Соціально-психологічні характеристики особистості та управління її поведінкою в організації
Очевидно, що сприйняття та оцінка свого досвіду, а також процес адаптації до умов та потреб організаційного оточення багато в чому носять індивідуальний характер. В одному і тому ж середовищі люди ведуть себе по-різному.
Людина - продукт та суб'єкт суспільно-історичної діяльності, єдність фізичного та психодуховного, генетично обумовленого та прижиттєво сформованого.
Видатний психолог, Б.Ф.Ломов, вказував на важливість "...розкриття інтегральних якостей людини, розуміння її як організованої цілісності..." [42, с.290], а також на розкриття об'єктивних підстав цих " ...інтегральних психологічних властивостей, які характеризують людину як індивіда, як індивідуальність і як особистість..." [42, с.291].
Саму особистість слід розглядати як цілісну систему.
Індивід - це кожна людина як одинична природна істота, тобто одиничний представник роду людського.
Індивідуальність - це найвужче за змістом поняття. Воно містить в собі лише ті особистісні якості людини, таке їх поєднання, яке відрізняє дану людину від інших.
Поняття особистості тісно пов'язане з поняттям індивіда та індивідуальності. Особистість - це людина, взята в системі таких її психологічних характеристик, які соціально обумовлені, виявляються в суспільних за природою зв'язках і відносинах, є стійкими, визначають етичні вчинки людини, що мають істотне значення для неї самої і оточуючих.
Відомий російський психолог Б.Ананьєв писав: "Індивідом народжуються, особистістю стають, а індивідуальність відстоюють" [2].
У філософії особистість розуміють як стійку систему соціально значущих рис, що характеризують індивіда як члена того чи іншого суспільства чи спільноти. Іншими словами, особистість є соціальним та психологічним образом людини. [15, с. 110].
Філософське визначення особистості містить у своїй структурі як соціологічне розуміння особистості (соціальний образ людини), так і психологічне її розуміння (психологічний образ людини). Тим самим виникає потреба вивчати особистість з метою розуміння механізмів її поведінки, в єдності соціолого-психологічних підходів.
У психології, де існує багато різних розумінь особистості, найбільш усталеним є визначення особистості як деякої неповторної єдності, цілісності, найвищої інтегруючої інстанції, що керує психічними процесами індивіда і надає його поведінці послідовності та стійкості [18, с. 160].
Інтегральні якості кожного працівника, як особистості, визначають значний діапазон його організаційної поведінки. Дослідження показують, що існують три найважливіші психологічні характеристики будь-якої особистості:
• стійкість вияву якостей особистості, що дає можливість передбачити поведінку працівника у виробничих і побутових ситуаціях;
• єдність та взаємопов'язаність рис особистості, що утворює певну цілісність особистості;
• активність виявляється в багатогранній діяльності особистості, спрямованій на всебічне пізнання, перетворення себе та навколишнього світу.
На процеси формування організаційної поведінки значний вплив здійснюють можливості особистості. До можливостей особистості відносять рівень розвитку її пізнавальних, емоційно-чуттєвих та вольових психічних процесів, загальні здібності, розвинену пам'ять з усіма її культурними нашаруваннями.
Особистість - дуже складне ціле, але можна виділити основні складові психологічної структури особистості, які визначають інтегральні якості кожної особистості та діапазон її поведінки у виробничих і побутових ситуаціях, можливості особистості [24].
Поділ на складові психічної структури особистості необхідний для дослідження окремих якостей кожної особистості, її можливостей, але слід зазначити, що всі ці складові взаємопов'язані між собою, залежать одна від одної, утворюючи інтегральні якості кожної особистості.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Управління поведінкою особистості в організації“ на сторінці 1. Приємного читання.
