У викладанні нового матеріалу ефективна дія на почуття й уявлення учнів. Для цього вчитель повинен бути відповідно психологічно налаштований на цей урок. Перед його початком досвідчений педагог ніби бачить перед собою весь клас і відповідно до теми й мети уточнює свої завдання, повторює про себе намічену логіку подій і спілкування, визначає імена дітей, яких контролюватиме, на яких спиратиметься, мобілізує свою, пам'ять, увагу, волю, створює позитивний емоційний настрій. А ось протилежна ситуація та її можливі наслідки.
"Ось вчителька, весело розмовляючи з подругою, іде по коридору в кабінет літератури. Розчинила двері, швидко "витерла" з обличчя посмішку, переступила через поріг. А зараз буде вмирати Пушкін... Звичні гарні слова злітають із губ. їй шкода поета, але вона не прониклася станом горя, не встигла перебудуватися після веселої розмови в коридорі, тому лише прикидається скорботною, у неї немає істинного почуття. Тому унісон із класом не складається; у вчительки немає глибини думки й почуття, які б захопили учнів" [12, с. 105].
• 3. Етап вироблення вмінь і навичок під час застосування засвоєних знань – це один із вузлових етапів, оскільки часто буває так: учень володіє теоретичним матеріалом, але не вміє використати його на практиці (дев'ятикласник чітко назвав правило: чому дорівнює квадрат суми двох чисел, але на прикладі показати це не зміг; учень порівнює Чорне й Азовське моря, але виділити ознаки, за якими він виконує порівняння, не може). Завдання вчителя на цьому етапі уроку – сформувати в дітей уміння, які б забезпечували їм відносно легке набуття знань. У цьому разі виділяють дві групи таких умінь учнів:
– а) уміння, пов'язані з мотивацією навчання: працювати над будь- яким матеріалом (цікавий чи не дуже); знаходити власний розв'язок проблеми; контролювати свою роботу на уроці; знаходити такі зв'язки між фактами та явищами, які з безпосереднього сприйняття засобів наочності не є очевидними, уміння самостійно формулювати питання з вивченого матеріалу та ін.;
– б) інтелектуальні вміння, які обумовлені навичками раціонального здобуття інформації, її аналізу й узагальнення [11, с. 94].
Задля реалізації завдань цього етапу потрібно використовувати наведені вище прийоми та методи навчання й виховання.
Ефективність цього етапу залежить також від того, наскільки на занятті присутній психологічний фактор забезпечення педагогічного процесу, тобто прагнення вчителя підтримувати на уроці й розвивати позитивні психологічні моменти та нейтралізувати негативні.
Отже, під час формування пізнавальних інтересів учнів необхідне виконання таких головних умов:
• вибір педагогічно доцільних засобів методичного характеру (методи, прийоми);
• оптимальність засобів організаційного забезпечення (організація взаємодії в навчанні Й оцінюванні результатів);
• утворення позитивного психологічного клімату (психологічні засоби);
• різноманітність завдань і видів діяльності; активна діяльність самого учня на занятті;
• тісний зв'язок із тим, що засвоєно раніше, з інтересами школярів;
• емоційність, висока педагогічна культура самого вчителя та ін.
Головні елементи педагогічної культури вчителя на уроці
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ведення уроку вчителем“ на сторінці 4. Приємного читання.
