Організаційні комунікації

Організаційна поведінка

Інформація лежить в основі комунікаційних процесів та прийняття управлінських рішень.

Від здійснення комунікацій та їх якості залежать: досяжність цілей, ефективність організації, виконання функцій менеджменту, якість та гнучкість прийняття управлінських рішень, швидкість адаптації організації до змін внутрішнього та зовнішнього середовища тощо.

Ч. Бернард у своїх працях визначив три функції керівництва:

• 1) забезпечення системи комунікацій;

• 2) розвиток забезпечення необхідних персональних зусиль;

• 3) формулювання та уточнення цілі.

Він писав, що у забезпеченні комунікацій керівник повинен визначити організаційні обов'язки, роз'яснити лінії влади та відповідальності і роздивитись як формальні, так і неофіційні засоби комунікацій. Неформальні комунікації слугують для організаційного обслуговування, дозволяючи піднімати та обговорювати проблеми без примушення прийняття рішень і без перевантаження керівників.

Комунікації були у центрі уваги наукових розробок Ч. Бернарда, який розробив певні принципи здійснення комунікацій:

• канали зв'язку повинні бути чітко визначені;

• об'єктивна влада вимагає певного формального каналу зв'язку із кожним членом організації, тобто кожен повинен доповідати та бути підпорядкованим будь-кому;

• лінія комунікацій повинна бути настільки прямою та короткою, наскільки це можливо, щоб прискорити комунікації і зменшити викривлення, викликані передачею через велику кількість каналів [40,52].

На думку експертів, від 50 до 90 відсотків робочого часу керівника витрачається на комунікації [88, с.166].

Комунікації - обмін інформацією, її змістом між двома і більше особами (працівниками) [48, с 230]. А.В.Шегда визначає комунікації як спілкування, передачу інформації від людини до людини в процесі діяльності [88, с. 477].

Комунікації - це складний процес, який складається із взаємних кроків (з боку учасників комунікаційного процесу. - Авт.). Кожен із цих кроків дуже потрібен для того, щоб зробити наші думки зрозумілими іншій особі. Кожний крок - це пункт, в якому, якщо ми будемо недбайливими та не будемо думати про те, що ми робимо, - сенс може бути втрачений [48, с. 165].

Комунікації в організаціях відіграють важливу роль. Потоки інформації, які слугують основою комунікацій, дозволяють організації реагувати на зміни у зовнішньому та внутрішньому середовищі. Характеризуючи організаційні комунікації, слід зазначити, що їх можна поділити на декілька великих типів.

Комунікації залежно від суб'єктів комунікаційного процесу поділяються на внутрішні та зовнішні. Внутрішні комунікації дозволяють здійснювати обмін інформацією в середині організації, тоді як зовнішні комунікації - це обмін інформацією між організацією та зовнішнім середовищем. Вони здійснюються від імені організації як юридичної особи уповноваженим органом або представником. Зовнішнє середовище, відіграючи значну роль в діяльності організації, здійснює вплив на її функціонування та ефективність. Зовнішні комунікації здійснюються, як правило, менеджментом, оскільки саме юр-менеджери уповноважені власниками для здійснення представницьких функцій. Крім того зв'язок із зовнішнім середовищем здійснюється відділами та структурними підрозділами організації, такими як відділи маркетингу, постачання, плановий тощо. Так, наприклад, зі споживачами комунікаційні зв'язки здійснюються через рекламні заходи, перед державою організації звітують, представляючи форми обов'язкової фінансової та статистичної звітності, з політичною системою країни організації підтримують комунікації шляхом лобіювання власних інтересів тощо. Крім звітів та реклами формами комунікацій із зовнішнім середовищем виступають наради, семінари, телефонні переговори, Реакції та ін.

Внутрішні комунікації здійснюються із вищою інтенсивністю, оскільки комунікаціями підтримується життєдіяльність організації. Вони характеризуються різноманітністю, різною вагомістю, насиченістю та інформативністю. Вони можуть здійснюватись як на рівні особистостей, так і на рівні структурних підрозділів.

Комунікації можна класифікувати як міжособистісні та організаційні. Міжособистісні комунікації виникають як серед учасників організації, так і серед представників зовнішнього середовища та членів організації на міжособистісному рівні. Міжособистісні комунікації можуть бути на рівнях: особа-особа, особа група осіб, група осіб - група осіб.

За допомогою організаційних комунікацій здійснюється обмін інформації на офіційному рівні, що передбачає можливість їх здійснення на одному управлінському рівні - горизонтальні комунікації, або на різних управлінських рівнях - вертикальні комунікації, що дає можливість класифікувати комунікації залежно від руху комунікаційних потоків. Горизонтальні комунікації здійснюються на рівні керівників структурних підрозділів одного управлінського рівня. За допомогою цих комунікацій відбувається координація діяльності окремих структурних підрозділів та служб організації.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Організаційні комунікації“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Організація в системі менеджменту

  • Організаційне оточення

  • Формування організації

  • Організаційний розвиток як об'єкт управління

  • Управління організаційними змінами

  • Зовнішнє середовище

  • Внутрішні змінні організацій

  • Ефективність та моделі організаційних змін

  • Участь в організаційному розвитку

  • Опір організаційним змінам

  • Менеджмент змін

  • Управління нововведеннями в організації

  • комунікації в організації

  • Організаційні комунікації
  • Управління перешкодами на шляху ефективних комунікацій

  • Особистість та організація

  • Персональний розвиток в організації

  • Поведінка людини в організації

  • Моделі організаційної поведінки особистості

  • Проблеми та способи встановлення взаємодії людини та організації

  • Посадова модель поведінки

  • Формування групової поведінки в організації

  • Ефективність роботи груп

  • Ефективність командної праці

  • Лідерство в організації

  • Розвиток лідерського потенціалу

  • Особисті якості лідера та стилі лідерства

  • Управління лідерством в організації

  • Роль лідера в управлінні персоналом.

  • Роль лідера в управлінні зовнішніми зв'язками.

  • Роль лідера в управлінні змінами.

  • Формування культури лідерства.

  • Мотивування та результативність організації

  • Теорії мотивації

  • Мотиви трудової діяльності

  • Сучасні підходи до основних програм матеріальної мотивації

  • Внутрішні та зовнішні мотиви і мотивація трудового колективу

  • Сучасні підходи до мотивування співробітників організації

  • Управління поведінкою особистості в організації

  • Управління конфліктами в організації

  • Класифікація конфліктів.

  • Робота з людьми зі складним характером

  • Як поводитися з людьми зі складним характером різних типів?

  • Терміни для запам'ятовування

  • Література