• характеристики відповіді школяра: елементарна, фрагментарна, неповна, повна, логічна, доказова, обґрунтована, творча;
• якість знань: правильність, повнота, осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність узагальненість, міцність;
• ступінь сформованості загальнонавчальних і предметних умінь та навичок;
• рівень оволодіння розумовими операціями: уміння аналізувати, порівнювати, абстрагувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
• досвід творчої діяльності (уміння виявляти проблеми, формулювати гіпотези, розв'язувати проблеми);
• самостійність оцінних суджень.
Зазначені орієнтири покладені в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів:
• I рівень – початковий. Відповідь учня при відтворенні навчального матеріалу – елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення;
• II рівень – середній. Учень відтворює основний навчальний матеріал, здатен розв'язувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності;
• III рівень – достатній. Учень знає суттєві ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, а також самостійно застосовує знання в нестандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями, уміє робити висновки, виправляти помилки. Відповідь повна, правильна, логічна, обґрунтована;
• IV рівень – високий. Знання учня глибокі, міцні, узагальнені, системні: він уміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вміннями самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти й відстоювати власну позицію.
Зазначеним рівням відповідають критерії оцінювання досягнень учнів за 12-бальною шкалою. До обов'язкових видів оцінювання навчальних досягнень учнів належить тематичне й підсумкове. Поточне оцінювання (наприклад на кожному уроці) вважається необов'язковим. Тематичному оцінюванню навчальних досягнень учнів підлягають основні результати вивчення теми. Коли тема значна за обсягом, проводять кілька тематичних оцінювань (атестацій).
Підсумкове оцінювання здійснюють у кінці семестру або навчального року. Підсумкову оцінку за семестр виставляють за результатами тематичного оцінювання, а за рік – на основі семестрових оцінок.
Умовна таблиця навчальних досягнень учнів за 4-бальною шкалою оцінювання є такою (див. табл. 6.4):
Таблиця 6.4
Навчальні дослідження учнів
| Шкала оцінювання | Оцінка | |||||||||||
| 4-бальна шкала | 2 | 3 | 4 | 5 | ||||||||
| Перехідна шкала | 2- | 2 | 2+ | 3- | 3 | 3+ | 4- | 4 | 4+ | 5- | 5 | 5+ |
| 12-бальна шкала | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| Рівень навчальних досягнень | початковий | середній | достатній | високий | ||||||||
Із кожної дисципліни навчального плану розроблено критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які враховують специфіку й особливості змісту цієї дисципліни [19, с. 8-117].
2. Етап викладу інформації. Дуже важливе на цьому етапі чітке формулювання теми, мети й завдань уроку. Учні повинні розуміти місце саме цього уроку в структурі предмета Тому педагогові потрібно під час пояснення нового матеріалу максимально спиратися на вже наявні в школярів знання й уміння. При цьому важливо викликати в учнів подив, активізувати їхню думку демонстрацією досліду з несподіваними результатами, навести цікаві факти, несподіваний (нестандартний) розв'язок задачі та ін.
Учитель-новатор Μ. М. Палтишев, викладаючи фізику, завжди прагне використати щось незвичайне: факти, ідеї, парадокси асоціації, які б збуджували активне мислення й почуття школяра. Ось приклад такого підходу: розглядаючи теорію коливань, педагог спочатку зацікавив учнів світом коливань: від відомих їм коливань маятника, деталей у верстаті, листя на деревах до коливань планет, зірок у Всесвіті, температури, серця, нервової системи, м'язів у людському організмі. Після цього провів асоціативне порівняння з... моральними коливаннями людини в житті.
Пояснюючи новий матеріал, потрібно максимально залучати до цього самих учнів. Бажано, щоб вони самостійно намагалися пов'язати нову тему з попередньою, обґрунтовували висновки з теми. У процесі пояснення школярі здатні самостійно виділяти головні аспекти теми, формулювати їх у вигляді плану, відбирати матеріал для відповіді на кожен пункт плану. Якщо під час пояснення частина інформації кодується у вигляді схем, таблиць, опорних сигналів, то учні визначають, як раціонально використати наведені таблиці, додаткову літературу для більш повного засвоєння інформації. Використання закодованої інформації активізує мислення дітей за рахунок того, що вони намагаються "звернути" знання в конспект або схему. При цьому відбувається й екстраполяція (поширення) педагогічних ситуацій, тобто учні починають виконувати функції вчителя на уроці, хоча керівна роль, природно, залишається, за педагогом. Але, за бажанням учителя, діти можуть пояснити зв'язок окремих розділів, тем, допомогти у викладі нової інформації. Такі ситуації часто використовувалися Ш. О. Амонашвілі, С. Л. Рябцевою, С. М. Лисенковою та іншими відомими педагогами.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ведення уроку вчителем“ на сторінці 3. Приємного читання.
