| Формування аналітико-узагальню- ючого підходу до явищ, які стосуються довкілля, на цій основі – подальше виховання інтересу, поглиблення знань і вмінь представників групи з цієї проблеми. | Поглиблене вивчення програмового матеріалу дисциплін природничо-математичного циклу, окремих тем безпосередньо на місцевості, підготовка учнями рекомендацій, складання довідок, розробка програм з окремих питань проблеми та ін. Дослідницька робота прикладного характеру. Через значний рівень пізнавальної самостійності старшокласників (особливо вже починаючи з VI класу) зі сторони педагогів переважно опосередковане забезпечення навчально-виховного процесу. Для цього – широке використання інсруктив- них карток-завдань, створення можливості школярам самим проектувати зміст і хід завдань прикладного характеру на місцевості й виконувати їх за максимальної самостійності. |
Такий системний аналіз стану цієї проблеми дає можливість дирекції школи:
• визначити фактори, які не забезпечують формування потрібного рівня цього показника (у нашому прикладі – необхідної екологічної культури в представників другої й, особливо, третьої груп);
• вносити необхідні зміни в планову документацію школи на наступний навчальний рік;
• закладати в зміст методичної роботи з педколективом ті питання, опрацювання яких підвищить рівень його науково-методичної підготовленості з цієї проблеми.
Природно, що в розпорядженні дирекції, педколективу школи повинні бути аналогічні методики зі всіх напрямів національного виховання.
За такою приблизною схемою їх можуть розробити члени творчої групи вчителів, у яку входять представники всіх циклів предметів шкільної програми. Наприклад, методику аналізу рівня правової культури учнів розробляють учителі історії та правознавства, трудового виховання й профорієнтації учнів – учителі трудового навчання та ін.
Таблиця 8.6
Орієнтовна схема роботи з учнями (друга (третя) група)
| Зміст роботи | Форма й напрям реалізації педагогічного задуму |
| Активізація навчально-пізнавальної діяльності з предметів природничо-математичного циклу. Формування соціально значимих мотивів природоохоронної діяльності. Залучення учнів до активнішої природоохоронної діяльності. Корекція поглядів на навколишнє середовище. | Виховання інтересу до цих дисциплін, підвищення рівня знань і вмінь учнів до них. Показ ролі, практичної цінності окремих видів, взаємозв'язку факторів середовища, їх взаємозалежності. Виховання почуття господаря в природі. Систематичне використання завдань прикладного характеру, широке залучення місцевого, добре відомого дітям матеріалу, створення ситуацій, які вимагають від них більшої самостійності, ініціативи, безпосередньої практичної діяльності в природі. Індивідуальна робота з представниками третьої групи, контроль за їхньою навчально-прикладною діяльністю. Формування в них прагнень жиги інтересами класу та школи. |
Методики, які були вже раз розроблені, є загальношкільним методичним доробком і можуть використовуватися протягом багатьох років.
Педагогічна доцільність такого підходу до аналізу вихованості учнів полягає і в тому, що він дає можливість математичної обробки отриманих результатів, які роблять їх педагогічно переконливими. Наприклад, за бажання класний керівник чи дирекція навчального закладу можуть будувати графік-криву, яка показує динаміку рівня вихованості учнів класу за тими чи іншими показниками за роками навчання тощо.
Видатний польський педагог-гуманіст Я. Корчак звертався до дорослих: "Ви кажете: діти вас втомлюють. Ви маєте рацію. Ви пояснюєте: треба опускатися до їхнього розуміння понять, опускатися, нахилятися, згорблюватися, стулюватись. Помиляєтеся. Не від того ми втомлюємося, а від того, що потрібно підніматися до їхніх почуттів. Підніматися, спинатися, тягнутися... [11, с. 19].
Розділ 9. Професійне вдосконалення вчителя
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Планування виховної роботи класним керівником“ на сторінці 12. Приємного читання.
