Розділ «Словник економічних термінів»

Людський капітал — капітал у вигляді знань, навичок, досвіду і мотивацій найманих працівників, який цілеспрямовано використовується в інтересах бізнесу і самих працівників.

"Майже гроші" — фінансові активи, що не є звичайним засобом обігу, але можуть швидко перетворитися у гроші (як-от, нечекові заощаджувальні рахунки, строкові депозити, короткострокові державні цінні папери).

Маклер — ринковий посередник, котрий пропонує свої послуги (наприклад, щодо продажу товару, пошуку контрагентів, укладання угоди).

Макроекономіка — напрям (розділ) економічної теорії, що вивчає економіку країни в цілому, як систему національного господарства; в центрі її уваги, зокрема, національний продукт і дохід, безробіття та інфляція, економічне зростання та циклічні коливання ділової активності.

Макроекономічні агрегати — узагальнені статистичні характеристики діяльності економічних суб'єктів.

Маржа — різниця між цінами продажу і купівлі.

Маржиналізм — течія економічної думки, яка виникла у 70-ті рр. XIX ст. і ґрунтується на використанні граничних величин при аналізі економічних явищ і процесів. Цим підходом було покладено початок вивченню мотивів поведінки економічних суб'єктів, факторів прийняття ними економічних рішень.

Маркетинг — вид фахової діяльності, яка спеціалізується на вивченні споживацьких потреб з метою їх найповнішого задоволення.

Марксистське економічне вчення (марксизм) — відверто класове вчення, теорія революційної боротьби робітників за визволення з-під гніту капіталу (приватної власності). Виникло у 30-40-х рр. XIX ст. як альтернатива класичній політекономії під впливом негативних наслідків ранньої стадії індустріалізації виробництва. Основоположником його є К. Маркс.

Межа бідності — офіційно встановлений рівень (норматив) грошових доходів фізичної особи (сім'ї) за певний період, який забезпечує рівень життя в межах прожиткового мінімуму.

Межа виробничих можливостей — графік, що показує варіанти ефективного використання обмежених виробничих ресурсів за наявних технологій.

Мезоекономіка — галузь науки, що вивчає проблеми функціонування і розвитку регіонів, галузей, міжгалузевих комплексів у національній економіці.

Менеджмент — 1) вид фахової діяльності, що спеціалізується на управлінні фірмами, передусім корпораціями; 2) система управління корпоративним бізнесом.

Меркантилізм — перша економічна школа (теорія), що виникла в XV-XVI ст. і панувала до кінця XVIII ст., для якої багатство зводилося до грошей (золота, срібла), а його джерело вбачалося в успішній зовнішній торгівлі. Радили урядам проводити активну економічну політику з тим, аби добиватися доступу до покладів дорогоцінних металів, заохочувати товарний експорт і застосовувати методи протекціонізму.

Методи державного регулювання економіки — способи впливу держави на економіку.

- адміністративно-правові методи — методи, що базуються на застосуванні сили держави (юридичної регламентації, примусу, дозволу).

- економічні методи — методи, якими держава впливає на мотивацію господарюючих суб'єктів, на прийняття ними самостійних рішень (їхній економічний вибір).

- непрямі методи — методи опосередкованого впливу держави на економіку (правові та економічні методи).

- прямі методи — методи, за допомогою яких держава безпосередньо втручається в економіку (нормативно-законотворча діяльність, прямі фінансові витрати уряду, державні контракти і замовлення, фінансові преференції, фіксовані ціни, ліцензування, державні стандарти тощо).

Митний тариф (мито) — податок на товари, що перетинають державний кордон.