Розділ. 15. Безробіття та інфляція

Економічна теорія. Політекономія

Рд — рівень цін базового періоду (з яким ведеться порівняння).

Темп інфляції, розрахований за першою формулою, показує, яким був ріст цін загалом (або в середньому) за певний період часу (місяць, рік). Друга формула зручна для визначення темпу приросту цін. Отож, величина першого показника завжди більша від другого на 100%, або на одну цілу.

Оскільки кількість товарів і послуг в сучасній економіці вимірюється уже кількома десятками мільйонів найменувань, постільки оперативно (щомісяця) відстежити зміни усіх цін практично неможливо. До того ж ця процедура була б вельми витратною і надто дорогою. Тому, тільки завдячуючи появі соціології як нової галузі науки, стало можливим значно спростити і здешевити процедуру моніторингу ринкових цін (до речі, так само і обстеження домогосподарств на предмет економічної активності, зайнятості і безробіття). Статистична служба проводить періодичний (наприкінці кожного місяця) моніторинг ринкових цін певних наборів товарів і послуг.

Зазвичай статистика використовує два стандартних набори: 1) набір споживчих товарів, що має назву "споживчого кошика", та 2) набір інвестиційних товарів, або товарів виробничого призначення.

При розрахунку показника інфляції за споживчим кошиком враховується також економічна "вага" кожного його компонента (товару), тобто його частка у загальній вартості кошика. Для цього зміна ціни товару за певний відтинок часу множиться на його питому вагу у вартості кошика. Так розраховується середньозважений рівень цін фіксованого набору товарів.

"Споживчий кошик" у кожної країни свій, адже він залежить від рівня її економічного та культурного розвитку. Його структура (вміст) періодично, у відповідності із національним законодавством, переглядається і змінюється у бік збільшення. Офіційний "споживчий кошик" середньостатистичного українця з початку 2012 р. уміщує 335 товарів і послуг. Він більш, ніж удвічі, "легший" від "кошика" німця, шведа чи жителя іншої економічно розвиненої країни.

Умовний приклад розрахунку індексу споживчих цін. Припустимо, "споживчий кошик" уміщує три товари: хліб, м'ясо та цукор. Нехай кожен товар у "кошику" має таку економічну вагу: хліб — 40%, м'ясо — 35%, цукор — 25%. Ціни протягом року змінилися: на хліб і м'ясо виросли відповідно на 2% і 8%, а на цукор знизилися на 1%.

У наведеному вище прикладі споживчі ціни загалом виросли на 3,8%. Це і є темп росту цін, або темп інфляції.

За формами прояву виділяються два типи інфляції:

1) відкрита, або явна, інфляція — властива суспільствам з ринковою економікою, а значить і вільним ціноутворенням;

2) прихована, або подавлена, інфляція — властива суспільствам з повністю одержавленою (неринковою) економікою, де жорстка регламентація ("заморожування") державою цін має своїми наслідками товарний дефіцит, низьку якість товарів і послуг, величезні витрати часу, нервів і людської гідності на вистоювання в чергах і пошук елементарних речей. Вона ж спонукала ділків до спекуляції дефіцитними товарами. Такий тип інфляції мав місце, зокрема, у колишньому СРСР.

За темпом зростання цін розрізняють три види інфляції: помірну, галопуючу та гіперінфляцію.

Помірна, або повзуча, інфляція має місце тоді, коли ціни в країні зростають у середньому до 10% за рік. Такий вид інфляції вважається безпечним, а коли ціни приростають усього на декілька відсотків, то навіть і бажаним. Незначне підвищення цін справляє стимулюючий ефект для економічних суб'єктів, так би мовити, "підхльостує" ділову активність. Активізація попиту відповідно стимулює виробництво.

Галопуюча інфляція виникає при зростанні цін понад 10% за рік (і, приблизно, до 100 чи навіть 200%). Цей вид інфляції стає вже небезпечним, оскільки за стрибків цін люди втрачають спокій, щоразу очікуючи чергового підвищення цін.

Гіперінфляція (від грецьк. hyper — над, зверх) — найбільш небезпечний вид інфляційних процесів. Під час гіперінфляції ціни зростають надзвичайно швидко, вони наче вибухають, сягаючи астрономічних висот, наприклад, понад 1000% за рік, або 50% за місяць, чи 1% за день). Це самоприскорювана інфляція.

Інфляція — складне макроекономічне явище, її спричиняє багато факторів. Якщо говорити найбільш узагальнено, то інфляція є наслідком порушення суспільством закону грошового обігу, а саме перевищення грошовою масою кількості реальних товарів і послуг. Це ознака порушеної макроекономічної рівноваги, або дисбалансу сукупного попиту та сукупної пропозиції.

Детальніше з'ясування причин інфляції приводить нас до виділення двох їх груп, які умовно називають "інфляцією попиту" та "інфляцією пропозиції".

Інфляція попиту — це інфляція, зумовлена надмірністю сукупного попиту. Вона проявляється у тому, що грошові витрати населення, фірм і держави випереджають ріст виробництва, тобто виробництво не поспіває наситити платоспроможний попит.

Надмірний попит виникає з багатьох причин, зокрема, через: 1) популістську політику правлячих політичних сил (необґрунтоване підвищення соціальних виплат та надання фінансової допомоги (субсидій) окремим галузям і категоріям населення); 2) непомірні витрати на утримання державного апарату (які не компенсуються ефективністю державного управління); 3) діяльність тіньової економіки (приписки, хабарі, розкрадання державних коштів, нелегальна конвертація безготівкових грошей у готівку, фальшування грошей тощо); 4) емісію Центральним банком надлишкових грошей.

Інфляція пропозиції, або витрат — це інфляція, зумовлена зростанням витрат виробництва. Зростання витрат виробництва відбувається через: 1) необґрунтоване підвищення номінальної заробітної плати; 2) свідоме завищення цін підприємствами-монополістами; 3) імпорт дорогих ресурсів (природного газу, нафти тощо). Зростання витрат змушує виробників або піднімати ціни на свою продукцію, або скорочувати виробництво, оскільки воно стало менш прибутковим. Скорочення виробництва, у свою чергу, призводить до зменшення пропозиції тієї чи іншої продукції, а отже, і її подорожчання.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економічна теорія. Політекономія» автора Сірка А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ. 15. Безробіття та інфляція“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Економічна теорія як наука

  • Частина перша. Загальні основи економічного розвитку суспільства

  • Розділ 3. Суспільні відносини власності та економічні системи

  • Розділ 4. Суспільний поділ праці та обмін

  • Розділ 5. Гроші та грошовий обіг

  • Частина друга. Ринкова економіка та її суб'єкти

  • Розділ 7. Ринковий механізм функціонування економіки

  • Розділ. 8. Підприємництво та види підприємств

  • Розділ. 9. Капітал, витрати та прибуток підприємства

  • Розділ 10. Ринок праці та заробітна плата

  • Розділ. 11. Ринок капіталу

  • Розділ. 12. Ринок землі та специфіка аграрного виробництва

  • Частина третя. Національна економіка та роль держави

  • Розділ 14. Економічне зростання та цикли ділової активності

  • Розділ. 15. Безробіття та інфляція
  • Розділ. 16. Роль держави в ринковій економіці

  • Розділ 17. Фінансова система, податки та державний борг

  • Розділ. 18. Кредитно-банківська система

  • Розділ. 19. Розподіл доходів серед населення

  • Частина четверта. Світове господарство

  • Розділ. 21. Міжнародні валютні розрахунки

  • Розділ 22. Економічні аспекти глобальних проблем людства

  • Післямова

  • Словник економічних термінів

  • Рекомендована література

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи