Розділ «Стаття 62. Гарантії професійної діяльності поліцейського»

Офіційний текст статті (дослівний уривок; скорочення позначені [...])

1. Поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави.

2. Законні вимоги поліцейського є обов’язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

3. Поліцейський під час виконання покладених на нього обов’язків підпорядковується тільки своєму безпосередньому та прямому керівнику.

[...] 5. Ніхто не має права покласти на поліцейського виконання обов’язків, не визначених законом.

6. Втручання в діяльність поліцейського, перешкоджання виконанню ним відповідних повноважень, невиконання законних вимог поліцейського, будь-які інші протиправні дії стосовно поліцейського мають наслідком відповідальність відповідно до закону.

[...] 10. Поліцейський:

1) забезпечується належними умовами для виконання покладених на нього службових обов’язків; [...] 7) під час виконання поліцейських повноважень користується безоплатно всіма видами громадського транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі), а також попутним транспортом. [...] 8) може бути переміщений по службі залежно від результатів виконання покладених на нього обов’язків та своїх професійних, особистих якостей.

11. В органах (закладах, установах) поліції з метою захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів поліцейських відповідно до вимог законодавства можуть утворюватися професійні спілки. Обмеження прав професійних спілок поліцейських порівняно з іншими професійними спілками не допускається.

Норма і зв'язки

Закон «Про Національну поліцію», ст. 62. Одинадцять частин: ч. 1 — представник держави; ч. 2 — обов’язковість законних вимог; ч. 3 — підпорядкування лише безпосередньому та прямому керівнику, заборона сторонніх вказівок; ч. 4 — порядок надання пояснень і матеріалів; ч. 5 — заборона покладати обов’язки, не визначені законом; ч. 6–7 — відповідальність за втручання та правопорушення щодо поліцейського/звільненого і їхніх близьких; ч. 8 — окреме тримання при затриманні; ч. 9 — право на придбання пристроїв для відстрілу патронів із гумовими снарядами; ч. 10 — вісім пунктів гарантій; ч. 11 — профспілки. Пов’язана зі ст. 18 ч. 4 (додаткові обов’язки — лише законом), ст. 61 (обмеження), ст. 77 (звільнені за п. 1–4, 7, 8 ч. 1).

Суть простими словами

Стаття — «паспорт незалежності» поліцейського. Під час виконання повноважень він є представником держави, а його законні вимоги обов’язкові для всіх фізичних і юридичних осіб. Він підпорядковується тільки своєму безпосередньому та прямому керівнику; ніхто, крім них (за винятком випадків, прямо передбачених законом), не може давати йому письмові чи усні вказівки, вимоги, доручення або іншим способом втручатися в його законну діяльність, у тому числі пов’язану з кримінальним провадженням чи справами про адміністративні правопорушення. Пояснення і матеріали свого провадження він дає лише у випадках і в порядку, визначених законом. Ніхто не має права покласти на нього обов’язки, не визначені законом. Втручання в його діяльність, перешкоджання, невиконання законних вимог та інші протиправні дії тягнуть відповідальність за законом — так само, як і правопорушення щодо поліцейського, звільненого зі служби чи їхніх близьких родичів, вчинені у зв’язку з попередньою службовою діяльністю. Поліцейського, затриманого за підозрою або взятого під варту, тримають окремо від інших категорій осіб. Поліцейські та звільнені за п. 1–4, 7, 8 ч. 1 ст. 77 мають право придбавати пристрої для відстрілу патронів із гумовими чи аналогічними метальними снарядами несмертельної дії (умови визначає МВС). Ч. 10 закріплює гарантії: належні умови служби; інформація і матеріали, необхідні для обов’язків; повноваження за цим Законом незалежно від посади, місцезнаходження і часу; своєчасне і повне грошове забезпечення та компенсаційні виплати; гарантії соціального і правового захисту; захист прав усіма передбаченими законом способами; безоплатний проїзд усіма видами громадського транспорту міського, приміського і місцевого сполучення (крім таксі) та попутним транспортом під час виконання повноважень, безоплатний проїзд у поїздах і на річкових/морських суднах — для тих, хто виконує повноваження на транспортних засобах, позачергове придбання квитків і розміщення в готелях у відрядженнях; переміщення по службі залежно від результатів і професійних, особистих якостей. В органах поліції можуть утворюватися професійні спілки, і обмеження їхніх прав порівняно з іншими профспілками не допускається.

Суб'єкти та сфера дії

Суб’єкт гарантій — поліцейський, а у ч. 7, 9 — також особи, звільнені зі служби (ч. 9 — звільнені на підставі п. 1–4, 7, 8 ч. 1 ст. 77). Адресати обов’язків — всі фізичні та юридичні особи (ч. 2) і «ніхто» у частині вказівок та втручання (ч. 3, 5, 6).

Права й обов'язки

Права поліцейського: вимагати виконання своїх законних вимог (ч. 2); підпорядковуватися лише безпосередньому та прямому керівнику (ч. 3); виконувати лише визначені законом обов’язки (ч. 5); гарантії п. 1–8 ч. 10; право на профспілковий захист (ч. 11); для звільнених за п. 1–4, 7, 8 ч. 1 ст. 77 — право придбавати пристрої для відстрілу патронів несмертельної дії (ч. 9). Обов’язки інших осіб: не втручатися, не перешкоджати, виконувати законні вимоги — під загрозою відповідальності (ч. 6, 7).

Умови, винятки, межі

Обов’язковість вимог стосується лише ЗАКОННИХ вимог (ч. 2). Підпорядкування «тільки» безпосередньому та прямому керівнику має виняток — випадки, прямо передбачені законом (ч. 3). Право на безоплатний проїзд діє «під час виконання поліцейських повноважень»; право на проїзд у поїздах і на суднах — додатково для тих, хто виконує повноваження на транспортних засобах; позачергові квитки й готелі — під час службових відряджень при пред’явленні службового посвідчення та посвідчення про відрядження. Частина 9 дозволяє визначеним особам придбавати пристрої для власної безпеки; умови та порядок придбання визначає МВС. Вимога «виключно з підстав, визначених цим Законом» стосується використання пристроїв, а не підстав придбання.