Розділ «Стаття 100. Призначення і виплата одноразової грошової допомоги»

Офіційний текст статті (дослівний уривок; скорочення позначені [...])

1. Одноразова грошова допомога у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 97 цього Закону, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників.

[...]

У разі відмови однієї з осіб, зазначених у частині четвертій статті 98 цього Закону, від отримання одноразової грошової допомоги, а також якщо одна із таких осіб у строк, встановлений частиною восьмою цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги, у рівних частках.

[...]

Одноразова грошова допомога у випадках, передбаченихпунктами 1 і 2 частини першої статті 97 цього Закону, за наявності особистого розпорядження виплачується особі (особам), на користь якої (яких) складено особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної в такому розпорядженні. У таких випадках розмір часток обраховується із суми, що залишилася після виплат, визначених абзацом другим частини другої статті 98 цього Закону.

[...]

Відмова від призначення та отримання одноразової грошової допомоги від імені малолітніх, неповнолітніх дітей загиблої (померлої) особи, а також недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, не допускається.

[...]

2. Визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров’я відповідно до законодавства.

[...]

7. Якщо особа одночасно має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги з підстав, визначених цим Законом, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, визначених з різних підстав іншими законами та нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором такої особи.

[...]

8. Особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, визначеної цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення в них такого права.

Норма і зв'язки

Закон „Про Національну поліцію“, ст. 100 (розділ IX). Вісім частин: ч. 1 — порядок виплати за відсутності та за наявності розпорядження, заборона відмови за малолітніх; ч. 2 — визначення інвалідності; ч. 3 – виплата з вирахуванням при пізнішій смерті; ч. 4 – відряджені; ч. 5 — за останнім місцем служби; ч. 6 — інформація з реєстрів; ч. 7 — вибір однієї підстави; ч. 8 — трирічний строк реалізації права. Пов’язана зі ст. 97–99, 101.

Суть простими словами

За відсутності розпорядження допомога (випадки загибелі/смерті) призначається і виплачується рівними частками всім особам з правом на неї — за їхньою заявою або заявою законних представників. Якщо хтось відмовився або не реалізував право у строк ч. 8 — його частка перерозподіляється між іншими порівну. За наявності розпорядження допомога виплачується згідно з ним, але з суми, що лишилася після виплат захищеної 50% частки (абз. 2 ч. 2 ст. 98). Відмова від імені малолітніх, неповнолітніх дітей, недієздатних осіб та осіб з обмеженою дієздатністю не допускається; власна відмова — через заяву з нотаріально засвідченим підписом.

Інвалідність і ступінь втрати працездатності визначаються державними закладами охорони здоров’я в індивідуальному порядку. Якщо смерть поліцейського (або особи, звільненої зі служби) настала ВНАСЛІДОК обставин, зазначених у п. 3–6 ч. 1 ст. 97, протягом шести місяців після отримання інвалідності чи травми (строк відраховується від отримання інвалідності/травми, а не від виплати допомоги), внаслідок отримання яких раніше вже була виплачена допомога, — виплата особам, які мають право, здійснюється з вирахуванням суми допомоги, отриманої померлим (ч. 3).