• виховання вміння боротьби й виживання в екстремальних життєвих умовах;
• виховання прагнень до самовдосконалення;
• розвиток вольових якостей, здатності до критичного осмислення своїх позитивних і негативних рис та вчинків;
• співпраця з батьками й педагогами в цьому напрямі;
• формування позитивного ставлення до звичаїв, традицій, своєї сім'ї, уміння усвідомлювати й робити висновки про себе.
Напрям "інтелект". С. Л. Рубінштейн розглядав інтелект як тип поведінки людини. Ядро інтелекту, як відомо, становить її здатність виділяти в ситуації суттєві якості й будувати свою поведінку відповідно до них. Мета класного керівника в цьому напрямі – допомога учням у розвитку в себе здатності діяти доцільно, раціонально мислити, ефективно проявляти себе в процесі життєдіяльності. Головне при цьому – визначити коло реальних навчальних можливостей школяра, його найближчу зону розвитку, дати можливість розвитку його інтелекту.
Роботу в цьому напрямі педагог-вихователь може орієнтовно будувати таким чином:
• вивчення особливостей і можливостей пізнавальної діяльності кожного учня класу з наступною необхідною корекцією цієї діяльності. На основі діагностики спільно з педагогами визначення форм, методів, прийомів індивідуального підходу до дітей на уроках, у позаурочній діяльності з ними;
• вивчення кругозору учнів та їхніх пізнавальних інтересів, корекція їх із побутово-прикладних у бік аналітико-узагальнюючих, розвиток у них логічного мислення;
• організація просвітницької й консультативної допомоги сім'ї в цьому напрямі;
• формування в учнів позитивного ставлення, прагнення до свого інтелектуального розвитку.
Напрям "педагогічно занедбані діти" – це учні, у яких під впливом несприятливих умов (соціальних, психолого-педагогічних, медико-біологічних) сформовані негативне ставлення до навчання, недотримання норм поведінки, безвідповідальність. Вони характеризуються переважанням у них матеріальних потреб над моральними нормами, прагненням до спілкування з подібними до себе, незадовільним навчанням, вульгаризованою мовою, обмеженим інтелектом, прагненням приховувати свої негативні вчинки.
Ця категорія за ступенем педагогічної занедбаності поділяється на:
• а) важковиховуваних дітей (байдуже ставлення до навчання, періодичне порушення норм поведінки, грубощі, нечесність та ін.);
• б) педагогічно занедбані підлітки (байдуже ставлення до навчання, систематичне порушення дисципліни й правил поведінки, постійна аморальність);
• в) підлітки-правопорушники (перебування на обліку в інспекціях у справах неповнолітніх, направлення до спецшкіл та ін.);
• г) неповнолітні злочинці (скоїли кримінальні злочини, судом направлені до виправно-трудових колоній).
Перевиховання цих категорій – складна й тривала справа.
Що зумовлює появу цих дітей? Це, зокрема, неблагополучяя в сім'ї, низька педагогічна культура в матеріально забезпеченій сім'ї, недостатня виховна робота в самих загальноосвітніх навчальних закладах.
Основні напрями роботи класного керівника з такими учнями класу (якщо вони є):
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Планування виховної роботи класним керівником“ на сторінці 5. Приємного читання.
