1. Етап вибору доцільних методів. Спочатку відбувається відбір певної сукупності методів, які співвідносяться з поставленою метою.
Наведемо приклад із практики навчання. Потрібно проаналізувати (дослідити) ефективність і якість заняття. Учитель знає, що в цьому випадку можна використати такі методи, як опитування, що виявляє різний рівень знань учнів у кінці уроку; письмове опитування (міні-контрольна, міні-твір, міні-диктант, анкета із запрограмованими відповідями тощо); опитування за допомогою комп'ютера з відповідною програмою й ін.
А ось приклад із практики виховного процесу. Класному керівникові потрібно старанно вивчити клас. Тут можливо використати такі методи, як спостереження за класом у різних видах його діяльності й ситуаціях поведінки, бесіди з учнями, їхніми товаришами, батьками, педагогами, котрі працюють у цьому класі; психолого-діагностичне тестування (особливо в старших класах), педагогічний консиліум та ін.
Усі ці методи доцільні, але найбільш повну, об'єктивну картину можна одержати тоді, коли вони застосовуватимуться комплексно.
• 2. Етап вибору оптимальних методів. На цьому етапі з числа вже визначених доцільних методів обираються 1-2 методи, які для досягнення поставленої мети вважаються найкращими. У цьому випадку молодому педагогові бажано використати таку інформацію:
– а) роз'яснення досвідченого педагога-колеги; б) самостійна робота над методичними посібниками; в) ділова гра з цієї теми; г) робота з персональним комп'ютером, який має спеціальну програму, і т. ін.
Природно, що найбільш ефективний підхід у цьому випадку – систематична самоосвіта вчителя.
Наведемо приклад вибору оптимальних методів.
В 11-х класах учням запропоновано на годині класного керівника тему "Екологія середовища в мікрорайоні школи". В одному з класів цю тему, старанно підготувавшись, у формі бесіди розкрив сам класний керівник. В іншому класі класний керівник разом з учнями сформулював мету й завдання цієї години класного керівника таким чином:
Мета: вивчити екологічну ситуацію в мікрорайоні й роль учнів класу (школи) для її поліпшення.
Завдання: проаналізувати екологічну ситуацію в мікрорайоні.
Виявити конкретний внесок кожного школяра класу в збереження природи, покращення чистоти навколишнього середовища на околицях школи. Якщо він недостатній сьогодні або відсутній зовсім, то чому?
3. Визначити, що конкретно можуть зробити учні класу (школи) у цьому напрямі. Розробити "Програму участі класу (школи) зі збереження, поліпшення екологічного стану території, яка прилягає до школи".
Бачимо: у першому випадку всю ініціативу взяв на себе класний керівник, у другому – зацікавлено, самостійно працювали самі старшокласники під керівництвом класного керівника, Безперечно, принципово відмінний від першого підхід у другому випадку забезпечувався високим рівнем організації учнів. Цьому сприяли сформульовані мета й завдання години класного керівника. Наприклад, для реалізації першого завдання учням потрібно було вивчити й зробити аналіз екологічної ситуації навколо школи, у другому – розібратися кожному, передусім, у собі та виявити, що гальмує, стримує власну діяльність і діяльність класу (школи) у цьому напрямі. Для виконання третього завдання ефективним виявився прийом формулювання системи заходів, які покликані покращити розв'язання цих питань із боку учнів класу й школи в цілому (розробка "Програми...").
Чим важливе для педагога й учнів уміння оптимального вибору методів?
Стихійність у виборі методів, природно, лише випадково може привести до успіху. Уміння вчителя правильно обирати й удосконалювати методи полегшує процес навчання й виховання, інтенсифікує педагогічну діяльність, підвищує її якість та ефективність, як результат – підвищує його професійний рівень.
Це стосується таких учнів, їхнього вміння спільно з педагогом обирати оптимальні методи своєї праці, формує в них самостійність, активність, виконує стимуляційну роль, у результаті – сприяє їхньому навчанню й вихованню.
Отже, педагогові потрібне знання не лише з основ наукової організації педагогічної праці, а й у галузі психології навчання та виховання. Наприклад, психолог М. Я. Микулинська довела, що для успішного засвоєння пунктуації мови не обов'язкове вивчення наявних 200 правил. При цьому досить навчити учнів розпізнавати функції розділових знаків, не вивчаючи жодного з цих правил, щоб безпомилково розставляти розділові знаки. Психолог Г. А. Буткін довів, що, замість нудотного заучування десятків теорем, можна сформулювати загальний метод доведень, який дасть змогу школяреві знаходити доведення теорем одного й того самого розряду тощо.
Отже, метод у разі його вмілого використання дає змогу систематично вдосконалювати педагогічний процес.
На цій основі виокремимо складові частини методики розробки поурочного плану.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Планування (підготовка) уроку“ на сторінці 4. Приємного читання.
