В організації, як відкритій системі, місія формального лідера полягає у затвердженні й забезпеченні реалізації стратегії регулярних змін, спрямованих на постійне підвищення ефективності діяльності організації. Основою успішного проведення змін стає ідея про їхнє здійснення. Ідея проведення змін не може зародитися в головах рядових співробітників або представників менеджменту, а потім пробити собі дорогу нагору. Однак найбільш легким, коротким, а тому й ефективним шляхом проведення організаційних змін стає той шлях, який ініціюється представниками організації, що володіють повнотою влади для реалізації ідеї в життя, а також достатнім особистим авторитетом для формування табору прихильників реформ і посилення рушійних сил для проведення змін.
Формальний лідер володіє багатьма якостями, які спонукують його започатковувати проведення змін.
По-перше, лідер, у силу свого статусу в організації має інформацію, що дозволяє йому мати перспективне й багатопланове бачення керованого ним підприємства і його можливостей, а також зовнішніх умов, які впливають на результативність організаційної діяльності в цей момент і будуть на неї впливати в майбутньому.
По-друге, становище лідера в організації дозволяє йому засвоювати ідеї, що народжуються в головах ключових фахівців.
По-третє, формальний лідер має можливість акумулювати інноваційні ідеї поза організацією й трансформувати їх в ідеї, пов'язані з підвищенням ефективності діяльності організації.
І, нарешті, лідер має ті якості особистості, які дозволяють йому перетворювати нову ідею в переконання про реальність впровадження цієї ідеї в діяльність своєї організації, про її цінності. Без цього переконання ідея не є продуктивною. Тільки сила духу й талант лідера, який прекрасно знає свою організацію та її можливості (технічні й людські), можуть перетворити абстрактну ідею в прагматичну.
Для того, щоб досягти максимального результату в створенні конструктивних ідей щодо здійснення організаційних змін, лідер може діяти у двох напрямках:
• а) як творець психологічного клімату й умов, які дозволяють здобувати впевненість у необхідності проведення змін;
• б) як організатор, що використовує свій статус і владу, індивідуальний вплив і організаційні ресурси для реструктуризації організації, вирішення суперечностей між окремими співробітниками чи підрозділами.
Ефективність управління змінами пов'язана з наявністю згоди між лідером і основною масою співробітників організації щодо цілей реформування. Для того, щоб досягти згоди щодо цілей проведення змін, лідер повинен розв'язати ряд завдань:
• 1). Визначити мету змін у поняттях і термінах, доступних розумінню основної маси співробітників. Визначена мета повинна легко запам'ятовуватися членами організації.
• 2). Сформувати й розвинути довіру до ідеї та цілей змін.
• 3). Виробити загальне бачення мети.
• 4). Розробити на цій основі стратегії проведення змін.
Ефективність реалізації змін пов'язана з діяльністю формального лідера при формуванні відповідальності за кінцевий результат змін у всіх категорій підлеглих: представників вищого рівня управління, середнього менеджменту, а також рядових співробітників. Відповідальне відношення підлеглих до своїх обов'язків безпосередньо пов'язане із забезпеченням їх відповідними повноваженнями та свободою прийняття рішень.
Проблема управління лідерством в організації включає щонайменше п'ять аспектів.
1. Виявлення осіб із природженими й (або) лідерськими якостями, що сформувалися, та призначення їх на керівні посади Цей напрямок діяльності може виходити як з тези "лідерами народжуються", так і з визнання можливості цілеспрямованого формування лідерів. У першому випадку мова йде про виявлення лідерських здібностей І їх використання в організаційних цілях, у другому - про залучення на підприємство вже підготовлених лідерів, що вже проявили себе. Існує кілька способів виявлення лідерських здібностей. Це тестування та інші психологічні методи, особливо широко застосовувані до молодих претендентів на керівні посади, а також вивчення біографії й виробничого стажу, добір людей, що вже якось проявили себе.
У реальній політиці організацій орієнтація на осіб з уже наявними лідерськими якостями знаходить своє вираження в тому, що система підготовки керівних кадрів середньої й вищої ланки залучає осіб, що вже довели свої лідерські здатності переважно на низових, первинних керівних посадах. Відомий американський дослідник лідерства Стівен Кові стверджує, що лідерів можна знайти на всіх рівнях ділової активності, а не тільки на самому верхньому [24]. Кращі лідери звичайно дотримуються загального комплексу цінностей, у який входять справедливість, рівність, неупередженість, цілісність, чесність, довіра. Кожна людина може визначити свою й чужу здатність до лідерства за допомогою таких критеріїв:
• неперервне самовдосконалення;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Організаційна поведінка» автора Новак В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Роль лідера в управлінні змінами.“ на сторінці 1. Приємного читання.
