Звичайно, доречним мовлення буває тоді, коли воно відзначається правильністю, точністю, багатством, чистотою, адже проаналізовані вище ознаки – це складники культури мовлення. Лише в сукупності вищеназвані та інші ознаки формують високий рівень культури мовлення суспільства й кожного його члена зокрема.
Водночас, щоб бути доступним кожному, хто стає співрозмовником, мовлення має характеризуватися виразністю. Ця ознака культури мовлення підсилює кожну з розкритих вище:
8. Виразність мовлення формується впродовж усього людського життя. Не буває людини, яка б не могла навчитися добре говорити. Тим більше не може бути вчителя, який би не володів основними законами й методикою риторики, мистецтвом доброго мовлення, Якість мовлення прямо пропорційна нашому розумовому, духовному, етичному та естетичному, емоційному розвиткові.
Наука, що може навчити добре говорити, – це виразне читання, а ширше – виразне мовлення, риторика. Виразне читання, як і кожна наука, оперує своєю термінологією, має свій предмет – усне мовлення, свій фактичний матеріал (до нього відносимо не лише художні чи публіцистичні, фольклорні тексти різних форм і жанрів, а й мовленнєву практику – побутове, суспільно-виробниче мовлення, усний академічний чи публічний виступ та ін.), має свою методику, необхідність удосконалення якої зростає з розширенням суспільних й естетичних функцій мови [1, с. 140].
Кожен учитель (особливо філолог) повинен уміти:
• 1) читати художньо, тобто читати художні тексти напам'ять або за книжкою, при цьому дотримуватись особливостей стилю автора, відтворювати його творчий задум та колорит епохи;
• 2) кожен текст відтворювати залежно від його стилю (публіцистика, наукова чи офіційна або ділова інформація, художні твори);
• 3) виразко розповідати матеріал свого предмету;
• 4) просто й вільно (невимушено) говорити.
Виразність мовлення забезпечує оволодіння виражальними засобами художнього та звукового мовлення. До перших належать тропи, слова звукового й зорового зображення, емоційно-оцінна лексика, синтаксичне конструювання тексту та ін., до других – сила виділення синтаксично вагомого слова, видозміни голосу, зупинки в мовленні, темп мовлення, емоційна тональність, що передає настрій, оцінки сприйнятого й ін. [1, с. 141].
"Відмінно" можна виставити за читання., у якому:
• спостерігаємо простоту та природність виконання тексту вголос;
• глибоке проникнення в ідейно-художній зміст твору;
• чітко передано думки автора;
• виявлено власне ставлення до читання;
• читець активно спілкується зі слухачами;
• у читця чітка та правильна мова;
• передано специфіку жанру й стилю твору;
• засвідчено вміння правильно користуватися діапазоном голосу, правильно вибрати тон і такт [10, с. 67].
Оскільки вчитель – лектор і читець з особливою місією, варто прислухатися ще до таких порад А. Ф. Коні:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Педагогічна майстерність» автора Барабаш Ю.Г. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Культура мови“ на сторінці 3. Приємного читання.
