Розділ «Стаття 43. Порядок застосування поліцейських заходів примусу»

Офіційний текст статті

1. Поліцейський зобов’язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров’я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.

2. Попередження може бути зроблено голосом, а за значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі звуку.

3. Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення.

4. Поліцейські зобов’язані надавати невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу.

5. Заборонено застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї до жінок з явними ознаками вагітності, малолітніх осіб, осіб з явними ознаками обмежених можливостей або старості, крім випадків учинення ними збройного чи групового нападу, учинення збройного опору поліцейському, що загрожує життю і здоров’ю інших осіб або поліцейських, якщо відбити такий напад або опір іншими способами і засобами неможливо.

Норма і зв'язки

Стаття 43 розділу V «Поліцейські заходи» Закону № 580-VIII. П’ять частин: ч. 1 — обов’язок заздалегідь попередити і дати час та винятки; ч. 2 — форми попередження; ч. 3 — пропорційність; ч. 4 — невідкладна медична допомога; ч. 5 — заборона щодо захищених категорій осіб та виняток із неї. Пов’язана зі ст. 42 (види примусу), ст. 44–46, ст. 46-1.

Суть простими словами

Стаття встановлює загальний порядок застосування трьох видів поліцейського примусу. Під час воєнного стану щодо осіб, які беруть участь у збройній агресії проти України, слід окремо враховувати виняток ч. 9 ст. 42; він не поширюється автоматично на всіх осіб. Загальне правило ч. 1: поліцейський зобов’язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги. Винятки з попередження: коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров’я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або коли в ситуації, що склалася, попередження є невиправданим або неможливим. Попередження робиться голосом, а за значної відстані або звернення до великої групи людей — через гучномовні установки, підсилювачі звуку (ч. 2). Пропорційність (ч. 3): вид та інтенсивність заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення. Поліцейські зобов’язані надавати невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу (ч. 4). Ч. 5 забороняє застосовувати фізичну силу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, малолітніх осіб, осіб з явними ознаками обмежених можливостей або старості — крім випадків учинення ними збройного чи групового нападу, учинення збройного опору поліцейському, що загрожує життю і здоров’ю інших осіб або поліцейських, якщо відбити такий напад або опір іншими способами і засобами неможливо.

Суб'єкти та сфера дії

Суб’єкти — поліцейські, які застосовують будь-який із трьох видів заходів примусу (ст. 42). Захищені адресати ч. 5 — жінки з явними ознаками вагітності, малолітні особи, особи з явними ознаками обмежених можливостей або старості. Постраждалі від примусу — адресати обов’язку медичної допомоги (ч. 4).

Права й обов'язки

Обов’язки поліцейського — заздалегідь попередити про застосування примусу і надати достатньо часу для виконання законної вимоги (ч. 1, крім винятків); обирати вид та інтенсивність примусу з урахуванням ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи (ч. 3); невідкладно надавати медичну допомогу постраждалим від застосування заходів примусу (ч. 4); утримуватися від застосування примусу до захищених осіб ч. 5, крім випадків учинення ними збройного чи групового нападу або збройного опору, що загрожує життю і здоров’ю інших осіб або поліцейських, коли відбити напад чи опір іншими способами і засобами неможливо. Право — попереджувати будь-яким зі способів ч. 2 (голос, гучномовні установки, підсилювачі звуку).

Умови, винятки, межі

Умови правомірності примусу за цією статтею: (1) попередження заздалегідь і достатньо часу — якщо тільки зволікання не може спричинити посягання на життя і здоров’я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або якщо в ситуації, що склалася, попередження невиправдане або неможливе (ч. 1); (2) пропорційність — облік конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи (ч. 3); (3) виняток із заборони ч. 5 — вичерпний: учинення захищеною особою збройного чи групового нападу або збройного опору поліцейському, що загрожує життю і здоров’ю інших осіб або поліцейських, і лише якщо відбити такий напад або опір іншими способами і засобами неможливо. Сполучники в ч. 5 — «чи» між збройним і груповим нападом (достатньо одного з них) та умова неможливості відбити напад або опір іншими способами і засобами.

Наслідки

Порушення застосовних вимог про попередження, пропорційність або захист осіб за ч. 5 може бути підставою для відповідальності за ст. 19 та іншими нормами. Конкретний вид відповідальності залежить від установлених обставин і законних підстав; усі її види не настають автоматично одночасно. Відшкодування шкоди державою також здійснюється відповідно до закону. Постраждалим від примусу невідкладно надається медична допомога (ч. 4) незалежно від подальшої оцінки правомірності примусу.

Суміжні норми

Ст. 42 (види та межі заходів примусу), ст. 44 (фізична сила), ст. 45 (спеціальні засоби), ст. 46 (вогнепальна зброя), ст. 46-1 (зброя і бойова техніка поліції особливого призначення), ст. 19 (відповідальність і відшкодування шкоди).