Розділ 14. Економічне зростання та цикли ділової активності

Пожвавлення (експансія) — фаза поступового виходу з кризи та депресії, ознаками якої є:

- заміна основного капіталу (засобів праці), так би мовити, переозброєння виробництва;

- залучення інвестицій;

- збільшення зайнятості, а відповідно, доходів та попиту.

У той момент, коли пожвавлення економіки країни (реальний ВВП) перевищує до-кризовий рівень, економіка вступає у завершальну фазу циклу — фазу піднесення.

Піднесення, або бум (від англ. boom) — фаза короткочасного стрімкого зростання обсягу виробництва і, разом з тим, підготовки економічних передумов для настання нового спаду. її ознаками є:

- швидке збільшення кола суб'єктів господарювання;

- наближення до стану повної зайнятості обмежених ресурсів, унаслідок чого економіка "перегрівається"1, тобто перестає справлятися зі зростаючим попитом і цим спричиняється зростання цін (інфляції);

- зростання сукупних доходів і заощаджень;

- зниження кредитних ставок;

- ажіотаж (спекулятивна гарячка) на фондових біржах.

Однак економічне піднесення (бум) зрештою знову змінюється черговим спадом (рецесією), оскільки сукупна пропозиція відривається від сукупного попиту, економіка розбалансовується (втрачає рівновагу).

Спади економічної, або ділової, активності бувають різними за тривалістю та глибиною. Тривалий і глибокий економічний спад дійсно стає кризою, адже суспільство у цей період потрапляє в критичний стан, економіка буквально відкидає його назад (темпи росту ВВП стають мінусовими), соціальні проблеми стають вибухонебезпечними. Невдоволеність населення падінням життєвого рівня, масовим безробіттям тощо, як свідчить історія Німеччини початку 1930-х рр., може перерости у масові заворушення та привести зрештою до загибелі свободи і демократії, встановлення режиму політичної диктатури. Коли ж економічний спад носить помірний характер, темпи росту економіки лише уповільнюються, то говорять не про кризу, а просто про спад, або рецесію. Але і тут є застереження. Уповільнення темпів економічного розвитку може бути коротким і довгим у часі. Згідно з підходом, прийнятим Національним бюро економічних досліджень США (МБЕЯ), рецесія має місце тоді, коли спад ділової активності триває понад 6 місяців.

Економічні цикли вирізняються за своєю тривалістю та амплітудою коливань економіки. Вони не схожі між собою не тільки у різних країнах, а й в одній і тій же країні. Сучасні цикли стали іншими, аніж ті, що були у XIX ст. Хоча економічні цикли — явища, що повторюються, одначе вони не відзначаються регулярністю, однаковою тривалістю своїх фаз, амплітудою коливань. Це свідчить про те, що цикли ділової активності мають різну природу, або, що те саме, зумовлюються різними причинами.

В економічній теорії існує декілька сотень пояснень причин циклічності розвитку економіки. Назвемо лише деякі, найчастіше згадувані теорії економічного циклу:

• існують цикли, що пов'язані з катаклізмами у природі, наприклад, зі зміною природно-кліматичних умов, космічними явищами. Так, наприклад, у другій половині XIX ст. англійський економіст Вільям Джевонс, який змалку захоплювався природничими науками, пояснював цикли в економіці періодичною появою плям на Сонці. "Земне відлуння сонячних збурень" — таку назву має книга російського дослідника Олександра Чижевського, яка побачила світ у Парижі 1938 р. Цикли сонячної активності, які тривають 11 років, на думку учених, спричиняють час від часу зміни погоди, урожайності, продуктивності тварин, стану здоров'я та соціальної активності людей;

• існують цикли, пов'язані із соціально-політичними подіями (масовими страйками, війнами, революціями, змінами урядів) та масштабними стихійними лихами (повенями, землетрусами, пожежами, епідеміями тощо);

• існують цикли, пов'язані із розвитком цивілізацій. На думку, американського економіста Е. Тоффлера, цивілізаційні цикли займають 1000-2000 років.

На думку більшості економістів-теоретиків безпосередньою причиною циклічних коливань ринкової економіки є періодичне скорочення (стискування) сукупного попиту, що, як реакція, спонукає виробників зменшувати обсяги виробництва та вивільняти зайву робочу силу. Скорочення сукупного попиту, у свою чергу, зумовлюється багатьма факторами. Різні учені намагаються виокремити найголовніші, на їх думку, фактори (один або декілька) коливань попиту та економіки в цілому:

• існують цикли, пов'язані із сезонними коливаннями попиту (наприклад, у сільському господарстві, туризмі, у зв'язку із новорічними та іншими великими святами);