Формування організації

Організаційна поведінка

У тому разі, коли повноваження чітко виписані, не відбувається ЇХ перехрещення і дублювання, тоді кожна людина в організації реалізує свої повноваження у вигляді певної діяльності.

Як правило, чим більший рівень контролю за виконанням роботи, тим менший обсяг повноважень у виконавця. Наслідком делегування повноважень виступає відповідальність.

Відповідність співробітника посаді визначається за допомогою визначення якості виконання ним посадових обов'язків.

Посадові обов'язки обмежують повноваження виконавців. Джерелом повноважень виступає підпорядкованість, носієм якої є підлеглий.

Повноваження структурних підрозділів окреслюються положеннями про відділи (служби). Типова структура положення про структурний підрозділ передбачає наявність загальних положень, задач, структури, функцій, прав, взаємовідносин із іншими структурними підрозділами, відповідальності.

Положення - це документ, що визначає порядок утворення, права, обов'язки і організацію роботи апарату управління і структурних підрозділів.

Кожна організація має власну побудову структури апарату управління, яка визначає ступінь делегування повноважень кожному керівникові на відповідному рівні управління. Здійснює загальне управління організацією апарат управління.

Апарат управління - це організаційна сукупність управлінських працівників (керівників, спеціалістів, технічних виконавців), об'єднаних у відповідні структурні підрозділи (відділи, бюро, групи та ін.). Склад і взаємозв'язки цих підрозділів визначають структуру управління, що повинна бути закріплена у відповідних положеннях.

Під органом апарату управління розуміють адміністративно відокремлену його частину, що виконує одну або декілька функцій (іноді - частину функцій управління). Залежно від обсягу роботи, що виконується, органом апарату управління може бути: окремий виконавець (при невеликому обсязі роботи), структурний підрозділ (відділ, бюро, група) або ціла служба, тобто сукупність структурних підрозділів.

Структура апарату управління відображається в організаційно-структурних схемах.

При побудові організаційної структури апарату управління слід дотримуватися таких вимог:

• організаційні зв'язки підрозділів і окремих працівників повинні бути простими для здійснення ефективних комунікацій в організації;

• розподіл апарату управління на рівні управління, з точки зору технології трудових процесів та процесу прийняття рішень, має бути раціональним;

• на кожному рівні управління коло завдань і повноважень має бути чітко визначене персоналу;

• повинно здійснюватись розмежування повноважень керівників вищих і нижчих ступенів управління;

• структура апарату управління повинна відповідати вимогам технології виробництва, бути легко адаптованою до змін зовнішнього середовища.

При розробці раціональної структури апарату управління необхідно забезпечити приблизно однакову напругу управлінської праці на різних ділянках, враховуючи функціональні особливості кожної з них.

Специфічні особливості функціонування апарату управління проявляються в прийнятому розподілі та закріпленні конкретних функцій управління за певними підрозділами і посадами. Це обумовлює по суті зміст роботи апарату управління, що характеризується виконанням конкретних функцій із реалізацією конкретних повноважень через конкретні процедури і операції, що виконуються конкретними працівниками за допомогою процесу управління. Технологія управління включає:

• визначення елементів за кожною функцією управління;

• розподіл кожного елемента на складові;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Формування організації“ на сторінці 10. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Організація в системі менеджменту

  • Організаційне оточення

  • Формування організації
  • Організаційний розвиток як об'єкт управління

  • Управління організаційними змінами

  • Зовнішнє середовище

  • Внутрішні змінні організацій

  • Ефективність та моделі організаційних змін

  • Участь в організаційному розвитку

  • Опір організаційним змінам

  • Менеджмент змін

  • Управління нововведеннями в організації

  • комунікації в організації

  • Організаційні комунікації

  • Управління перешкодами на шляху ефективних комунікацій

  • Особистість та організація

  • Персональний розвиток в організації

  • Поведінка людини в організації

  • Моделі організаційної поведінки особистості

  • Проблеми та способи встановлення взаємодії людини та організації

  • Посадова модель поведінки

  • Формування групової поведінки в організації

  • Ефективність роботи груп

  • Ефективність командної праці

  • Лідерство в організації

  • Розвиток лідерського потенціалу

  • Особисті якості лідера та стилі лідерства

  • Управління лідерством в організації

  • Роль лідера в управлінні персоналом.

  • Роль лідера в управлінні зовнішніми зв'язками.

  • Роль лідера в управлінні змінами.

  • Формування культури лідерства.

  • Мотивування та результативність організації

  • Теорії мотивації

  • Мотиви трудової діяльності

  • Сучасні підходи до основних програм матеріальної мотивації

  • Внутрішні та зовнішні мотиви і мотивація трудового колективу

  • Сучасні підходи до мотивування співробітників організації

  • Управління поведінкою особистості в організації

  • Управління конфліктами в організації

  • Класифікація конфліктів.

  • Робота з людьми зі складним характером

  • Як поводитися з людьми зі складним характером різних типів?

  • Терміни для запам'ятовування

  • Література