• 2. Побоювання критики.
• 3. Відсутність необхідної інформації та ресурсів.
• 4. Перевантаження роботою.
• 5. Невпевненість у собі.
• 6. Відсутність додаткових стимулів [42].
Крім того, на думку В.Ньюмана, існує п'ять причин небажання керівників делегувати повноваження:
• 1. Перебільшення власних можливостей, робота за принципом "Я це зроблю краще".
• 2. Відсутність здатності керувати.
• 3. Відсутність довіри до підлеглих.
• 4. Страх ризику.
• 5. Відсутність вибіркового контролю для попередження керівництва про можливу небезпеку [42].
В.Ньюман вважав, що організація - це групування дій, які необхідні для внесення планів у адміністративні підрозділи та визначення відносин між керівниками та підлеглими в цих підрозділах.
Кожний підрозділ і посада створюються для виконання певного набору функцій або робіт. Для виконання функцій підрозділів їх посадовим особам делегуються певні повноваження щодо розпорядження ресурсами, вони несуть відповідальність за виконання робіт, що за ними закріплені.
Для більш ефективного виконання спеціалізованих робіт та забезпечення узгодженості дій зв'язки між окремими підрозділами та виконавцями формалізуються шляхом побудови організаційних структур. Виходячи із вищевикладеного, можна сказати, що організаційна структура - форма розподілу праці та управління виробництвом.
Хоч існують інші визначення організаційних структур.
Так, у підручнику "Основи менеджменту" М.Мескона, М.Альберта та Ф.Хедоурі структура організації визначається як логічні взаємовідносини рівнів управління та функціональних площин, побудовані в такій формі, яка дозволяє найбільш ефективно досягати цілей організації [49, с.90].
Г.В.Осовська наводить визначення структури управління як упорядкованої сукупності взаємних елементів системи, що визначає поділ праці та службових зв'язків між структурними підрозділами і працівниками апарату управління з підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень.
Вона організаційно закріплює функції за структурними підрозділами й працівниками і регламентує потоки інформації у систему управлінської структури, виражається в схемі й параметрах структури управління, штатному розкладі, певному співвідношенні структурних підрозділів і працівників апарату управління, положеннях про відділи та служби, у системі підпорядкування і функціональних зв'язків між персоналом управління [64, с.138].
А.Шегда, даючи визначення структури управління, зазначає, що вона виражає форму, будову суб'єкта управління, спосіб його внутрішньої організації, зв'язки елементів суб'єкта між собою (порядок розташування, підпорядкованість окремих ланок управлінського апарату), котрі дають змогу виконувати необхідні функції управління [88, с. 403].
Організаційна структура управління, на думку О.Є.Кузьміна та О.Г.Мельник, являє собою упорядковану сукупність підрозділів, які формують рівні управління, їх взаємозв'язки й забезпечують керівництво організацією [39, с. 100].
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування організації“ на сторінці 7. Приємного читання.
