Розділ «Словник економічних термінів»

Капіталомісткість продукції — показник ефективності, що показує кількість використаного основного капіталу в розрахунку на одиницю продукції. Величина, обернена до капіталовіддачі.

Картель — одна із форм монополії, за якої підприємці змовляються щодо своїх дії на ринку, передусім, стосовно обсягів виробництва, ринків збуту та цін.

Квотування — офіційне (обов'язкове) встановлення кількісних обмежень на виробництво чи продаж, експорт чи імпорт певних товарів і послуг.

Кейнсіанство — теоретичний напрям, який вивчає фактори ринкової нестабільності і обґрунтовує необхідність активного втручання держави в економіку задля стимулювання сукупного попиту, зокрема приватних інвестицій, через механізми фіскальної і монетарної політики. Заснував макроекономічний аналіз англійський економіст Дж.М. Кейнс у 30-ті рр. XX ст.

Кількісна теорія грошей — теорія, яка стверджує, що кількість грошей в економіці визначає рівень цін на товари й послуги. а темпи росту грошової маси визначають темп інфляції.

Класична школа економічної науки (класична політична економія) — теоретичні погляди, згідно з якими головним джерелом суспільного багатства (крім природи) є людська праця, умовами зростання продуктивності виробництва є економічна свобода і поділ праці (спеціалізація), а його рушійними силами — приватновласницький інтерес (прагнення до збагачення) та конкуренція ("невидима рука"), яка змушує підприємців водночас підвищувати добробут усієї нації. Класики вважали, що ринкова економіка — саморегулювана система, а відтак, немає потреби у державному втручанні в економіку. Ця школа панувала з кінця XVIII до середини XIX ст. Найяскравішими її представниками були: А. Сміт, Д. Рікардо, Дж.С. Мілль, Ж.-Б. Сей і Т. Мальтус.

Кліринг — система безготівкових розрахунків шляхом заліку взаємних платежів і заборгованостей.

Командна (централізована, тоталітарна, економіка) — економічна система, у якій держава є власником більшості економічних ресурсів і організовує виробництво за єдиним планом.

Комерційна діяльність (комерція) — торговельний бізнес; укладання торговельних угод. Конвертованість валюти — здатність одних валют вільно обмінюватися на інші валюти. Конгломерат — злиття різних, технологічно не пов'язаних між собою виробництв (підприємств).

Конкурентна політика держави — діяльність держави, спрямована на створення і розвиток конкурентного середовища, захист економічної конкуренції від монополізму.

Конкуренція (економічна) — суперництво між економічними суб'єктами за найвигідніші умови підприємницької діяльності, або за розподіл обмежених ресурсів на свою користь.

- внутрігалузева конкуренція — суперництво між фірмами однієї галузі, яке призводить до зниження продажних цін, що змушує виробників дбати про скорочення витрат виробництва й збуту.

- міжгалузева конкуренція — суперництво між фірмами різних галузей, яке призводить до переливання капіталу з менш прибуткових видів діяльності до більш прибуткових, до диверсифікації виробництва.

- досконала (чиста) конкуренція — рідкісний тепер тип ринку, коли суперничає багато економічних суб'єктів і ринкова влада розсіяна між ними так, що жоден із них не в змозі впливати на продажну ціну.

- недосконала конкуренція — основна модель сучасного ринку, в якій поєднуються монополістична конкуренція, олігополія та абсолютна монополія, за якої існують можливості концентрації ринкової влади, а отже, впливати на ринкове ціноутворення та ускладнювати доступ на ринок новим фірмам.

- монополістична конкуренція — тип ринкової конкуренції, за якого відносно багато фірм продають схожі товари, але диференційовані (з певними відмінностями), а тому можуть частково контролювати свої ціни, вхід на ринок нових фірм також можливий.

- олігополістична конкуренція (олігополія) — тип ринкової конкуренції, за якого декілька зазвичай великих фірм продають ідентичні або схожі товари, є спільна заінтересованість у синхронному підвищенні й утримуванні цін, поява нових конкурентів ускладнена необхідністю крупних інвестицій і складністю технології виробництва.

- абсолютна (чиста) монополія — тип ринку, коли є лише один продавець товару, у якого немає близьких замінників, і монополіст фактично контролює (диктує) ціну свого товару.

- нецінова конкуренція — завоювання конкурентних переваг шляхом підвищення якості товарів і послуг, використання реклами, надання сервісних послуг покупцям, подовження гарантійних строків служби виробів, надання споживчих кредитів тощо.

- цінова конкуренція — завоювання покупців товарів і послуг шляхом надання цінових знижок, зниження витрат виробництва й збуту.