Розділ «Стаття 43. Порядок застосування поліцейських заходів примусу»

Приклад (умовний, для навчання)

Уявімо: чоловік з ножем у торговому центрі наближається до людей. Поліцейський голосно попереджає про застосування спеціальних засобів і вимагає кинути ніж (ч. 1) — попередження голосом, бо дистанція невелика (ч. 2). Якщо нападник кидається біжати на дитину — зволікання спричинило б посягання на життя, тож попередження не потрібне. Після затримання з використанням електрошокового пристрою поліцейський зобов’язаний негайно надати постраждалому невідкладну медичну допомогу (ч. 4 ст. 43; обов’язок надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу — також п. 4 ч. 1 ст. 18) і за потреби викликати медиків; виклик медиків не замінює надання допомоги. Якби особою була жінка з явними ознаками вагітності, застосовувалася б заборона ч. 5. Виняток потребує передбаченого цією частиною збройного чи групового нападу або збройного опору поліцейському та неможливості відбити такий напад чи опір іншими способами і засобами; самої непокори для цього недостатньо.

Поширена помилка

Найпоширеніша помилка — «попередження потрібне завжди» або «попередження не потрібне ніколи». Загальне правило ч. 1 ст. 43 обов’язкове, а винятки вичерпні: загроза, що зволікання спричинить посягання на життя і здоров’я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або невиправданість чи неможливість попередження в ситуації, що склалася. Друга помилка — вважати заборону ч. 5 абсолютною: до жінок з явними ознаками вагітності, малолітніх, осіб з явними ознаками обмежених можливостей або старості примус заборонено, але не тоді, коли вони вчиняють збройний чи груповий напад або збройний опір, що загрожує життю і здоров’ю інших осіб або поліцейських, і відбити його іншими способами і засобами неможливо.

Питання і відповідь

Коли попередження про застосування примусу не потрібне?

Коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров’я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим (ч. 1 ст. 43).

З чого виходить пропорційність примусу?

Вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення (ч. 3 ст. 43).

Чи можна застосувати примус до малолітньої особи?

За загальним правилом ні: ч. 5 ст. 43 забороняє застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї до малолітніх (як і до жінок з явними ознаками вагітності, осіб з явними ознаками обмежених можливостей або старості). Виняток — учинення нею збройного чи групового нападу або збройного опору, що загрожує життю і здоров’ю інших осіб або поліцейських, якщо відбити такий напад або опір іншими способами і засобами неможливо.