V-IX класи
Таблиця 8.2
Критерії оцінювання відповідей учнів
| № зп | Бал | ||
| 3 | 2 | 1 | |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Біологія -7-9,10-12. Хімія-7-9,10-12. Трудове навчання – 10-12. | Біологія – 4-6,7-9. Хімія – 4-6,7-9. Трудове навчання – 7-9,10-12. | Біологія – 4-6. Хімія -4-6. Трудове навчання – 4-6,7-9. |
| 2 | Біологія, хімія, трудове навчання – улюблені предмети. Переконливо аргументують інтерес до них. | Серед улюблених предметів є й ці, але інтерес до них не можуть аргументувати. | Ці предмети їх не приваблюють. |
| 3 | Активні в позакласній роботі з цих предметів. Аргументують свій інтерес до цієї роботи. | Участь у позакласній роботі з цих дисциплін епізодична. | Участі в цій роботі не беруть. |
| 4 | Інтереси до живої природи різнобічні. | Інтерес поверховий, споглядального характеру. | Цими питаннями не цікавляться. |
| 5 | Допомога старшим. | Домашньої праці не люблять. | Працюють удома під примусом, улюблені заняття – розваги. |
| 6 | Цією роботою займаються систематично, з інтересом. Наводять конкретні приклади своєї практичної діяльності в природі. | Такого системного зацікавлення ставлення до природоохоронної роботи немає. | Епізодично займаються цією роботою, під примусом. Не розуміють її значення. |
| 7 | Ведуть систематичні спостереження в природі. Часто роблять нотатки. | Такого підходу не виявляють. | Ця робота їх не цікавить. Поведінка в природі- споживацька. |
| 8 | Значення природи для людини розуміють, бережно ставляться до неї. | Такого не спостерігається. Не розуміють значення для людини, тварин і рослин. | Ставлення до навколишнього середовища – споживацьке. |
| 9 | Дають у цілому об'єктивну оцінку стану довкілля у своєму мікрорайоні. | Оцінка поверхова й неаргументована. | Проблеми просто не розуміють. |
| 10 | Хотіли б оволодіти однією з професій у групі "людина- природа". | Професійний вибір не пов'язаний із цією групою професій. | Не знають, ким будуть. |
Х–ХІ класи
Таблиця 8.3
Критерії оцінювання відповідей учнів
| № з/п | Бал | ||
| 3 | 2 | 1 | |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1 | Біологія – 7-9,10-12. Хімія – 7-9,10-12. Трудове навчання – 10-12. | Біологія – 4-6, 7-9. Хімія – 4-6, 7-9. Трудове навчання – 7-9,10-12. | Біологія – 4-6. Хімія – 4-6. Трудове навчання 4-6, 7-9. |
| 2 | Надають перевагу предметам природничо- математичного циклу. Мотиви інтересу: зрозуміти роль і місце людини в природі та ін. | Називають серед улюблених предметів і ці. Мотивувати цей інтерес не можуть. | Предметами цього циклу не цікавляться. |
| 3 | Активні в позаурочній роботі з предметів природничо-математичного циклу. Мотиви інтересу суспільно- значеннєвого характеру. | Такою активністю не відзначаються. | Цією роботою не займаються. |
| 4 | Цікавляться окремими аспектами біосфери. | Не можуть чітко сформулювати свої прагнення й інтереси в цьому напрямі. | Ця проблематика їх не цікавить. |
| 5 | Фізична праця вдома, часто допомога батькам на їхніх робочих місцях. | Серед улюблених занять домінують розваги. | Працювати не хочуть. |
| 6 | Займаються конкретною природоохоронною діяльністю. Дають їй соціально-економічну оцінку. | Природоохоронна діяльність їх найчастіше відбувається в складі класу, має епізодичний характер. | Ведуть цю роботу лише з примусу, у складі класу. |
| 7 | Ведуть спостереження над природою, фіксують результати спостережень. | Ведуть цю роботу епізодично, ніяких записів не роблять. | Цією роботою не займаються. Вона їх не цікавить. |
| 8 | Критично оцінюють вислів "підкорення природи". | Чіткого розуміння ролі й місця людини в природі немає. | На першому місці – лише бажання брати від природи. |
| 9 | Об'єктивно оцінюють стан довкілля в мікрорайоні. Пропонують свою програму розв'язання цих проблем у своїй місцевості. | Такого чіткого бачення проблеми немає. Своєї програми в цьому напрямі сформулювати не можуть. | Не розуміють питання. Здатності до такого аналітико- узагальнюючого підходу не мають. |
| 10 | Найвищий бал (4, 5) поставили групі професій "людина- природа". Мотиви суспільно значимого характеру. | Найвищий бал поставили в цій групі професій, але мотиви такого вибору не вказують. | Найвищий бал поставили іншим групам професій або з вибором ще не визначились. |
в) математична обробка одержаних результатів
Кожне питання анкети (відповіді учня чи одержана інформація від учителів) можуть бути оцінені в триваріантній системі. На цій основі кожного школяра можна віднести до однієї з трьох умовних груп за рівнем сформованості в нього екологічної культури (високий, середній, низький рівні цієї культури, відповідно перша, друга, третя групи за цим показником).
Який при цьому для кожної групи мінімальний "прохідний" бал? Він повинен являти собою середньоарифметичну величину. Природно, що максимальний середній бал дорівнюватиме трьом, мінімальний – одиниці. Так буде, якщо в першому випадку вся інформація на учня згідно з питаннями анкети (їх по 10 в обох навчально-вікових групах) буде оцінена 3-ма балами, у другому – 1 балом.
Аналіз засвідчує: до першої групи (високий рівень сформованості показника) потрібно відносити дітей, у яких середній бал – не менше двох третин від максимального, тобто дорівнює 2. До другої групи (середній рівень) належать учні, у яких цей бал – не менше половини від максимального, тобто дорівнює 1,5. Школярі, у яких середній бал – менше половини від максимального, належать до третьої групи (низький рівень).
При цьому обов'язкова така умова: до першої групи можуть належати учні ІХ-ХІ класів, у яких професійний інтерес перебуває в групі професій "людина-природа".
Наведемо приклад такого поділу учнів на окремі умовні групи (табл. 8.4):
Таблиця 8.4
Поділ учнів на окремі умовні групи
| Падалко · Іван | 3 | 1 | 3 | 1 | 2 | 3 | 3 | 3 | 3 | 3 | 25 | 2,5 | 1 |
| Кравчук · Микола | 2 | 2 | 2 | 3 | 1 | 1 | 3 | 1 | 2 | 1 | 18 | 1,8 | 9 |
| Гнатюк · Оксана | 1 | 1 | 1 | 2 | 1 | 2 | 1 | 2 | 1 | 2 | 14 | 1,4 | 3 |
Уже підкреслювалося: якщо такий аналіз проводити регулярно за роками навчання учня в школі, то можна побачити динаміку цього показника, у нашому прикладі – рівня екологічної вихованості за класами. Наприклад, якщо 1 група (високий рівень) чисельно щороку зростає за рахунок зменшення 2 та 3 груп (середній і низький рівні), то в такому разі можна відзначити підвищення екологічної вихованості дітей цього класу чи школи в цілому, тобто фіксувати позитивні результати навчально-виховної роботи педколективу в цьому напрямі. Якщо ж спостерігається зменшення кількості школярів у 1 групі, а зростають 2 та 3 групи, то потрібно говорити про недоліки у формуванні екологічної культури (вихованості) учнів школи. Такий стан, природно, з боку дирекції школи, педколективу повинен стати предметом пильної уваги, корегування змісту, форм і методів цієї роботи з дітьми.
Для аналізу одержаних від учнів анкет-відповідей після необхідного інструктажу бажано залучати старшокласників. При цьому класний керівник одержує вже узагальнену картину показника по своєму класові;
г) головний зміст роботи з представниками умовних груп
Віднесення кожного учня до однієї з цих трьох умовних груп за рівнем сформованості показника створює можливість індивідуально- диференційованого підходу до нього в цьому напрямі. Робота з представниками окремих груп може здійснюватися за такою орієнтовною схемою (табл. 8.5).
Таблиця 8.5
Орієнтовна схема роботи з учнями (перша група)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Планування виховної роботи класним керівником“ на сторінці 11. Приємного читання.
