Організаційне оточення

Організаційна поведінка

Поведінка людини в організації може бути зображена системно, з погляду взаємодії людини та організаційного оточення В цьому випадку людина знаходиться в центрі моделі, зображеної на рис. 1.5. У даній моделі людина також розглядається як складова частина входу та виступає в ролі ресурсу організації, який організація, разом з Іншими ресурсами, використовує в своїй діяльності.

більшості людей важко вписується в стандартизовані рамки. Безперечним фактом є те, що всі люди різні. Відмінності виявляються у всьому різноманітті характеристик людини. Ця різноманітність робить людину людиною, а не машиною, істотно розширюючи потенціал і можливості організації.

І ця ж різноманітність породжує труднощі в управлінні організацією, проблеми і конфлікти у взаємодії людини з організаційним оточенням.

Ч.Бернард писав, що організації мають відмінності у фізичному та соціальному середовищі, в кількості та здібностях осіб, які залучені до них, в угодах, за якими особи з ними взаємодіють [24]. Ці відмінності не впливають на універсальність визначення формальної організації як системи свідомо скоординованих дій або зусиль двох чи більше осіб Думка про те, що організація складається Із людей, чиї дії скоординовані, тому є системою, а в системі кожна складова значною мірою зв'язана із іншою, що включена до системи, також належить Ч. Бернарду

Модель взаємодії людини та організаційного оточення

Рис. 1.5. Модель взаємодії людини та організаційного оточення

Організація прагне до стандартизації і уніфікації, але поведінка

Незалежно від рівня системи, що аналізується, всі організації мають три універсальні елементи: готовність до співпраці, загальну мету, комунікації.

Навколишнє середовище організації знаходиться за межами організації, по іншу сторону від межі, що відділяє внутрішнє організаційне середовище. Сюди входять банки, фінансові інститути, постачальники, клієнти, конкуренти, урядові установи, промислові об'єднання і профспілки, фізичні особи, а також всі ті численні установи, які забезпечують фірму персоналом, регламентами та Інформацією.

Розрізняють два поняття - ділове навколишнє середовище, пов'язане з вирішенням виробничих завдань, і загальне навколишнє середовище.

До ділового навколишнього середовища відноситься все, що має безпосереднє відношення до досягнення організаційної мети, наприклад, запроваджена технологія, конкуренти, структура ринку, збутова мережа і джерела фінансів.

Загальне навколишнє середовище менш конкретно пов'язане з метою або завданнями організації і включає закони країни, загальну державну політику, суспільні установи, систему освіти, політичні зв'язки і відносини, соціальну стратифікацію (розшарування суспільства) і все інше, що може побічно впливати на діяльність організації.

Людські ресурси також є потужним чинником навколишнього середовища, оскільки ними керують певні суспільні інститути, наміри, переваги, цінності та інші чинники. Тому неможливо так просто регулювати поведінку людей ні в рамках управління персоналом, ні силами вищого менеджменту компанії.

Організації для досягнення своїх цілей вдаються до витрат на людські ресурси, сировину та інформацію. Члени організації сприяють досягненню її цілей, тому розміри організації є ЇЇ характерною рисою: оскільки учасники необхідні для досягнення цілей, значить їх кількість істотна. Крім цього в організаціях є співучасники зі своїми інтересами, більшою чи меншою мірою контрольованими. У складі співучасників - акціонери, уряд, працівники організацій і суспільні групи.

Модель зацікавлених сторін розглядає організацію як мережу взаємозалежних груп працівників, які знаходяться у відносинах співробітництва і конкуренції. Модель зацікавлених сторін об'єднує позитивні якості багатьох моделей і одночасно спирається на поведінкові властивості організацій [63]. Зацікавлена сторона - це будь-яка особа чи сторона, яка може впливати на діяльність та політику організації чи сама може виявитися під впливом її діяльності [39,49,65].

Законодавчо закріплене демократичне середовище функціонування сучасного бізнесу створює умови для впливу на діяльність кожної окремої організації з усіх сторін, які зачіпає цей бізнес. Організації користуються благами суспільства, вони отримують грошовий капітал і працівників, розраховують на постійних споживачів, допомогу місцевих співтовариств, постачальників та ін. Позиція зацікавлених сторін з приводу відносин між організацією та суспільством полягає в тому, що якщо організації отримують блага внаслідок доброго відношення до них суспільства, вони за це повинні виконувати певні обов'язки.

За теорією Т.Доналдсона та Л.Престона [80] існують різні мотивації, які визначають, чому організації реагують на зацікавлені сторони.

З точки зору інструментального підходу організації використовують потреби зацікавлених сторін тільки як інструмент, для досягнення своїх власних цілей економічного характеру, зокрема отримання прибутку. З точки зору нормативного підходу до організації, задоволення потреб зацікавлених сторін - це кінцева мета, виконання певного морального обов'язку, а не інструмент для досягнення інших цілей.

Основні зацікавлені сторони, які впливають на діяльність організації, зображені на рис. 1.6.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організаційне оточення“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Організація в системі менеджменту

  • Організаційне оточення
  • Формування організації

  • Організаційний розвиток як об'єкт управління

  • Управління організаційними змінами

  • Зовнішнє середовище

  • Внутрішні змінні організацій

  • Ефективність та моделі організаційних змін

  • Участь в організаційному розвитку

  • Опір організаційним змінам

  • Менеджмент змін

  • Управління нововведеннями в організації

  • комунікації в організації

  • Організаційні комунікації

  • Управління перешкодами на шляху ефективних комунікацій

  • Особистість та організація

  • Персональний розвиток в організації

  • Поведінка людини в організації

  • Моделі організаційної поведінки особистості

  • Проблеми та способи встановлення взаємодії людини та організації

  • Посадова модель поведінки

  • Формування групової поведінки в організації

  • Ефективність роботи груп

  • Ефективність командної праці

  • Лідерство в організації

  • Розвиток лідерського потенціалу

  • Особисті якості лідера та стилі лідерства

  • Управління лідерством в організації

  • Роль лідера в управлінні персоналом.

  • Роль лідера в управлінні зовнішніми зв'язками.

  • Роль лідера в управлінні змінами.

  • Формування культури лідерства.

  • Мотивування та результативність організації

  • Теорії мотивації

  • Мотиви трудової діяльності

  • Сучасні підходи до основних програм матеріальної мотивації

  • Внутрішні та зовнішні мотиви і мотивація трудового колективу

  • Сучасні підходи до мотивування співробітників організації

  • Управління поведінкою особистості в організації

  • Управління конфліктами в організації

  • Класифікація конфліктів.

  • Робота з людьми зі складним характером

  • Як поводитися з людьми зі складним характером різних типів?

  • Терміни для запам'ятовування

  • Література