Функції професійної діяльності тьютора в системі дистанційної освіти

Теорія і методика професійної освіти

Живе спілкування викладача-тьютора зі слухачами відбувається у формі тьюторіалів - послідовно організованих консультацій, які проводяться відповідно до вивчення модулів. Оскільки в тьюторіалі наявний "очний" компонент, який забезпечується такими технологіями, як Інтернет, телеконференція, чат, для використання цієї форми навчання тьютор повинен: розробити програму для кожного тьюторіалу; визначити його тривалість із зазначенням часових меж та розробити його структуру; побудувати модель тьюторіалу, в якій основне місце повинні посідати імітаційні вправи, кейси (проблемні ситуації), ігрові моделі та інші види активних методів навчання слухачів.

В. А. Лебсак, характеризуючи досвід підготовки тьюторів у Міжнародному інституті менеджменту "ЛШК", звертає увагу на те, що хороший тьютор повинен бути водночас і менеджером освітнього процесу, і традиційним викладачем, і управлінським консультантом, і досвідченим користувачем комп'ютерних інформаційних технологій

(текстові редактори, електронні бази даних, електронні таблиці, електронна пошта, Інтернет, інтерактивні комп'ютерні навчальні програми), і навіть ігротехніком. Ігротехніка - це особливий вид педагогічної діяльності, що відрізняється від традиційної системним використанням спеціальних мисленнєво-технічних, психотехнічних, групотехнічних і соціокультурних процедур, які дають змогу у стислий термін підготувати людину до виконання різноманітних життєвих і професійних ролей. При цьому тьютор повинен добре засвоїти не тільки сам предмет і специфіку дистанційної освіти, але і продемонструвати свої управлінські та педагогічні навички. Тому компетентність тьюторів суттєво впливає на якість дистанційної освіти в цілому.

З урахуванням цього тьютор має бути компетентним у певній галузі, методиці дистанційного навчання зі спеціального курсу, спеціальних методичних розробок з теми конкретного тьюторіалу, моніторингу перевірки письмових завдань тощо.

О. Орел висловлює думку, що тьютор - це творча особистість, яка активно працює зі студентами, створює щоразу нові, неповторні та надзвичайно цікаві (для нього і для студентів) тьюторіали. Тьютор - це носій готових, добре сформованих і укомплектованих навчальних матеріалів, перевірених методик і знань. Єдине, що потрібно від тьютора, - вчасно перевірити точність виконання завдань, чітко і зрозуміло для студентів відпрацювати тьюторіал і допомогти їм розібратися з основними теоріями курсу. Тьютор не вчить, він підтримує студента до того часу, поки той не стане більш компетентним і самостійним.

В основі сучасних технологій, які використовуються в дистанційній освіті, замість жорсткого авторитарного керування лежить система організації, підтримки і стимулювання самостійної пізнавальної активності слухачів, створення умов для їх творчості. Робота з навчальними матеріалами в дистанційній освіті спрямована не стільки на запам'ятовування інформації, скільки на розвиток навичок здобуття й аналізу інформації, визначення проблемних ситуацій і розробку рішень. Щомісяця студенти зустрічаються з викладачем-тьютором на спеціальних семінарах (тьюторіалах), а наприкінці піврічного циклу збираються на дводенну недільну школу.

Якість роботи тьютора оцінюється, по-перше, за результатами іспитів його студентів. По-друге, частина письмових робіт, що перевіряються тьютором, здається на контрольну перевірку - моніторинг. Результати моніторингу і статистичного аналізу оцінок за письмові роботи й іспити є ефективними показниками якості роботи викладачів-тьюторів.

Оскільки дистанційною формою навчання користуються люди, що працюють, обов'язковим складником цієї освітньої технології є обговорення теоретичних положень на прикладі робочої ситуації студента-слухача, що значно підвищує його активність. Тьютор також збагачується досвідом конкретних ситуацій. У такий спосіб реально встановлюється зв'язок теорії і практики, цілком необхідний для одержання якісної професійної освіти.

Г.А. Андріанова розглядає функції тьютора у зв'язку з типологією суб'єктів дистанційного навчання. Суб'єктами дистанційного навчання для автора є всі учасники спільного дистанційного навчального процесу незалежно від їх просторової і тимчасової присутності, унаслідок якого кожний з них набуває своєї системи нових знань, умінь і навичок, особистих якостей. Автор вирізняє різні типи суб'єктів дистанційного навчання. По-перше, це суб'єкти навчання - дистанційні учні/студенти, яких залежно від цілей і завдань навчання, їхнього ставлення до комп'ютера, володіння навичками комп'ютерної грамотності, ступеня самореалізації тощо поділяють на декілька категорій. Для того, щоб підкреслити принципову відмінність між двома типами педагогів як суб'єктами, що здійснюють дистанційне навчання, автор називає їх "дистанційний педагог" (методист, учитель-предметник, учений-розробник, які працюють дистанційно) і "локальний педагог-координатор" (учитель-предметник, що завідує навчальною і виховною частинами, адміністратор очного освітнього закладу). Суб'єктами дистанційного навчання можуть також бути дистанційний експерт, професійні спеціалізовані заклади, відвідувачі сайтів дистанційних центрів навчання.

Для забезпечення ефективного навчання студентів/учнів за допомогою засобів телекомунікацій дистанційний педагог повинен мати специфічні вміння і навички.

Локальний педагог-координатор організовує і проводить дистанційну навчальну діяльність на місці, у звичайній школі, яку відвідують учні/ студенти, включені в дистанційну діяльність. Такими локальними координаторами є здебільшого вчителі інформатики і вчителі-предметники, адміністратори школи, завідувачі навчальною і виховною роботою в школі, методисти предметних об'єднань та ін. Важлива особливість зміни функцій таких очних учителів, що перетворюються з "передавачів знань" в організаторів навчального процесу, орієнтованих на створення студентами/учнями індивідуального або колективного творчого продукту. Досвід свідчить, що, використовуючи елементи креативної педагогіки в організації дистанційного навчання, традиційний учитель/викладач змінює уявлення про свою роль і функції, переглядає ставлення до організації навчального процесу в школі.

Дистанційний педагог-адміністратор - новий тип суб'єкта навчальної діяльності. Це може бути методист, викладач, співробітник центрів або інших організацій, що здійснюють дистанційне навчання, а також будь-яких очних навчальних закладів, що впроваджують на своїй базі дистанційне навчання.

Унаслідок специфічних особливостей дистанційного навчання виникла необхідність у новій педагогічній професії - педагогічному менеджері, керівнику, координаторі дистанційного навчального процесу. Залежно від міри участі дистанційного педагога-адміністратора у процесі дистанційного навчання можна виокремити дві категорії такого суб'єкта: 1) дистанційний педагог-менеджер, що здійснює координацію навчального процесу в дистанційній освіті і виконує функції завідувача навчальної частини в очній школі; 2) дистанційний педагог, що безпосередньо здійснює навчальну діяльність, тобто організовує вивчення головних дистанційних курсів, проектів, олімпіад зі студентами/учнями, що віддалені від нього.

Дистанційний педагог на відміну від дистанційного педагога-менеджера виконує не функцію управління навчальним процесом з усіма суб'єктами дистанційного навчання, а функцію розробника, й управляє навчальним процесом з обмеженим контингентом, безпосередньо з дистанційними студентами/учнями і частково, через центри дистанційної освіти, з локальними педагогами-координаторами. Підкреслимо важливу роль дистанційного педагога в наданні учням/ студентам можливості вибору педагогів, наявності декількох учителів з одного предмета, можливості мати дистанційного педагога-наставника, педагога-репетитора. Це може розвантажити очні навчальні заклади, вирішити питання нестачі педагогічних фахівців, дати можливість кваліфікованим педагогам реалізувати свої вміння за допомогою дистанційного навчання.

Спілкування тьютора і слухача в системі дистанційної освіти ґрунтується на використанні найрізноманітніших форм зв'язку. Перевірка тестів і консультування може здійснюватися за допомогою електронної пошти, телефону, факсу, звичайного поштового зв'язку, особистих контактів.

Отже, перед викладачем-тьютором стоять завдання двох типів: управління навчальною інформацією (конструювання та структурування) й управління пізнавальною діяльністю (у процесі навчання) слухачів.

На різних рівнях організації своєї діяльності викладач повинен адаптуватися до особливостей процесу засвоєння знань як у групі, так і індивідуально. Макроадаптацію в дистанційному навчанні зазвичай виконує проектувальник навчального курсу, а мікроадаптацію - тьютор.

Отже, дистанційне навчання реалізується за умови наявності викладачів-методистів, тьюторів і програмістів. Основне завдання викладача-методиста, фахівця високої кваліфікації у своїй професійній галузі - створення нового освітнього середовища в Інтернеті і необхідних методичних матеріалів для нього. Для вирішення цього завдання викладач повинен уміти розробляти сценарій комп'ютерної навчальної програми, створювати свою технологію дистанційного навчання, активно працювати в Інтернеті і знати координати серверів, на яких розміщена інформація з його дисципліни, підтримувати контакти зі своїми колегами. Викладач - розробник курсу обов'язково повинен брати участь у процесі навчання і мати активний контакт зі студентами/учнями.

Тьютор - помічник методиста, що разом з ним працює над розробкою курсу, супроводжує його в процесі навчання під безпосереднім керівництвом методиста і виконує три основні функції в дистанційному навчанні: викладача, консультанта і менеджера.

Узагальнюючи досвід роботи тьюторів, наукові і методичні доробки з цього питання, можна констатувати, що тьютор - це нова спеціалізація професійно-педагогічної діяльності вчителя, яка виникає і функціонально реалізується у принципово нових умовах організації навчального процесу, що створюються внаслідок використання нових інформаційно-комп'ютерних освітніх технологій. Функції, властиві традиційній професійній діяльності вчителя не втрачаються тьютором, але його особливості змісту роботи й обов'язки на перший план висувають:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Функції професійної діяльності тьютора в системі дистанційної освіти“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні та шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу у професійній школі

  • Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) та шляхи його впровадження у практику

  • Організаційно-педагогічні засади ступеневої освіти в Україні

  • Неперервна освіта як світова тенденція

  • Цільова комплексна програма "Вчитель" та шляхи її реалізації в сучасних умовах

  • Розділ 2. Загальні засади професійної освіти

  • Мета, завдання і принципи професійної освіти

  • Педагогічний процес у професійній школі

  • Політехнічні основи професійно-технічної освіти

  • Структура закладів професійної освіти

  • Взаємозв'язок професійно-технічної та загальноосвітньої підготовки в закладах професійно-технічної освіти як педагогічна проблема

  • Формування професійної компетентності й особистості майбутнього фахівця у професійних навчально-виховних закладах

  • Виховний процес у закладах професійної освіти

  • Особливості професійної освіти в різних країнах

  • Розділ 3. Дидактика професійної освіти

  • Реалізація діяльнісного підходу в навчанні

  • Блочно-модульний підхід до навчання у професійній школі

  • Нові інформаційні технології у вивченні загальнотехнічних і спеціальних предметів. Методика використання комп'ютерів на уроках

  • Базовий та варіативний компоненти у змісті професійної освіти

  • Методи теоретичного професійного навчання та рекомендації щодо їх застосування

  • Словесні методи навчання

  • Наочні методи навчання

  • Індуктивні та дедуктивні методи навчання

  • Репродуктивні та проблемно-пошукові методи навчання

  • Методи стимулювання навчальної діяльності

  • Методи контролю і самоконтролю в навчанні

  • Методика підготовки та проведення інтегрованих теоретичних і практичних занять

  • Сучасні тенденції розвитку практичних занять

  • Проблеми формування мотивації учіння і праці у студентів професійних закладів освіти

  • Форми організації навчального процесу у професійному навчальному закладі

  • Семінарське заняття

  • Консультація

  • Організація навчальної діяльності студентів з використанням методів проблемного навчання

  • Організація самостійної роботи студентів

  • Використання гри у навчально-виховному процесі професійних закладів освіти

  • Рольова гра "Прес-конференція"

  • Ділова гра "Цех"

  • Виробниче навчання, його зв'язок з теоретичними заняттями. Навчання в майстернях навчальних закладів і на виробництві

  • Форми організації виробничого навчання

  • Урок виробничого навчання в умовах полігона

  • Дидактичні проблеми організації та змісту практики студентів

  • Особливості дистанційного навчання

  • Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

  • Принципи і типи контролю

  • Форми контролю

  • Організація і методика виконання письмової екзаменаційної (курсової, дипломної, магістерської) роботи: загальна характеристика

  • Послідовність виконання письмових екзаменаційної, курсової, дипломної робіт

  • Робота над текстом екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Підготовка до захисту та захист письмової екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження

  • Розділ 4. Особистість викладача в системі професійної освіти

  • Професійна компетентність, професіоналізм

  • Педагогічна техніка (мистецтво, майстерність, уміння)

  • Педагогічне наставництво студентської групи у вищій професійній школі

  • Педагогічна взаємодія викладача із сім'ями учнів і студентів

  • Функції професійної діяльності тьютора в системі дистанційної освіти
  • Професійна мобільність викладача професійної школи

  • Професійна усталеність викладача професійної школи

  • Мотиваційний компонент

  • Особистісний компонент

  • Професійно-педагогічний компонент

  • Розділ 5. Специфіка науково-педагогічного дослідження у професійній школі

  • Застосування логічних законів і правил у педагогіці

  • Критика демонстрації

  • Методи дослідження та їх застосування у педагогічній діяльності

  • Методи теоретичних досліджень

  • Методи математичної і статистичної обробки педагогічних досліджень

  • Організація і проведення педагогічних досліджень

  • Аналіз та інтерпретація одержаних даних