Таким чином, у педагогічній дії на дитину, як і в акторській роботі, важливі не лише симпатія, а й рефлексія, тобто здатність бачити ніби збоку, як педагог сприймається своїми учнями. Щоб володіти цими навичками професійного самоусвідомлення, учитель повинен уміти керувати своєю увагою.
Педагогічна увага – це важливий компонент діяльності, оскільки він дає змогу викликати стійкий стан зосередженості.
Актор повинен завойовувати, а потім керувати увагою глядачів, а педагог – учнів. Стадії завоювання актором уваги, за К. С. Станіслав- ським, цілком можуть використовуватись і в педагогічній практиці.
Перша стадія – вихід актора на сцену. Розглядання всіх присутніх. Орієнтування і вибір об'єкта.
Друга стадія – підхід до об'єкта, привертання до себе уваги.
Третя стадія – зондування душі об'єкта "щупальцями" своїх очей.
Четверта стадія – передача своїх видінь об'єктові.
П'ята стадія – відгук об'єкта й обопільне випромінювання та сприймання душевних струменів [5, с. 388-389].
Педагогічний процес пов'язаний із великою кількістю об'єктів уваги, в іншому випадку – із наявністю перешкод для їх підтримання: значна кількість людей в аудиторії, їхні розмови та ін.
Сьогодні в структурі уваги виділяють компоненти інтелектуальні, вольові й емоційні. Саме останні дають змогу педагогу проводити діагностику ситуації з позицій художника, здатного вловлювати естетичні характеристики навколишньої дійсності, не завжди доступні для інших. Педагог повинен досконало володіти цим механізмом емоційної культури, який дає вихід на такий важливий показник у його діяльності, як педагогічна інтуїція.
Важливою є проблема стійкості уваги. У цьому випадку виділяють такі її рівні:
• увага стійка, якщо вона може долати перешкоди в діяльності, передбачати й реагувати на них;
• увага стійка та оперативна, якщо вона дає змогу організувати необхідну роботу класу при зміні обставин.
Не менш важлива проблема втрати контролю за об'єктами уваги. У дорослої людини обсяг уваги не більше 4-6 об'єктів. Коли їх більше, то в нетренованої людини спостерігають безпорадність, утрачається здатність керувати своєю увагою й зосередженістю (наприклад, у викладі нового матеріалу). Це особливо характерно для студентів і молодих педагогів, які ще не володіють навичками зосередженої уваги на всіх етапах й елементах навчально-виховного процесу в процесі заняття. У цих випадках виправданим є використання системи управління увагою, розробленої К. С. Станіславським для акторської діяльності. Її суть полягає в тому, щоб для розширення обсягу уваги намагатися виділити для себе мале, середнє та велике кола уваги, поступово розширювати ці кола від малого до великого. Такий підхід дає змогу забезпечувати управління увагою в процесі творчої (наприклад педагогічної) діяльності.
Для завоювання уваги потрібно використовувати весь арсенал своїх засобів впливу (слова, голос, інтонації, жест, рухи, ритміку), але чи не найголовніше – це очі, оскільки вони, передусім, допомагають педагогу привернути увагу до себе.
Які головні методи, принципи завоювання уваги?
Пасивний метод. Учитель фіксує на собі увагу класу. Це досягається розміреною, педагогічно доцільною, логічною діяльністю в ході заняття.
Агресивний метод. Завоювання аудиторії здійснюється за допомогою експресивного, потужного викиду своїх емоцій, волі, які вже на перших хвилинах уроку привертають увагу учнів до себе. Цю своєрідну гіпнотизацію досвідчені педагоги підтримують протягом усього заняття, досягаючи при цьому високого рівня пізнавальної активності школярів. Зазвичай, у таких педагогів немає проблеми дисципліни: усі учні працюють активно й продуктивно.
А. С. Макаренко розробив та успішно використав у своїй роботі з вихованцями низку близьких до театральної педагогіки принципів педагогічного впливу на аудиторію. Серед них є такі:
• "закон руху колективу". Учнівський колектив, на відміну від глядачів у залі театру, – це постійний колектив. Це створює можливість впливати на окрему особистість силами самого колективу, ураховуючи його постійний розвиток і рух;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Артистизм учителя, його основні компоненти“ на сторінці 3. Приємного читання.
