Культура мови

Педагогічна майстерність

• при порівнянні виділяють те, із чим порівнюють, а не предмет порівняння;

• частки "не", "ні" інтонаційно не виділяють. Вони зливаються зі словом, до якого належать, а наголос падає на саме слово ("ні тобі, ні мені");

• слухач повинен сприймати не окремі слова, а окремі смислові блоки, так звані мовні такти, у яких групи слів тісно пов'язані між собою за змістом;

• уміння робити паузи між окремими мовними тактами;

• готуючись до уроку, потрібно намітити мовні такти, розставити логічні наголоси, розділити їх логічними паузами, тобто побудувати логічну перспективу на занятті. Невміння вчителя виконати логічний, послідовно взаємозв'язаний виклад нового матеріалу призводить до того, що учні не можуть його засвоїти. У кожній фразі педагог повинен давати школярам натяк на подальший розвиток своїх думок.

• 5. Багатство мовлення – це показник рівня загальної культури людини, її освіченості.

Мова народу багата й різноманітна, а індивідуальне мовлення може бути багатим або бідним, різноманітним чи одноманітним. Розвиток і збагачення мови залежать від мовотворчості народу, а розвиток та збагачення індивідуального мовлення – від опанування мовного багатства, засвоєння його з уст народу, із художньої й публіцистичної літератури, із нормативної граматики тощо. Сьогодні освічена людина застосовує 6-9 тисяч слів у мовленні, а в словнику мови прозових творів Т. Г. Шевченка нараховується понад 20 тисяч слів, у перекладних і тлумачних словниках – понад 130 тисяч слів, у народній скарбниці – 200 тисяч слів.

6. Чистота мовлення виявляється в трьох аспектах: в орфоепії – правильна літературно-нормативна мова, у слововживанні – відсутність позалітературних елементів – діалектизмів, вульгаризмів, слів- паразитів, штампів, в інтонаційному аспекті – відповідність інтонації змістові та експресії висловлювання, відсутність брутальних, лайливих, лицемірних ноток.

На жаль, і вчителі-початківці засмічують мову недоречно вжитими іншомовними словами (замість українського слова "заходи" – російським "міроприємство", "навести приклад" – "привести приклад"), жаргонними термінами ("охмурити" – викликати почуття симпатії, "лажа" – неприємність., "на атасі" – на чатах), канцеляризмами (доводжу до відома, при цьому додаю), просторічними словами (скиглити, халамидник).

Без потреби нерідко використовують іншомовні слова та вирази, хоча думку можна добре висловити й словами рідної мови. Наприклад, поет Степан Олійник піддає критиці часте вживання слова "симпозіум", почавши свій вірш "Симпозіум" такими словами:

Занадто вже мудре

Слівце чуже

Часто вживаємо для пози ми.

в науці, мистецтві

Тепер лише

Тільки і чуєш "симпозіум".

Утрата контролю над своїм мовленням може призвести до появи слів-паразитів: так сказать, так би мовити, значить, ну....

Чистота мовлення – це його естетичність, а краса ніколи не втомлює, не набридає.

7. Доречність мовлення – ознака культури мовлення, яка організує його точність, логічність, виразність, чистоту, вимагає такого набору мовних засобів, які відповідають змістові та характерові експресії повідомлення. Наприклад, канцеляризми, штампи в офіційному стилі – доречні, у художньому – допустимі, в інших випадках – недоречні, засмічують мову. Доречність мовлення – якість дуже важлива в соціальному аспекті, адже вона регулює (в усякому разі – повинна регулювати) всю нашу мовленнєву поведінку.

Отже, доречність зумовлюється ще й психологічно: мовний контакт співбесідників буде результативним, якщо знайдено потрібні слова та інтонації саме для цієї ситуації спілкування. Адже співрозмовник не повинен нав'язувати іншому свою думку (свій підхід до справи, її оцінку, перспективу й ін.), хоча не тільки повідомляє інформацію, а й мимохіть передає ставлення до повідомлення – він повинен дбати, щоб не травмувати слухача, не принизити його гідності, не чинити насильства над його волею. Особливо це слід пам'ятати вчителеві, оскільки його співбесідниками, слухачами виступають учні. Педагог не повинен забувати, що слово так само легко вбиває, як і лікує: сказаного слова назад не повернеш – воно відіграє ту роль, яку відвела йому мова й ніякі виправдання на зразок "я цього не хотів" не допоможуть.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Культура мови“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Пріоритети й джерела педагогічної майстерності

  • Специфіка й структура педагогічної діяльності

  • Рівні й властивості педагогічної майстерності

  • Розділ 2. Професійна придатність до праці вчителя

  • Головні показники профпридатності до педагогічної діяльності

  • Діагностування рівня профпридатності до педагогічної пращ

  • Другий етап

  • Висновок-рекомендація викладачів факультету довузівської підготовки

  • Розділ 3. Педагогічна техніка – важливий складник у діяльності вчителя

  • Професійно-педагогічне мовлення вчителя

  • Культура мови
  • Техніка мови

  • Дикція, орфоепія

  • Засоби невербальної комунікації вчителя

  • Розділ 4. Елементи акторської майстерності в роботі вчителя

  • Артистизм учителя, його основні компоненти

  • Типологія вчителів із позицій театральної педагогіки

  • Розділ 5. Педагогічне спілкування

  • Педагогічне діалогічне спілкування

  • Конфлікту педагогічному спілкуванні Причини та види конфліктів

  • Педагогічний такт учителя

  • Розвиток комунікативності вчителя

  • Розділ 6. Учитель на класичному уроці

  • Планування (підготовка) уроку

  • Ведення уроку вчителем

  • Головні елементи педагогічної культури вчителя на уроці

  • Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук

  • Розділ 7. Учитель на сучасному інноваційному уроці

  • Сучасна особистісно зорієнтована модель навчання

  • Сучасний урок: основні вимоги, форми, технології

  • Географія

  • Оцінювання знань і вмінь учнів на інноваційному уроці

  • Розділ 8. Учитель і виховна робота

  • Головні напрями національного виховання

  • Компоненти, рушійні сили процесу виховання

  • Учитель-предметник – класний керівник

  • Когнітивно-діагностична, діяльність класного керівника

  • Картка вихованості учня середніх класів

  • Планування виховної роботи класним керівником

  • Розділ 9. Професійне вдосконалення вчителя

  • Професійне вдосконалення за допомогою системи методичної роботи! [4, с. 14]

  • Шкільний рівень

  • Питання для обговорення

  • Вивчення й використання передового педагогічного досвіду (технологічні основи)

  • Головні елементи наукової організації праці вчителя

  • Проблеми психологічного налаштування на професійне вдосконалення [3, с. 45-46]

  • Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу

  • Основи технології науково-методичної роботи з педколективом

  • Атестація педколективу

  • Загальні вимоги до кваліфікаційних категорій і педагогічних звань

  • Атестаційна комісія навчального закладу мас право:

  • Розшифровка показників оцінки Рівень вираженості показника, коротка характеристика рівня, бали.

  • Показник 3. Науково-методична діяльність

  • Показник 5. Педагогічна техніка

  • Показник 8. Уміння реалізувати провідні ідеї свого предмету

  • Конкурс "Учитель року"