Розділ 10. Трудоголіки

Досить поширеною є думка про те, що трудоголіки є бажаними співробітниками у будь-якій фірмі і успішними людьми. Більшість психологів, навпаки, стверджують, що трудовий фанатизм є шкідливим для здоров'я. Дехто з медиків схильний трактувати трудоголізм як один з різновидів психічного розладу.

Співробітник - трудоголік працює, не покладаючи рук. Він нічого не помічає довкола. Життя летить повз. " Проходит жизнь как ветерок по полю ржи", - як співалося в одній з пісень. Слід вчасно зупинитися і знайти баланс між особистим життям і службовою кар'єрою. Хто знайде баланс, - той впишеться в формулу "Делу - время, а потехе - час".

Симптомами трудоголізму є наступні.

1. Співробітник працює за межами робочого часу. Він продовжує працювати і тоді, коли всі колеги вже пішли з роботи. Працює у вихідні та свята. Вчиняє так бо думає, що у нього низька продуктивність праці. Такий режим роботи насправді ж продуктивність праці знижує. Цей режим ставить під загрозу здоров'я.

Для подолання цього недоліку рекомендують записувати щодня кількість годин, відданих роботі. Слід опрацювати план щодо поступового зменшення кількості годин, затрачених на роботу.

Розпочати скорочення робочого часу слід з вихідних та святкових днів. Вони мають присвячуватися відпочинку, спорту то спілкуванню с друзями.

2. Співробітник занадто багато бере на себе. Це спричиняє виникненню проблеми зі спілкуванням у колективі. Знову ж таки, можуть з'явитися проблеми зі здоров'ям. Важко сподіватися на службове просування, оскільки успіхів досягають ті, хто вміє встановлювати контакти з оточуючими, маючи, навіть середні показники у своїй роботі.

Фахівці рекомендують працівнику для подолання цієї звички доручати виконання дрібних завдань іншим працівникам. Згодом передавати їм і більш комплексні завдання. Слід намагатися більше спілкуватися з колегами і брати участь у житті колективу. Потрібно пам'ятати, що з колективом працювати складніше, ніж наодинці. Без колективної праці неможливо існувати у великій компанії.

3. Співробітник ніколи повністю не відключається від роботи. Він спілкується з колегами і начальством, навіть, у вільний від роботи час. Використовує з цією метою, зокрема, ноутбук та мобільний телефон. Вважає, що лише так можна уникнути проблем в екстрених ситуаціях. Забуває, що такі ситуації виникають постійно. У співробітника не залишається часу ні на що інше окрім роботи.

Психологи рекомендують такому співробітнику знайти у собі сили не виходити на зв'язок принаймні ввечері у будні дні та у вихідні дні. Час, що звільнився, слід віддати улюбленим заняттям. Застерігають не зловживати вдома телевізором. Години дозвілля мають забезпечити максимальний розряд енергії.

4. Співробітник постійно говорить про роботу. Він ладен говорити про неї з будь-ким, хто його слухає. Найбільше від цього потерпають близькі люди співробітника. Вони не отримують від нього належної уваги.

Психологи радять, передусім, серйозно обговорити з близькими людьми те, як його робота впливає на взаємини з ними. Можливо, розмова не буде простою, але такий захід буде кроком у вірному напрямку.

Медики стверджують, що працівник веде неправильний спосіб життя, якщо він допізна працює на робочому місті, бере додому роботу на вихідні, відпочиває з книгою на канапі. Помічено, що люди, що віддають роботі багато часу, страждають серйозними захворюваннями. Поміж менеджерів середньої ланки є чимало тру-доголіків. Більшість людей поки-що слово "трудоголік" вживають в іронічному значенні. Медики ж вважають "синдром менеджера" серйозним захворюванням. Ця хвороба за своїми наслідками є серйозною. Щоденна робота у ритмі нон-стоп є серйозним навантаженням на нервову систему.

Захворювання, породжені офісним життям, спостерігаються переважно у досить молодих людей.

Основний засіб боротьби із "синдромам менеджера" - рухливий спосіб життя. Слід якомога більше рухатися - до роботи, під час перерви, після роботи. Необхідно ходити пішки, займатися спортом, принаймні, робити ранкову фіззарядку.

Не слід брати службові проблеми, як кажуть, "близько до серця". Хвилюванням справі не допоможеш, а нерви можна підпсу-вати добряче.

Якщо цілий день доводиться сидіти за монітором, то слід дотримуватися низки правил:

- відстань від очей до екрана має бути щонайменше 70 см, інакше очі отримуватимуть занадто велике навантаження з огляду на невеликі вібрації зображення на моніторі;

- на монітор не повинні падати прямі сонячні промені;

- захищатися від бліків слід шторами або жалюзями;