Культура мови

Педагогічна майстерність

Звичайно, доречним мовлення буває тоді, коли воно відзначається правильністю, точністю, багатством, чистотою, адже проаналізовані вище ознаки – це складники культури мовлення. Лише в сукупності вищеназвані та інші ознаки формують високий рівень культури мовлення суспільства й кожного його члена зокрема.

Водночас, щоб бути доступним кожному, хто стає співрозмовником, мовлення має характеризуватися виразністю. Ця ознака культури мовлення підсилює кожну з розкритих вище:

8. Виразність мовлення формується впродовж усього людського життя. Не буває людини, яка б не могла навчитися добре говорити. Тим більше не може бути вчителя, який би не володів основними законами й методикою риторики, мистецтвом доброго мовлення, Якість мовлення прямо пропорційна нашому розумовому, духовному, етичному та естетичному, емоційному розвиткові.

Наука, що може навчити добре говорити, – це виразне читання, а ширше – виразне мовлення, риторика. Виразне читання, як і кожна наука, оперує своєю термінологією, має свій предмет – усне мовлення, свій фактичний матеріал (до нього відносимо не лише художні чи публіцистичні, фольклорні тексти різних форм і жанрів, а й мовленнєву практику – побутове, суспільно-виробниче мовлення, усний академічний чи публічний виступ та ін.), має свою методику, необхідність удосконалення якої зростає з розширенням суспільних й естетичних функцій мови [1, с. 140].

Кожен учитель (особливо філолог) повинен уміти:

• 1) читати художньо, тобто читати художні тексти напам'ять або за книжкою, при цьому дотримуватись особливостей стилю автора, відтворювати його творчий задум та колорит епохи;

• 2) кожен текст відтворювати залежно від його стилю (публіцистика, наукова чи офіційна або ділова інформація, художні твори);

• 3) виразко розповідати матеріал свого предмету;

• 4) просто й вільно (невимушено) говорити.

Виразність мовлення забезпечує оволодіння виражальними засобами художнього та звукового мовлення. До перших належать тропи, слова звукового й зорового зображення, емоційно-оцінна лексика, синтаксичне конструювання тексту та ін., до других – сила виділення синтаксично вагомого слова, видозміни голосу, зупинки в мовленні, темп мовлення, емоційна тональність, що передає настрій, оцінки сприйнятого й ін. [1, с. 141].

"Відмінно" можна виставити за читання., у якому:

• спостерігаємо простоту та природність виконання тексту вголос;

• глибоке проникнення в ідейно-художній зміст твору;

• чітко передано думки автора;

• виявлено власне ставлення до читання;

• читець активно спілкується зі слухачами;

• у читця чітка та правильна мова;

• передано специфіку жанру й стилю твору;

• засвідчено вміння правильно користуватися діапазоном голосу, правильно вибрати тон і такт [10, с. 67].

Оскільки вчитель – лектор і читець з особливою місією, варто прислухатися ще до таких порад А. Ф. Коні:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Культура мови“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Розділ 1. Пріоритети й джерела педагогічної майстерності

  • Специфіка й структура педагогічної діяльності

  • Рівні й властивості педагогічної майстерності

  • Розділ 2. Професійна придатність до праці вчителя

  • Головні показники профпридатності до педагогічної діяльності

  • Діагностування рівня профпридатності до педагогічної пращ

  • Другий етап

  • Висновок-рекомендація викладачів факультету довузівської підготовки

  • Розділ 3. Педагогічна техніка – важливий складник у діяльності вчителя

  • Професійно-педагогічне мовлення вчителя

  • Культура мови
  • Техніка мови

  • Дикція, орфоепія

  • Засоби невербальної комунікації вчителя

  • Розділ 4. Елементи акторської майстерності в роботі вчителя

  • Артистизм учителя, його основні компоненти

  • Типологія вчителів із позицій театральної педагогіки

  • Розділ 5. Педагогічне спілкування

  • Педагогічне діалогічне спілкування

  • Конфлікту педагогічному спілкуванні Причини та види конфліктів

  • Педагогічний такт учителя

  • Розвиток комунікативності вчителя

  • Розділ 6. Учитель на класичному уроці

  • Планування (підготовка) уроку

  • Ведення уроку вчителем

  • Головні елементи педагогічної культури вчителя на уроці

  • Міжпредметні зв'язки під час вивчення основ наук

  • Розділ 7. Учитель на сучасному інноваційному уроці

  • Сучасна особистісно зорієнтована модель навчання

  • Сучасний урок: основні вимоги, форми, технології

  • Географія

  • Оцінювання знань і вмінь учнів на інноваційному уроці

  • Розділ 8. Учитель і виховна робота

  • Головні напрями національного виховання

  • Компоненти, рушійні сили процесу виховання

  • Учитель-предметник – класний керівник

  • Когнітивно-діагностична, діяльність класного керівника

  • Картка вихованості учня середніх класів

  • Планування виховної роботи класним керівником

  • Розділ 9. Професійне вдосконалення вчителя

  • Професійне вдосконалення за допомогою системи методичної роботи! [4, с. 14]

  • Шкільний рівень

  • Питання для обговорення

  • Вивчення й використання передового педагогічного досвіду (технологічні основи)

  • Головні елементи наукової організації праці вчителя

  • Проблеми психологічного налаштування на професійне вдосконалення [3, с. 45-46]

  • Розділ 10. Управління професійним удосконаленням педколективу

  • Основи технології науково-методичної роботи з педколективом

  • Атестація педколективу

  • Загальні вимоги до кваліфікаційних категорій і педагогічних звань

  • Атестаційна комісія навчального закладу мас право:

  • Розшифровка показників оцінки Рівень вираженості показника, коротка характеристика рівня, бали.

  • Показник 3. Науково-методична діяльність

  • Показник 5. Педагогічна техніка

  • Показник 8. Уміння реалізувати провідні ідеї свого предмету

  • Конкурс "Учитель року"