• характер рухової активності (обсяг, інтенсивність, організація), характер харчування (достатність і збалансованість основних харчових компонентів, режим харчування).
Поряд з оздоровчим впливом, зазначені фактори за певних умов здатні несприятливо впливати на організм людини, яка займається, викликати порушення функціонального стану включно до стійкої патології.
На відміну від спортивних тренувань, де мета – досягнення вдосконаленням вузької спортивної спеціалізації, в загальному зміцненні організму оздоровчою фізкультурою вимагається використання широкого спектру рухових засобів.
Принцип відповідності обсягу і характеру фізичних навантажень віково-статевим функціональним можливостям та особливостям організму особи, яка ними займається, – один з найважливіших.
Рухові навантаження на заняттях фізичною культурою повинні суворо регламентуватися за частотою серцевих скорочень. При інтенсивних чи тривалих заняттях мають передбачатися паузи для повернення пульсу до початкових показників. Тільки після того, як пульс повернувся до норми, можна продовжити наступний вид вправ. Це попередить роботу організму в анаеробному режимі.
Розвиток рухових навичок у процесі занять фізичної культурою і спортом важливий для дитячого організму, який розвивається.
Засоби, застосовувані під час фізичного виховання, повинні мати характер фізіологічного стресу, природним наслідком якого є підвищення активності фізіологічної системи, яка індукує неповернення цієї системи до вихідного рівня.
Фізичні вправи впливають не тільки на рухову функцію людини, їх застосування стимулює діяльність усього організму, а саме – кори головного мозку. При виконанні фізичних вправ організм, який зростає, збагачується щораз ускладненими руховими умовно-рефлекторними зв'язками, створюються та зміцнюються нові рухові вміння, полегшується оволодіння різними трудовими навичками.
Принцип професійної співпраці лікаря і тренера (міждисциплінарного підходу). Тісна професійна співпраця медиків і педагогів забезпечується обов'язковим регулярним медичним оглядом спортсменів і фізкультурників із повідомленням лікарем результатів огляду та рекомендацій тренеру. Завдяки такій співпраці триває гармонійний розвиток особистості.
Принцип свідомості й активності передбачає, що той, хто займається оздоровчою фізичною культурою, добре усвідомлює необхідність руху для підтримання високого рівня здоров'я та фізіологічних механізмів впливу фізичних вправ на організм. Такий підхід дозволяє більше дізнаватись про свій ' організм, розробляти і коректувати програми оздоровчої фізкультури, планувати раціональне використання засобів фізичної культури. Завдяки участі колективу педагогів (тренера), медиків, за умови активності самого спортсмена здійснюється пошук нових, ефективних методів, що забезпечують цілеспрямовану діяльність на оздоровлення і формування мотивацій здорового способу життя.
Принцип індивідуалізації передбачає, що організація і зміст фізичних тренувань повинні відповідати особливостям конкретної людини. Враховуються генетична зумовленість, тип конституції, схильності до захворювань, на профілактику яких й орієнтовано фізичне виховання. Окрім генетично зумовлених якостей, в організації фізичного виховання враховуються особливості сімейного стану фізкультурника, його професія, режим роботи та інші фактори.
Принцип зворотності тренувань проявляється в тому, що зменшення тренувальних навантажень призводить до втрати досягнутих заняттями результатів. Зниження працездатності настає тим раніше, чим вищий її рівень, але в будь- якому випадку – через 3–8 місяців після припинення тренувань і досягає такого рівня, як і на початку регулярних занять. Водночас при поверненні до тренувань процес відновлення у таких людей відбувається активніше, на відміну від раніше не тренованих.
Принцип синкретичності – нерозривне поєднання різноманітних методів збереження, зміцнення і розвитку здоров'я в умовах педагогічних технологій, що дозволяють людині отримати задоволення в реалізації її можливостей та емоційний комфорт.
Проте навіть найраціональніші засоби фізичного виховання можуть створити небезпеку для здоров'я, якщо порушується оптимальна міра функціональних навантажень. Планомірне ж збільшення цих навантажень, адекватних пристосувальним можливостям організму, стає потужним фактором підвищення працездатності, а разом з тим і – зміцнення здоров'я.
Щоб визначити оптимальні навантаження, потрібний контроль за станом здоров'я осіб, які займаються фізичними вправами, та впливом на них використаних засобів і методів. Такий контроль здійснюють спеціалісти: педагог (викладач, тренер, інструктор) і лікар, який пройшов спеціальну лікарсько-фізкультурну підготовку. Вони несуть спільну відповідальність за забезпечення найціннішого результату фізичного виховання – міцного здоров'я.
Зміни кровообігу під час занять фізичною культурою та спортом. У процесі занять фізкультурою та спортом збільшується кровотік і відповідно – показники геодинаміки, змінюється стан серця і кровоносних судин. Компенсація енерговитрат та активніший газообмін при м'язовій діяльності досягається шляхом збільшення потоку крові. Одночасно повніше використовується кисень з артеріальної крові і зростає артеріовенозна різниця його вмісту. Тому хвилинний об'єм збільшується у меншій мірі, як газообмін. Максимальне споживання кисню перевершує споживання кисню в умовах основного обміну в 10-20 разів. Хвилинний об'єм серця збільшується при такому максимальному збільшенні газообміну тільки в 5-10 разів: з 3-5 до 20-40 л. Підвищення хвилинного об'єму серця забезпечується завдяки зростанню ударного об'єму серця, а також частоти серцевих скорочень, яка під час занять може досягати 180-240 уд./хв.
Зміни функціонального стану органів дихання під час занять фізичною культурою та спортом. Обсяг роботи дихального апарату в процесі занять фізкультурою та спортом збільшується відповідно до зростання газообміну. Якщо фізичне навантаження незначне, між величинами вентиляції легень і потребою кисню фіксується лінійна залежність. При напруженій фізичній роботі ця залежність може порушуватися, і тоді вентиляція зростає більшою мірою. Частіше в осіб, які займаються фізкультурою та спортом, вентиляція легень не буває більшою за 100 л/хв. Проте під час занять підвищується використання повітря в легенях: вентиляція легень у спокої складає 5–8 л/хв. при використанні 3–4 % кисню, а при фізичному навантажені вентиляція збільшується, становлячи вже десятки літрів за хвилину з використанням кисню 4-8 %. Проте так буває тільки під час вправ, виконуваних за участю більшої частини мускулатури. Систематичні спортивні тренування юних спортсменів ведуть до значного, порівняно з однолітками-неспортсменами, підвищення функціонального рівня зовнішнього дихання, характеризованого величиною життєвої ємкості легень і часом затримки дихання на вдиху і видиху.
Ендокринні функції при заняттях fkmafx , які займаються фізкультурою та спортом, збільшується вміст у крові норадреналіну і адреналіну, а також кортизону і кортикостерону. У процесі адаптації до фізичних навантажень, тобто з розвитком тренованості, ці зміни стають менш вираженими, а іноді зовсім не виявляються. Водночас збільшуються можливості підвищення вмісту катехоламінів у крові. Під час надмірних фізичних навантажень у краще підготовлених спортсменів вміст норадреналіну й адреналіну в крові вищий. При тривалій м'язовій роботі активність симпато-адреналової та гіпофізарно-адрено-кортикальної систем знижується.
За статистикою, у фізично тренованих осіб рівень загальної й інфекційної захворюваності в 2–3 рази нижчий, ніж в інших групах населення завдяки активації генетичного апарату клітини, який викликає підсилення синтезу нуклеїнових кислот і білків, зокрема і білків мітохондрій. Це призводить до збільшення їх потужності й підвищення ресинтезу аденозинтрифосфорної кислоти (АТФ) в результаті дефіциту енергетичного утворення (макроергічних фосфатів), активізації процесів фосфорування і гліколізу. Цей зсув і стає сигналом для генетичного апарату клітин.
Санітарно-гігієнічні фактори, що знижують фізичну працездатність і стан здоров'я спортсменів. Для забезпечення підготовки спортсменів розроблено наступну систему критеріїв (за В. І. Дубровським):
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гігієнічні принципи на заняттях оздоровчим фізичним вихованням“ на сторінці 3. Приємного читання.
