У1986 р. було розроблено "Програму Співтовариства з підготовки молоді до нових технологій", що орієнтує на подальше підвищення теоретичного рівня професійно-технічної освіти. З початку 1990-х років вводиться єдине європейське посвідчення про професійну підготовку.
Проблеми вдосконалення професійної підготовки в масштабі Західної Європи - предмет постійної уваги координаційних органів Співтовариства. У 1975 р. засновано Європейський центр з розвитку професійної підготовки (СЕДЕФОР), який займається виданням і розповсюдженням інформаційних бюлетенів про стан цієї ланки системи освіти.
Наприкінці 1980-х років реалізуються програми "Петра" (створення загальноєвропейських стандартів професійної освіти), "Ірис" (розвиток жіночої професійної освіти), "Кометт" (розширення співробітництва між університетами та промисловістю з метою підготовки висококваліфікованих спеціалістів у галузі новітніх технологій).
У1995 р. в Австрії відбувся семінар європейських педагогів "Міжнародне співробітництво в галузі взаємозв'язків підприємств і шкіл", серед рішень якого були:
• вироблення і прийняття загальних принципів професійної орієнтації і професійної підготовки молоді для всіх країн Європейського Співтовариства;
• створення умов для професійної підготовки і перепідготовки дорослих, особливо маючи на увазі тих, хто через соціоекономічні та етнічні фактори не міг здобути достатньої базової освіти;
• забезпечення рівних прав чоловіків і жінок, мігрантів та їх дітей;
• розвиток дистанційного професійного навчання в європейському масштабі;
• систематичне поглиблення співробітництва системи освіти і підприємств для найбільш ефективної підготовки робочої сили.
Значну роль у професійному становленні особистості, безумовно, відіграє вища школа. Прискорення прогресу знань зумовлює потребу кожної людини у постійному оновленні знань. Крім того, цей прогрес найчастіше викликає технічні інновації, які суттєво впливають на появу нових спеціальностей, змінюють структуру зайнятості, потребу в тих чи інших фахівцях тощо. При цьому змінюються вимоги до кваліфікації та спеціалізації робітників. Ринок праці вимагає від людини постійного вдосконалення, адже в тих галузях виробництва, які найшвидше розвиваються, оновлення знань та вмінь проходить з інтервалом у 3-5 років.
Розширенню вищої освіти також сприяє той факт, що постійно зростає потреба у спеціалістах високого рівня, оскільки сучасні виробничі технології вимагають знань і вмінь, які можна опанувати лише маючи вищу освіту. Попит суспільства на таку освіту у високо-розвинутих країнах підкріплюється зростанням ролі наукових знань у діяльності людини.
Роль нових освітніх технологій у сучасній практиці вищої професійної школи, зазначає В.В. Ісаченко, варто розглядати насамперед як процес інтелектуального, творчого і духовно-морального розвитку особистості майбутнього фахівця. При цьому саме розвиток як альтернатива понять формування і навчання стає ключовою категорією професійної педагогіки на початку третього тисячоліття, зумовлюючи визначену специфіку організації навчально-виховного процесу вищого навчального закладу, покликаного забезпечити становлення особистості як професіонала1.
Кожна із систем вищої школи, будучи сформованою в певних конкретно-історичних умовах, має сприяти реалізації основних завдань соціально-економічного і культурного розвитку суспільства, тому що саме вищі навчальні заклади готують людину до активної професійної діяльності в різних сферах економіки, науки, культури, політичного життя суспільства. Тому роль вищої школи як провідної ланки професійної освіти надзвичайно важлива, оскільки її здатність досить гнучко реагувати на соціальні запити суспільства, зберігаючи при цьому накопичений позитивний досвід, має надзвичайно важливе значення.
Сьогодні вища освіта в усіх розвинутих країнах набуває характеру обов'язкової чи масової професійної освіти. На думку американських бізнесменів, дуже важливо, щоб в економіку приходили молоді люди, які вміють постійно вчитися і працювати з новою інформацією, самостійно вдосконалювати свої знання й уміння в різних галузях, здобуваючи, за необхідності, нові знання, професії, тому що саме цим їм доведеться займатися все їхнє свідоме життя.
Розділ 3. Дидактика професійної освіти
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості професійної освіти в різних країнах“ на сторінці 2. Приємного читання.
