Культура мови

Педагогічна майстерність

• 1. Коли йдеш в аудиторію, одягтися слід просто й пристойно. В одязі не повинно бути нічого вишуканого та крикливого: психологічна дія на слухачів починається до моменту мовлення – із появи перед аудиторією.

• 2. Говорити слід голосно, ясно, чітко, немонотонно, за змогою – виразно та просто. У тоні повинна відчуватись упевненість, переконаність, сила. Не потрібнен повчальний тон: нетактовний – для дорослих, нудний – для молоді.

• 3. Мовлення не треба вести "одним махом"; воно має бути живим словом. Тон мовлення слід змінювати – підвищувати й знижувати його залежно від змісту та значення конкретної фрази, адже тон завжди виділяє. Не можна забувати про паузи між окремими частинами усного мовлення (вони – як абзац у писемному мовленні).

• 4. Мовлення ефективно оживлюють жести, але користуватися ними слід обережно: жести повинні відповідати змістові й значенню певної фрази або окремого слова, мусять діяти одностайно з тоном, тільки тоді вони посилюють мовлення. Слід остерігатися частих, одноманітних, метушливих різких рухів рук: це набридає та дратує.

• 5. Мовець не повинен "прикипати" поглядом до якоїсь однієї точки (наприклад до відкритих, допитливих очей одного учня або стіни, у яку впирається погляд понад головами школярів) – це призведе до втрати контакту з аудиторією, контролю над її настроєністю на тему.

• 6. Мовець (насамперед учитель) повинен мати витримку, володіти собою в будь-якій несприятливій ситуації. Але якщо лекторові радять не реагувати на відволікаючі причини (шепіт, скрипіння стільців та ін.), а продовжувати робити свою справу, то вчитель повинен домогтися тиші до початку розмови.

• 7. У мовленні недопустимий шаблон, штампи особливо небезпечні на початку й наприкінці тексту.

• 8. Простота та ясність викладу – найвищі його якості.

• 9. Щоб досягти мети, добитись успіху, потрібно: а) завоювати увагу, "зачепити" її; б) утримувати увагу до кінця комунікативної ситуації. Цьому сприяють лаконізм, добрий темп мовлення, короткі свіжі виступи, обрамлення тексту тощо.

• 10. Якщо не вистачає власної "глибокої думки" можна скористатися "мудрістю мудрих", зберігаючи при цьому міру, щоб не втратити свого обличчя між Лєрмонтовим, Толстим, Діккенсом [10, с. 67].

Отже, щоб досягти високого рівня культури мовлення, потрібно:

• постійно тренувати пам'ять, удосконалювати навички логічного мислення, постійно вести процес пізнання;

• навчитися чути себе, слухати співбесідника, прислухатися до мовлення різних груп населення (професійних, соціальних, вікових), учитися різноманітності мовлення навколо себе;

• читати багато інформації, яка містить у собі різні стилі, друковані джерела різних, народів і епох;

• бездоганно засвоїти лексичні, граматичні, орфоепічні норми літературної мови, її правила, користатися ними осмислено Й творчо:

• постійно стежити за новою довідковою літературою з проблеми мови для корекції, поновлення набутих раніше знань і вмінь, адже мова – це, по-перше, те, що ми вимовляємо й чуємо, а по-друге, те, що пишемо та бачимо, тобто залежне від живого слова [1, с. 226].

Цілком логічно, що не лише Володимир Мономах, а й Іларіон, Кирило Туровський, інші видатні діячі Київської Русі й подальшого періоду знання мови пов'язували з культурою, освітою, прогресом нашого народу. Мову потрібно розглядати як витвір одиниць і маси, вона не має початку та кінця, невіддільна від народу – носія мови.

Мова – наш національний скарб. Із ним слід поводитися дбайливо – примножувати й удосконалювати її, адже "перед Словом усі рівні... як перед світом: перед небом, землею, сонцем... І мова на кожен народ одна, яка усіх урівнює, яка не знає і не визнає жодної соціальної диференціації, жодного ідеологічного поділу, Мова є справді п'ятою ефірною стихією світу. Проте в кожного сущого на землі свій голос, свій тембр, своє інтонаційне забарвлення" [11, с. 2].

Наступний розділ:

Техніка мови

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Культура мови“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Пріоритети й джерела педагогічної майстерності

  • Специфіка й структура педагогічної діяльності

  • Рівні й властивості педагогічної майстерності

  • Розділ 2. Професійна придатність до праці вчителя

  • Головні показники профпридатності до педагогічної діяльності

  • Діагностування рівня профпридатності до педагогічної пращ

  • Другий етап

  • Висновок-рекомендація викладачів факультету довузівської підготовки

  • Розділ 3. Педагогічна техніка – важливий складник у діяльності вчителя

  • Професійно-педагогічне мовлення вчителя

  • Культура мови
  • Техніка мови

  • Дикція, орфоепія

  • Засоби невербальної комунікації вчителя

  • Розділ 4. Елементи акторської майстерності в роботі вчителя

  • Артистизм учителя, його основні компоненти

  • Типологія вчителів із позицій театральної педагогіки

  • Розділ 5. Педагогічне спілкування

  • Педагогічне діалогічне спілкування

  • Конфлікту педагогічному спілкуванні Причини та види конфліктів

  • Педагогічний такт учителя

  • Розвиток комунікативності вчителя

  • Розділ 6. Учитель на класичному уроці

  • Планування (підготовка) уроку

  • Ведення уроку вчителем

  • Головні елементи педагогічної культури вчителя на уроці

  • Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук

  • Розділ 7. Учитель на сучасному інноваційному уроці

  • Сучасна особистісно зорієнтована модель навчання

  • Сучасний урок: основні вимоги, форми, технології

  • Географія

  • Оцінювання знань і вмінь учнів на інноваційному уроці

  • Розділ 8. Учитель і виховна робота

  • Головні напрями національного виховання

  • Компоненти, рушійні сили процесу виховання

  • Учитель-предметник – класний керівник

  • Когнітивно-діагностична, діяльність класного керівника

  • Картка вихованості учня середніх класів

  • Планування виховної роботи класним керівником

  • Розділ 9. Професійне вдосконалення вчителя

  • Професійне вдосконалення за допомогою системи методичної роботи! [4, с. 14]

  • Шкільний рівень

  • Питання для обговорення

  • Вивчення й використання передового педагогічного досвіду (технологічні основи)

  • Головні елементи наукової організації праці вчителя

  • Проблеми психологічного налаштування на професійне вдосконалення [3, с. 45-46]

  • Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу

  • Основи технології науково-методичної роботи з педколективом

  • Атестація педколективу

  • Загальні вимоги до кваліфікаційних категорій і педагогічних звань

  • Атестаційна комісія навчального закладу мас право:

  • Розшифровка показників оцінки Рівень вираженості показника, коротка характеристика рівня, бали.

  • Показник 3. Науково-методична діяльність

  • Показник 5. Педагогічна техніка

  • Показник 8. Уміння реалізувати провідні ідеї свого предмету

  • Конкурс "Учитель року"