Поведінка людини в організації

Організаційна поведінка

Поведінка - сукупність взаємопов'язаних реакцій, які здійснює людина для пристосування до зовнішнього середовища. Розглядається п'ять основних форм поведінки людини в соціальній групі:

• "ангельська", настроєна на образи неприродного заперечення зла. Дуже мало людей в суспільстві можуть бути віднесені до даної форми поведінки;

• "високоморальна", проголошує людську доброзичливість, дотримання тільки високих принципів поведінки (чесність, порядність, щедрість, мудрість та ін.). У всіх державах носіями високої моралі вважаються аристократія, священики, інтелігенція;

• "нормальна", побудована на виконанні принципів суспільної моралі, яка допускає відхилення та недоліки, яка визнає діалектичну єдність добра та зла. В зоні нормальної поведінки знаходиться більша частина суспільства та трудового колективу;

• "аморальна" поведінка притаманна людям, які постійно порушують моральний кодекс суспільства. Особисті Інтереси, мотиви та потреби люди даного типу ставлять вище норм, які склалися в даній соціальній групі, вони не відчувають почуття провини при порушенні закону та релігійних заповідей. Аморальна поведінка притаманна відсталій частині колективу (з часом дехто звідси "поповнює" кримінальне);

• "диявольська", тобто абсолютно аморальна, протиправна, яка виключає дотримання суспільної моралі. Таку поведінку показують деякі представники кримінального світу.

Класифікація поведінки людей за наведеними формами поведінки дозволяє правильно підібрати способи психологічного впливу (табл. 4.1).

Таблиця 4.1. Поведінка та способи впливу

ПоведінкаСпособи впливу
"Ангельська"Наслідування, похвала, комплімент, порада, прохання
ВисокоморальнаНаслідування, порада, прохання, похвала, спонукання, натяк
НормальнаНавіювання, втягнення, переконання, похвала, прохання, засудження
АморальнаПримушування, осудження, вимога, навіювання
"Диявольська"Примушування, осудження, покарання, табу

До критеріальної основи поведінки людини відносять ті стійкі характеристики її особистості, які визначають вибір, прийняття рішень людиною з приводу її поведінки. Звісно, на такого роду рішення здійснюють вплив цілі, які переслідує людина, умови, в яких розгортаються дії, настрій та ряд Інших факторів. Але при такій різноманітності факторів поведінка кожної конкретної людини характеризується стабільністю та передбачуваністю, певними належними їй принципами поведінки, критеріями вибору та переваги, табу та Іншими подібними моментами. Більш того, в абсолютно однакових ситуаціях, якщо тільки таке існує, різні люди можуть прийняти зовсім різні рішення. І це знову буде визначено тим, що вони мають різну критеріальну базу, яка задає їхні пріоритети та оцінку подій, що відбуваються.

Критеріальна база поведінки будь-якої людини складається з її прихильності до людей, подій та процесів, сукупності цінностей, які поділяє ця людина, набір вірувань, яких дотримується людина, та принципів, яких вона дотримується в своїй поведінці. Всі ці складові критеріальної бази поведінки знаходяться в тісній взаємодії, взаємовпливу та взаємопроникненні. Але не дивлячись на значну взаємозалежність, їх можна розглядати як відносно відокремленні характеристики особистості людини, які впливають на її поведінку.

Прихильність людини до людей, окремих процесів, навколишнього середовища, відданість своїй роботі, організації в цілому відіграє дуже велику роль у справі встановлення нормального взаємозв'язку людини та організаційного оточення. Одне і те саме явище або дія, які мають однакові прояви та здійснюють однаковий вплив на людей, можуть викликати різну реакцію в залежності від того, що у людей існує різна прихильність до цього явища та дії. Відображаючи почуття людини, відношення до конкретного об'єкта, прихильність робить її рішення та дії індивідуальними. При цьому важливо підкреслити, що зазвичай людина має конкретну прихильність до кожного об'єкта чи явища, з яким вона стикається в житті.

Прихильність характеризується тим, що вона, по-перше, невидима, так як замкнена в людині. На "поверхні" видно тільки її наслідки. По-друге, прихильність витікає з тих почуттів, які людина відчуває до об'єкта. По-третє, прихильність є точкою, яка знаходиться на осі з полюсами "подобається" - "не подобається". Прихильність впливає на людину та проявляється в тому, що вона поводить себе у відповідності з апріорним позитивним або негативним відношенням до явища, об'єкта, процесу чи людини.

В загальному вигляді прихильність можна визначити як апріорне відношення до людини, групи людей, явищ, організацій, процесів та речей, які визначають позитивну та негативну реакцію на них.

Прихильність має три компоненти. По-перше, це та частина, яка відображає почуття людини по відношенню до об'єкта: чи подобається він людині, чи ні. Ця частина називається впливовою частиною прихильності. По-друге, це знання про об'єкт, якими володіє людина. По-третє, це наміри з приводу того, як поводити себе по відношенню до об'єкта. Об'єднуючись разом, ці три частини формують прихильність людини до об'єкта, в якій знаходять динамічний зв'язок між знаннями людини про об'єкт, її почуттями по відношенню до цього об'єкта і її намірами у зв'язку з цими об'єктами.

Прихильність людини по відношенню до явищ, процесів та людей формується на основі навчання, яке базується на життєвому досвіду. Зазвичай позитивне або негативне відношення до об'єкта формується в результаті того, чи викликав даний об'єкт задоволення, чи ні. При цьому формування прихильності проходить як шляхом оцінки досвіду (задоволеність - незадоволеність) взаємодії безпосередньо з об'єктом, так і шляхом співставлення об'єкта з Іншими об'єктами, по відношенню до яких сформувалась певна прихильність.

Важливими для ефективного управління, встановлення добрих відносин в організації є три типи прихильності:

• задоволеність працею;

• захопленість працею;

• прихильність організації.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поведінка людини в організації“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Організація в системі менеджменту

  • Організаційне оточення

  • Формування організації

  • Організаційний розвиток як об'єкт управління

  • Управління організаційними змінами

  • Зовнішнє середовище

  • Внутрішні змінні організацій

  • Ефективність та моделі організаційних змін

  • Участь в організаційному розвитку

  • Опір організаційним змінам

  • Менеджмент змін

  • Управління нововведеннями в організації

  • комунікації в організації

  • Організаційні комунікації

  • Управління перешкодами на шляху ефективних комунікацій

  • Особистість та організація

  • Персональний розвиток в організації

  • Поведінка людини в організації
  • Моделі організаційної поведінки особистості

  • Проблеми та способи встановлення взаємодії людини та організації

  • Посадова модель поведінки

  • Формування групової поведінки в організації

  • Ефективність роботи груп

  • Ефективність командної праці

  • Лідерство в організації

  • Розвиток лідерського потенціалу

  • Особисті якості лідера та стилі лідерства

  • Управління лідерством в організації

  • Роль лідера в управлінні персоналом.

  • Роль лідера в управлінні зовнішніми зв'язками.

  • Роль лідера в управлінні змінами.

  • Формування культури лідерства.

  • Мотивування та результативність організації

  • Теорії мотивації

  • Мотиви трудової діяльності

  • Сучасні підходи до основних програм матеріальної мотивації

  • Внутрішні та зовнішні мотиви і мотивація трудового колективу

  • Сучасні підходи до мотивування співробітників організації

  • Управління поведінкою особистості в організації

  • Управління конфліктами в організації

  • Класифікація конфліктів.

  • Робота з людьми зі складним характером

  • Як поводитися з людьми зі складним характером різних типів?

  • Терміни для запам'ятовування

  • Література