По-друге, підхід викладача до оцінювання знань будь-якого студента має бути зорієнтований на те, щоб виставлена оцінка оптимізувала навчання. Тому можливо, що за відповіді одного рівня можуть бути виставлені різні оцінки (з метою заохочення чи засудження). Зрозуміло, що такі випадки трапляються нечасто, не можна, наприклад, одній людині постійно завищувати оцінку з метою заохочення. -
Третя вимога - гласність оцінки. Оцінка повинна бути відома тим, хто навчається, тоді вона стає сигналом для студента, що відповідає, і для його товаришів, які слухають відповідь, впливаючи на відносини всередині студентського колективу, на ставлення до викладача і до предмета, який вивчається.
Четверта вимога - обґрунтованість оцінки. Це є необхідною умовою збереження авторитету викладача і престижу його оцінок для студентів, умовою збереження їхнього інтересу до предмета. Викладач має переконати студента в тому, що його відповідь зумовила саме цю оцінку. Обґрунтування оцінки сприяє виробленню у студента навички аналізу відповіді і правильної самооцінки.
Нарешті, потрібно згадати ще про одну вимогу об'єктивності оцінки. Щодо дидактичної діагностики поняття об'єктивності оцінки включає її відповідність стану знань і навичок студента.
Для науково обґрунтованого оцінювання необхідно в межах кожного предмета визначити межі норм (верхню і нижню) у підготовці студента; рівень відмінної оцінки-зразка; оптимальну кількість рівнів у межах норми.
Оцінка "відмінно" виставляється студенту, який глибоко засвоїв програмний матеріал, вичерпно, послідовно, грамотно й логічно його викладає, у відповіді якого тісно пов'язані й узгоджені теорія та практика. При цьому у студента не викликає труднощів зміна завдання, він вільно вирішує завдання, питання, обізнаний з монографічною літературою, правильно обґрунтовує прийняті рішення, володіє різнобічними навичками і прийомами виконання практичних робіт.
Оцінка "добре" виставляється студенту, який впевнено і грамотно розповідає програмний матеріал. Студент не допускає істотних неточностей у відповіді на запитання, правильно застосовує творчі здібності під час вирішення практичних питань і завдань, володіє необхідними навичками і прийомами їхнього виконання.
Оцінка "задовільно" виставляється студенту, який володіє знаннями тільки основного матеріалу, але не засвоїв його деталей, допускає неточності, недостатньо правильно формулює думку, порушує послідовності у викладі програмного матеріалу і має утруднення при виконанні практичних робіт.
Оцінка "незадовільно" виставляється студенту, який не знає більшої частини програмного матеріалу, допускає істотні помилки, з великими утрудненнями виконує практичні роботи.
Форми контролю
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Принципи і типи контролю“ на сторінці 2. Приємного читання.
