії, що вивчає поведінку окремих економічних суб'єктів (домогосподарств, фірм), мотиви прийняття ними економічних рішень та їх взаємодію на ринку.

Мінімальна заробітна плата — грошовий еквівалент, що забезпечує задоволення потреб на рівні простого відтворення робочої сили найнижчої кваліфікації за умов здійснення трудового процесу в межах суспільно-нормальної інтенсивності праці.

Мінова вартість — властивість товару обмінюватися на інші товару у певних кількісних співвідношеннях (пропорціях).

Міра вартості (розрахункова одиниця) — одна із функцій грошей, яка полягає у тому, що гроші служать людям одиницею виміру вартостей (цінностей) товарів і послуг, тобто необхідні для визначення цін і боргових зобов'язань.

Моделі ринкової економіки — узагальнені зразки організації сучасної ринкової економічної системи.

- корпоративна економіка — модель ринкової економічної системи, ознаками якої є активна підтримка державою великого бізнесу задля забезпечення прискореного зростання національної економіки та завоювання світового ринку (Японія, Південна Корея).

- ліберальна ринкова економіка — модель ринкової економічної системи, для якої характерними ознаками є незначна частка державного сектора та жорстка позиція держави щодо забезпечення рівних умов для підприємницької діяльності (США, Велика Британія).

- соціальна ринкова економіка — модель ринкової економічної системи, що характеризується значною часткою державного сектора, розвитком соціального партнерства роботодавців і найманих працівників, наявністю розгалуженої системи соціального захисту (Німеччина, Австрія, Швеція).

Монета — зливок грошового металу певної ваги, форми, проби та номіналу, узаконеного державою в якості засобу обігу.

Монетаризм — економічна неоліберальна теорія, яка заперечує необхідність активного втручання держави в економіку, оскільки вважає, що економіка стає нестабільною через непрофесійні дії держави щодо регулювання економіки. Основою державного регулювання економіки розглядає монетарну (грошово-кредитну) політику.

Монополія — ринкова ситуація, за якої єдина фірма виробником і продавцем певного товару чи послуги. Монополія є антиподом досконалій конкуренції, адже монополіст концентрує у своїх руках повну владу на ринку свого товару. Існує у різних видах.

- адміністративна монополія — монополія, створювана державою, коли та надає виключні права (ліцензії, патенти) окремим господарюючим суб'єктам (стосується, зокрема, емісії грошей, виготовлення зброї і державних нагород).