Більшість людей майже все своє свідоме життя проводять в організаціях. Починаючи з дитячого садка і протягом всього трудового життя людина свідомо чи несвідомо, добровільно або примусово, зацікавлено або з повною апатією включається в життя організації, живе за її законами, взаємодіє з іншими членами організації, віддаючи щось організації, але і отримує щось в обмін.
Вступаючи у взаємодію з організацією, людина цікавиться різними аспектами цієї взаємодії, які торкаються того, чим вона повинна жертвувати для інтересів організації, що, коли і в яких обсягах вона повинна робити в організації, в яких умовах функціонувати в організації, з ким і скільки часу взаємодіяти, що буде давати їй організація тощо. Від цього та ряду Інших чинників залежать задоволеність людини взаємодією з організацією, її відношення до організації та внесок в діяльність організації.
Встановлення межі між цими сторонами взаємодії людини та організації є однією з найважливіших завдань менеджменту, так як вона забезпечує основу ефективного управління організацією.
Організація очікує, що людина буде виконувати певним чином роль, для виконання якої вона приймається на роботу. Людина також дивиться на організацію як на місце, де вона отримує певну роботу, виконує її та отримує відповідну винагороду від організації. Але взаємодія людини та організації не зводиться тільки до рольової взаємодії. Вона значно ширша. Людина виконує роботу в оточені людей, у взаємодії з ними. Вона не тільки виконавець ролі в організації, але й член групи, в рамках якої вона діє. При цьому, група значною мірою впливає на поведінку людини. А поведінка людини, її дії вносять визначений вклад в життя групи.
Поведінка - це сукупність взаємопов'язаних реакцій, які здійснює людина для пристосування до зовнішнього середовища. Поведінку людини можна уявити у вигляді синусоїди коливань або броунівського руху всередині достатньо широкого поля, утвореного моральними нормами, прийнятими в тій соціальній групі (колективі, сім'ї), до якої належить людина.
Для того, щоб зрозуміти, як будуються взаємовідносини людини і організації, необхідно з'ясувати, в чому суть проблеми взаємодії людини та організації, які характеристики особистості визначає поведінка людини в організації та які характеристики організаційного середовища здійснюють вплив на включення людини в діяльність організації.
Сучасний менеджмент створює поле для вирішення найважливіших проблем. Серед його можливостей: покращання професійної підготовки працівників, налагодження взаємодії між підрозділами фірми, посилення ролі колективів всіх ланок компанії у вирішенні завдань, розширення всіх стратегічних компонентів в роботі менеджерів фірми.
Всі люди в чомусь схожі один на одного. І це дозволяє говорити про людину взагалі, міркувати про її риси, особливості поведінки і т. ін. Проте жодна конкретна людина не є знеособленою "людиною взагалі". Кожен несе в собі щось, що робить його унікальним, винятковим, тобто людиною, що володіє Індивідуальністю. Саме така людина входить в організацію, саме така людина виконує певну роботу і виконує певну роль в організації, саме такою людиною потрібно управляти, допомагаючи їй розкрити і задіяти свій потенціал у вирішенні задач організації, створюючи необхідні умови для її успішної роботи, взаємодії з організаційним оточенням і вирішенням власних життєвих проблем.
Індивідуальність людини включає три характерні особливості. По-перше, кожна людина в чомусь схожа зі всіма іншими. По-друге, кожна людина в чомусь однакова з деякими іншими індивідами. І нарешті, по-третє, кожна людина в чомусь не схожа ні на кого. Залежно від того, як поєднуються ці засади, формується індивідуальність кожної конкретної людини. При цьому, як би не формувалося це поєднання, потрібно завжди пам'ятати, що людина завжди одночасно має спільне з іншими і не схожа на інших.
Кожна людина володіє стійким набором рис і характеристик, що визначають її дії і поведінку. Дані риси проявляють себе в достатньо тривалому проміжку часу, завдяки чому можна зафіксувати і відчути індивідуальність людини.
Конкретна людина фіксується оточенням за її індивідуальністю, оскільки індивідуальність людини володіє певною стійкістю, адже люди пізнають один одного і зберігають певне відношення один до одного. В той же час слід зазначити, що під впливом досвіду, спілкування з іншими людьми, виховання і освіти відбувається зміна індивідуальності людини, іноді дуже істотна.
Індивідуальність людини формується під впливом трьох груп чинників. Першу групу складають спадковість і фізіологічні особливості людини. Спадковість зберігає і передає зовнішні риси людини. Але не тільки. Дослідження, що проводяться з близнятами, показують, що спадковість може нести в собі і передачу деяких поведінкових рис. Фізіологія людини говорить про те, що в людях дуже багато загального, що визначає їх поведінку. Зокрема, однаковим для всіх є загальний синдром адаптації, що відображає фізіологічну реакцію на роздратування.
Другу групу чинників, що формують індивідуальність людини, складають чинники, які виникають з оточення людини. У загальному вигляді вплив цих чинників можна розглядати як вплив оточення на формування індивідуальності. По-перше, сильний вплив на індивідуальність людини робить культура, в якій вона формується. Людина одержує від суспільства норми поведінки, засвоює під впливом культури певні цінності і вірування. По-друге, індивідуальність людини сильно визначається сім'єю, в якій вона виховувалась. У сім'ї діти засвоюють певні поведінкові стереотипи, виробляються їх життєві установки, відношення до праці, людей, своїх обов'язків і т. ін. По-третє, на індивідуальність людини робить значний вплив приналежність до певних груп і організацій. У людини виробляється певна ідентифікація, що визначає для неї якийсь тип Індивіда, з яким вона себе порівнює, а також стійкі форми поведінки і, зокрема, реакції на дію з боку оточення. По-четверте, формування індивідуальності відбувається під впливом життєвого досвіду, окремих обставин, випадкових подій і т. ін. Іноді саме ця група чинників може приводити до істотної зміни індивідуальності людини.
Третю групу чинників, що випивають на формування індивідуальності людини, складають риси і особливості характеру людини, її індивідуальність. Тобто в даному випадку ситуація з формуванням індивідуальності виглядає таким чином: індивідуальність робить вплив на своє власне формування і розвиток. Зв'язано це з тим, що людина виконує активну роль у власному розвитку і не є тільки виключно результатом спадковості і оточення.
При всій глибині індивідуальності людини і її різноманітності можна виділити деякі напрями її характеристики, по яких може бути описана індивідуальність.
Бувають люди, що вважають за краще триматися на відстані від інших, і це помітно позначається на їх поведінці в колективі. Люди з авторитарним характером вважають, що повинні бути порядок і відмінність в статусі і положенні людей, прагнуть до встановлення ієрархії відносин і використовування силових методів в ухваленні рішень і управлінні, 3 готовністю визнають владу і високо цінують консервативні цінності. Любов і віра в людей як індивідуальна риса вдачі роблять сильний вплив на взаємодію людини з оточуючими. Особливо це виявляється в готовності брати участь в групових заходах, сприяти розвитку контактів і взаємопідтримки.
Чутливість до інших людей виявляється в здатності людей співчувати іншим, перейматися їх проблемами, в умінні поставити себе на місце іншого тощо. Люди, що володіють такими рисами індивідуальності, добре сприймаються в колективі і прагнуть до спілкування з людьми.
Стабільність у поведінці людини виконує велику роль у встановленні її взаємовідносин з оточенням. Якщо поведінка людини стабільна, відповідальна і передбачувана, то оточення сприймає її позитивно. Якщо ж вона постійно неврівноважена, капризна і схильна робити не-передбачувані кроки, то колектив негативно реагує на таку людину.
Самооцінка, тобто те, як люди дивляться на свою поведінку, можливості, здібності, зовнішність тощо, здійснює потужний вплив на поведінку людини. Люди з вищою самооцінкою зазвичай добиваються більшого в житті, оскільки вони ставлять перед собою вищі цілі і прагнуть вирішувати складніші задачі. В той же час люди з низькою самооцінкою дуже часто ставлять себе в залежне положення і легко підкоряються людям з вищою самооцінкою.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Персональний розвиток в організації“ на сторінці 1. Приємного читання.
