Розділ «Стаття 37. Обмеження пересування особи чи транспортного засобу або фактичного володіння річчю»

Офіційний текст статті

1. Поліція уповноважена затримувати особу на підставах, у порядку та на строки, визначені Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також іншими законами України.

2. Відлік часу утримання затриманої фізичної особи в спеціально відведених для цього приміщеннях рахується з моменту її фактичного затримання.

3. У випадках, визначених частиною другою цієї статті, поліцейські повинні негайно викликати медичних працівників до місця фактичного знаходження таких осіб, а також, за можливості, поінформувати членів сім’ї.

4. Поліцейський може тимчасово обмежити фактичне володіння річчю або пересування транспортного засобу для запобігання небезпеці, якщо є достатні підстави вважати, що річ або транспортний засіб можуть бути використані особою з метою посягання на своє життя і здоров’я або на життя чи здоров’я іншої людини, або пошкодження чужої речі. На вимогу особи поліцейський зобов’язаний повідомити про причини застосування ним відповідних заходів.

Обмеження фактичного володіння річчю здійснюється на підставах та в порядку, визначених Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення.

5. Обмеження фактичного володіння річчю здійснюється шляхом вилучення речі в її фактичного володільця, обмеження її перенесення або перевезення.

Поліцейський зобов’язаний у письмовій формі повідомити свого керівника про тимчасове обмеження фактичного володіння річчю особи, а також зобов’язаний скласти протокол про здійснення тимчасового обмеження фактичного володіння річчю та вручити протокол цій особі.

6. Тимчасове обмеження пересування особи та перенесення або перевезення речі негайно припиняється, якщо немає необхідності здійснювати такий захід.

Норма і зв'язки

Стаття 37 розділу V «Поліцейські заходи» Закону № 580-VIII. Шість частин: ч. 1 — затримання за Конституцією, КПК, КУпАП та іншими законами; ч. 2 — відлік часу утримання; ч. 3 — виклик медичних працівників і інформування членів сім’ї; ч. 4 — тимчасове обмеження фактичного володіння річчю або пересування ТЗ; ч. 5 — способи обмеження володіння річчю і протоколювання; ч. 6 — негайне припинення. Пов’язана зі ст. 31 (превентивні заходи), ст. 43 (медична допомога).

Суть простими словами

Стаття поєднує процесуальне затримання із правилами утримання та превентивним обмеженням пересування. Підстави, порядок і строки затримання визначені Конституцією України, КПК України, КУпАП та іншими законами (ч. 1) — саме там шукати межі затримання. Відлік часу утримання затриманої фізичної особи в спеціально відведених для цього приміщеннях рахується з моменту її фактичного затримання (ч. 2), а не з часу оформлення чи доставлення. Ч. 3 зобов’язує поліцейських у визначених нею випадках негайно викликати медичних працівників до місця фактичного знаходження таких осіб, а також, за можливості, поінформувати членів сім’ї. Ч. 4 дозволяє тимчасово обмежити фактичне володіння річчю або пересування ТЗ, якщо є достатні підстави вважати, що річ або ТЗ можуть бути використані особою з метою посягання на своє життя і здоров’я або на життя чи здоров’я іншої людини, або пошкодження чужої речі; на вимогу особи поліцейський зобов’язаний повідомити причини. Обмеження володіння річчю здійснюється шляхом вилучення речі, обмеження її перенесення або перевезення; про це складається протокол, який вручається особі, а керівник повідомляється письмово (ч. 5). Захід негайно припиняється, якщо немає необхідності його здійснювати (ч. 6).

Суб'єкти та сфера дії

Суб’єкт — поліція, поліцейський. Адресати — затримані особи (ч. 1–3), а також особи — фактичні володільці речі або водії ТЗ (ч. 4–6).

Права й обов'язки

Права поліцейського — затримувати особу на підставах, у порядку та на строки, визначені Конституцією, КПК, КУпАП та іншими законами (ч. 1); тимчасово обмежувати фактичне володіння річчю або пересування ТЗ (ч. 4). Обов’язки — рахувати час утримання з моменту фактичного затримання (ч. 2); у визначених частиною третьою випадках негайно викликати медичних працівників і за можливості поінформувати членів сім’ї (ч. 3); на вимогу особи повідомити причини застосування заходу (ч. 4); про тимчасове обмеження фактичного володіння річчю письмово повідомити керівника, скласти протокол і вручити протокол особі (ч. 5); негайно припинити захід без необхідності (ч. 6).

Умови, винятки, межі

Підстава обмеження за ч. 4 — достатні підстави вважати, що річ або ТЗ можуть бути використані особою з метою посягання на своє життя і здоров’я або на життя чи здоров’я іншої людини, або пошкодження чужої речі. Другий абзац ч. 4 уточнює: обмеження фактичного володіння річчю здійснюється на підставах та в порядку, визначених КПК України та КУпАП. Способи (ч. 5): вилучення речі у фактичного володільця, обмеження її перенесення або перевезення. Частина 5 окремо вимагає письмово повідомити керівника, скласти протокол і вручити протокол цій особі.