Формування професійної компетентності й особистості майбутнього фахівця у професійних навчально-виховних закладах

Теорія і методика професійної освіти

Саморозвиток - це процес, що складається з усвідомлення і прийняття індивідом власного досвіду і власної особистості. Організаційно-діяльнісна компетентність у саморозвитку передбачає уміння людини активно конструювати свій внутрішній світ, здатність знаходити нові способи професійного зростання, опановувати нові знання, способи дій, технології, нарешті це уміння знаходити шляхи для досягнення особистісних змін через саморозкриття і самосприйняття.

5. Професійна творча діяльність - спеціальна діяльність, що має професійну спрямованість на пошук нових, нестандартних, оптимальних рішень у роботі фахівця, принципово новий підхід до розв'язання проблемних завдань виробничої теорії та практики.

Творча професійна діяльність завжди здійснюється в умовах реальної (чи квазіреальної) проблемної ситуації. Водночас наявність проблемної ситуації створює лише потенційні можливості для професійної творчої діяльності. Професійна діяльність набуває ознак творчої, якщо суб'єкт праці усвідомлює наявність проблеми і приймає її до розв'язання, розуміючи необхідність пошуку принципово нового розв'язку творчих задач, докладає інтелектуальні та вольові зусилля для реалізації такого підходу і впровадження його результатів у практику. Професійна творча діяльність характеризується насамперед наявністю спрямованості на професійно-творчу діяльність, яка виникає за умов вибірково-позитивного ставлення людини до професії.

Саме професійна спрямованість визначає коло потреб, мотивів пов'язаних з перевагами професій. Професійно-творча спрямованість розвивається шляхом постійного збагачення та розширення кола потреб і мотивів. На думку дослідників, ці мотиви мають певну ієрархію. Перша група мотивів пов'язана з потребами щодо головного змісту професій, її об'єктивним призначенням. Друга група - відображає деякі особливості професії в суспільній свідомості (мотиви престижу, суспільної значущості професії). У цьому випадку суб'єкта більше приваблює зовнішній аспект діяльності. Третя група мотивів пов'язана з можливістю особистості реалізувати свої усталені потреби (матеріальні потреби, мотиви самоствердження, можливості розкриття особливостей характеру, звичок тощо). Четверта група мотивів відображає особливості самосвідомості особистості в умовах зіткнення з професією (впевненість у своїх здібностях, у своєму покликанні, творчому потенціалі тощо). Мотиви п'ятої групи базуються на зацікавленості особистості суто зовнішніми, несуттєвими атрибутами професії без усвідомлення її складності та професійних труднощів. Саме на підставі цих мотивів виникає прагнення стати фотомоделлю, актором, винахідником, космонавтом, спортсменом тощо.

У процесі формування особистості майбутнього фахівця в ПНВЗ особливу увагу слід приділяти розвитку мотивів саме першої групи, що пов'язані безпосередньо зі змістом обраної професійної діяльності. Адже високий рівень професійно-творчої спрямованості залежить від того, наскільки для людини близьким і необхідним є об'єктивний зміст професії. Показником цього рівня стає зміст та глибина професійного інтересу, без якого неможливим стає оптимальна відповідність фахівця його професії. Розвиток творчих сил особистості у професійній діяльності забезпечується високим рівнем професійно-творчої спрямованості, що відображає єдність інтересів і творчого потенціалу майбутнього працівника.

Розвиток професійної творчості відбувається поступово і має таку послідовність: професійно-вибіркове пізнавання, осмислення та усвідомлення проблемної ситуації, виокремлення головної проблеми і постановка проблеми в заданих параметрах, пошук підходів до розв'язання проблеми, вибір стратегії розв'язання, розробка ідеальної моделі реалізації стратегій, логічне обґрунтування прийнятої ідеальної моделі, розв'язання проблеми шляхом реалізації творчої моделі на практиці. Загалом можна стверджувати, що процес формування особистості майбутнього фахівця в ПНВЗ у сучасних умовах своєю кінцевою метою має залучення його до творчої діяльності, внаслідок чого й особистість стає творчою.

Професійно-особистісний розвиток фахівця детермінується внутрішніми умовами - свідомістю й індивідуальною позицією. Найважливіша умова становлення професіонала - майстра своєї справи полягає у зростанні рівня професійної самосвідомості. Рушійною силою цього процесу можуть бути такі внутрішні суперечності, які спрямовують особистість на їх подолання шляхом професійного самовдосконалення. Велику роль при цьому відіграють також моральні якості людини, які забезпечують конструктивний, позитивний напрям саморозвитку.

Здобуття професійної освіти в руслі особистісно орієнтованої парадигми набуває двостороннього характеру: зовнішній бік визначається опануванням знань, умінь, навичок, а внутрішній передбачає велику роботу особистості над своїм духовним світом, самовдосконалення; у цьому аспекті формування особистості майбутнього робітника потребує оволодіння ним культурними надбаннями свого народу, людства в цілому через усвідомлення найголовніших культурних цінностей.

На думку В.О. Сластьоніна, професійний саморозвиток, як основа самовдосконалення, складається з двох компонентів: зовнішніх умов, що створюються певними обставинами, позиціями і внутрішніх здібностей, які передбачають наявність потреби до оновлення, розвитку, самопізнання, розуміння своїх дій, цілей, засобів. Важливою умовою професійно-особистісного зростання вважається система ставлення людини до себе як до професіонала, до своєї праці, до змін у процесі професійної діяльності, до світу загалом1.

Найбільш значущим для професійно-особистісного розвитку при цьому є досвід самовдосконалення, що виявляється у зростанні творчого потенціалу особистості.

Системотвірним фактором професійного зростання і творчої активності людини стає самосвідомість, у центрі якої перебуває її позитивна Я-концепція, що об'єднує в єдину систему уявлення людини про себе саму: "Я-реальне", "Я-ідеальне", "Я-антиідеальне" та

"Я-професійне". Інші елементи самосвідомості забезпечують при цьому регулятивний функціональний зв'язок між ними і взаємодію з інтегрованим "Я-образом" особистості. Отже, проблема формування особистості майбутнього робітника під час навчання у професійних закладах освіти пов'язана з усвідомлення студентом себе творчим професіоналом.

Творчість розглядають як продуктивну форму активності й самостійності, як діяльність, на підставі якої внаслідок переосмислення наявного досвіду та здобутих знань створюється щось нове, оригінальне. Результатом творчості стають наукові відкриття, винаходи, художні й літературні твори, різноманітні технології виробництва, що радикально відрізняються від наявних, тощо. Для формування творчої особистості професіонала, на думку A.M. Матюшкіна2, необхідно виокремлювати творчу активність особистості як таку, що спрямовується на зміну діючого порядку, на створення нового. Велику роль у цьому процесі відіграє цілепокладання, як особистісна передумова творчості (за O.K. Тихомировим).

Отже, педагогічна підтримка формування особистості майбутнього фахівця, спрямована на прилучення його до творчої діяльності, полягає в розвитку його цілеспрямованості при розв'язанні творчих завдань.

За результатами аналізу методів активізації мислення науковцями лабораторії Г. Альтшуллера було зроблено висновок про те, що людину можна і потрібно вчити розв'язувати творчі завдання. Теорія розв'язання винахідницьких завдань (TPB3) стала основою технології розвитку творчої особистості. Важливою проблемою при цьому стає необхідність подолання стереотипів мислення, так званої психологічної інерції, внаслідок якої виникають труднощі в ході створення чи застосування нового. Для усунення таких стереотипів необхідна допомога педагогів у стимулюванні творчої активності. Насамперед слід сформувати в майбутнього фахівця впевненість у собі, своїх силах і в можливості вирішення поставленої задачі. Необхідно також всіляко підтримувати схильність до творчості, схвалювати будь-які творчі наміри та спроби. Педагогічна підтримка виявляється також у толерантності до нестандартних, неординарних пропозицій, до так званих божевільних ідей.

У процесі професійної діяльності творчість людини пропонує суспільно й економічно значущий результат. Розвиток професійної творчості у практичній діяльності базується на засвоєнні системних спеціальних знань, навичок, умінь, здобутому досвіді, майстерності, її результатом є щось нове, що має нову структуру, нове застосування, новий спосіб реалізації.

Розвиток професійної творчості майбутнього працівника починається у процесі навчання з його залучення до розв'язання нестандартних, творчих завдань, які певним чином ієрархізовані й поступово ускладнюються.

Згідно з теорією ТРВЗ, такі творчі завдання можна поділити на п'ять рівнів:

• 1. Завдання в межах однієї спеціальності. Для їх розв'язання необхідно обрати одне рішення серед кількох загальноприйнятих варіантів. Сам об'єкт при цьому не змінюється. Такі завдання застосовуються найчастіше в процесі професійного навчання.

• 2. Завдання, які потребують видозміни об'єкта внаслідок вибору оптимального варіанта розв'язання серед десятків пропонованих. Стосуються такі завдання найчастіше однієї галузі техніки.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Теорія і методика професійної освіти» автора Курлянд З.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування професійної компетентності й особистості майбутнього фахівця у професійних навчально-виховних закладах“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні та шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу у професійній школі

  • Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту) та шляхи його впровадження у практику

  • Організаційно-педагогічні засади ступеневої освіти в Україні

  • Неперервна освіта як світова тенденція

  • Цільова комплексна програма "Вчитель" та шляхи її реалізації в сучасних умовах

  • Розділ 2. Загальні засади професійної освіти

  • Мета, завдання і принципи професійної освіти

  • Педагогічний процес у професійній школі

  • Політехнічні основи професійно-технічної освіти

  • Структура закладів професійної освіти

  • Взаємозв'язок професійно-технічної та загальноосвітньої підготовки в закладах професійно-технічної освіти як педагогічна проблема

  • Формування професійної компетентності й особистості майбутнього фахівця у професійних навчально-виховних закладах
  • Виховний процес у закладах професійної освіти

  • Особливості професійної освіти в різних країнах

  • Розділ 3. Дидактика професійної освіти

  • Реалізація діяльнісного підходу в навчанні

  • Блочно-модульний підхід до навчання у професійній школі

  • Нові інформаційні технології у вивченні загальнотехнічних і спеціальних предметів. Методика використання комп'ютерів на уроках

  • Базовий та варіативний компоненти у змісті професійної освіти

  • Методи теоретичного професійного навчання та рекомендації щодо їх застосування

  • Словесні методи навчання

  • Наочні методи навчання

  • Індуктивні та дедуктивні методи навчання

  • Репродуктивні та проблемно-пошукові методи навчання

  • Методи стимулювання навчальної діяльності

  • Методи контролю і самоконтролю в навчанні

  • Методика підготовки та проведення інтегрованих теоретичних і практичних занять

  • Сучасні тенденції розвитку практичних занять

  • Проблеми формування мотивації учіння і праці у студентів професійних закладів освіти

  • Форми організації навчального процесу у професійному навчальному закладі

  • Семінарське заняття

  • Консультація

  • Організація навчальної діяльності студентів з використанням методів проблемного навчання

  • Організація самостійної роботи студентів

  • Використання гри у навчально-виховному процесі професійних закладів освіти

  • Рольова гра "Прес-конференція"

  • Ділова гра "Цех"

  • Виробниче навчання, його зв'язок з теоретичними заняттями. Навчання в майстернях навчальних закладів і на виробництві

  • Форми організації виробничого навчання

  • Урок виробничого навчання в умовах полігона

  • Дидактичні проблеми організації та змісту практики студентів

  • Особливості дистанційного навчання

  • Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

  • Принципи і типи контролю

  • Форми контролю

  • Організація і методика виконання письмової екзаменаційної (курсової, дипломної, магістерської) роботи: загальна характеристика

  • Послідовність виконання письмових екзаменаційної, курсової, дипломної робіт

  • Робота над текстом екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Підготовка до захисту та захист письмової екзаменаційної (курсової, дипломної) роботи

  • Магістерська робота як кваліфікаційне дослідження

  • Розділ 4. Особистість викладача в системі професійної освіти

  • Професійна компетентність, професіоналізм

  • Педагогічна техніка (мистецтво, майстерність, уміння)

  • Педагогічне наставництво студентської групи у вищій професійній школі

  • Педагогічна взаємодія викладача із сім'ями учнів і студентів

  • Функції професійної діяльності тьютора в системі дистанційної освіти

  • Професійна мобільність викладача професійної школи

  • Професійна усталеність викладача професійної школи

  • Мотиваційний компонент

  • Особистісний компонент

  • Професійно-педагогічний компонент

  • Розділ 5. Специфіка науково-педагогічного дослідження у професійній школі

  • Застосування логічних законів і правил у педагогіці

  • Критика демонстрації

  • Методи дослідження та їх застосування у педагогічній діяльності

  • Методи теоретичних досліджень

  • Методи математичної і статистичної обробки педагогічних досліджень

  • Організація і проведення педагогічних досліджень

  • Аналіз та інтерпретація одержаних даних