Перший етап – це знаходження необхідної сукупності елементів уроку, тобто мінімальної кількості складників уроку, які можна реалізувати за 45 хвилин. Кількість цих елементів визначається кількістю завдань, які сформульовано.
Другий етап – це визначення функціональних властивостей кожного елементу (завдання). При цьому важливо не допустити дублювання окремих функцій між собою, з іншого боку – усі функції (завдання) повинні комплексно сприяти досягненню поставленої мети.
На цій основі можна виокремити такі компоненти методики планування педагогічної діяльності, зокрема під час розробки поурочного плану:
• оцінювання педагогічної ситуації з позицій головної мети;
• передбачення процесу протікання діяльності вчителя й учнів і на цій основі – визначення конкретних завдань для реалізації мети заняття;
• розробка програми послідовних дій на уроці, вибір доцільних форм, методів, засобів для реалізації педагогічного задуму;
• чіткий розрахунок роботи в часі та просторі;
• урахування вікових й індивідуальних особливостей учнів, наявних умов і засобів праці, можливостей їх використання.
Отже, головні правила організації сучасного уроку (у його класичній схемі) такі: визначення мети й завдань, аналіз і підбір навчального матеріалу на основі поставленої мети, визначення типу уроку та Його структури, відбір найкращих (із позиції педагога) прийомів, методів, засобів реалізації задуму: чітка взаємодія вчителя й учнів на засадах співробітництва, вибір оптимальної системи зворотного зв'язку та ін.
У молодих учителів, зазвичай, є значні труднощі з вибором структури уроку, котра, як відомо, являє собою послідовність і взаємозв'язок окремих Його елементів (перевірка знань, вивчення нового матеріалу, закріплення вивченого, контроль рівня засвоєння вивченого, узагальнення вивченого, домашні завдання). При цьому не повинно бути якогось стандарту (шаблону), оскільки структура заняття залежить від змісту, теми, місця уроку в системі уроків із цього розділу (теми), поставлених завдань, рівня підготовки учнів й ін.
Уже зазначалося: єдиної схеми поурочного плану немає, його форма та зміст залежать від досвіду педагога, рівня осмислення його мети, змісту, ходу заняття. У цих випадках одна вимога є обов'язковою: молоді вчителі повинні готувати максимально деталізовані поурочні плани.
Чи потрібно старанно вести конспекти й плани своїх уроків? Відповідь може бути однозначною: обов'язково не лише педагогові- початківцю, а й учителеві з великим стажем роботи. При цьому щороку повертатися до вже розроблених поурочних планів, вносити зміни та доповнення до них з урахуванням нових даних зі свого предмету, тенденцій у розвитку освіти й виховання.
Доцільно при цьому використовувати досвід роботи передових педагогів під час підготовки до уроку. Наприклад, Ю. Л. Львова розробила такі рекомендації [22, с. 116]:
• учитуйся в розділ програми, який потрібно вивчити на цьому уроці, у деяких випадках опрацюй пояснювальну записку до програми.
• 1. Вивчи цей матеріал.
• 2. Сформулюй задум уроку, даючи собі відповідь на питання, що ти хотів би досягти в його результаті.
• 3. Уяви колектив класу, намалюй конкретних учнів. Уяви їхню психологію, використовуючи мистецтво педагогічного перевтілення, намагайся намітити шляхи досягнення поставленої мети.
• 4. Вибери з усього арсеналу методичних прийомів найоптимальніші для цього матеріалу й самих учнів.
• 5. Зістав обрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюй свої дії на цьому уроці.
• 6. Продумай структуру уроку, підбери навчальні посібники й необхідне обладнання, зафіксуй усе це в плани-конспекти.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Планування (підготовка) уроку“ на сторінці 5. Приємного читання.
