Різноманітні фактори навколишнього середовища (фізичні, хімічні, біологічні, психологічні) постійно впливають на людину і можуть негативно позначатись на здоров'ї як окремої особи, так і великих груп населення. Завдяки постійним морфологічним і функціональним адаптаційним змінам, пов'язаним із необхідністю пристосовуватися до соціально-біологічних умов, змін функціонального стану провідних адаптаційних систем організму, формується стійкість організму людини до дії несприятливих факторів середовища.
Відомо, що здоров'я людини залежить від генетичних факторів (15–20 %), стану навколишнього середовища (20–25 %), медичного забезпечення (10–15 %), умов і способу життя (50-55 %). Отже, найбільше значення для здоров'я людини має спосіб життя, а основний елемент здорового способу життя – висока фізична культура.
Здоровий спосіб життя – це комплекс дій, спрямованих на формування, збереження і зміцнення здоров'я, що забезпечують оптимальні умови функціонування здорового організму і включають оптимальний руховий режим, загартовування, раціональні харчування і режим життя, відсутність шкідливих звичок.
Формування здорового способу життя – це спонукання до впровадження в повсякденне життя особистості нових для неї форм поведінки, корисних для здоров'я, відмова від шкідливих звичок, оволодіння знаннями, на основі яких можна грамотно, безпечно і з користю жити, домагаючись перетворення повсякденних форм зміцнення здоров'я на звички.
Загалом стан здоров'я людини визначається обсягом і потужністю адаптаційних резервів її організму. Водночас потрібно зауважити, що адаптація організму до нових умов життєдіяльності забезпечується не окремими органами, а скоординованими в часі і просторі та воєдино сполученими між собою його функціональними системами. Тому одне з важливих завдань фізичної культури полягає саме в тому, щоб допомогти конкретній людині розробити високу стійкість до дії комплексу несприятливих факторів навколишнього середовища.
Під функціональним станом розуміють цілісний стан людини для ефективної діяльності її, а також задіяних у ній систем. Ознаками порушення функціонального стану людини служать погіршення самопочуття; зниження працездатності й фізичної активності, якості сну (поява безсоння), апетиту; підвищення подразливості, емоційна нестійкість; збільшення маси тіла більше як на 10 кг від потрібної; підвищена частота серцевих скорочень у спокої понад 80 уд./хв., при переході з положення лежачи в положення стоячи – понад 100 уд./хв.; метеорологічна чутливість; поява задишки при виконанні легких фізичних навантажень; збільшення пітливості без фізичних навантажень; частий головний біль і запаморочення; відчуття втоми після нічного сну.
До базових критеріїв фізичного здоров'я відносять:
• стан серцево-судинної системи;
• стан імунної системи;
• здатність організму засвоювати кисень із повітря. Показники діяльності цих систем мають пряме відношення не тільки до здоров'я людини – від них напряму залежить її життя.
До числа основних критеріїв здоров'я відносять:
• стан опорно-рухового апарату;
• стан нервової системи;
• стан травної системи.
Критерії психічного здоров'я:
• здатність адекватно сприймати навколишнє середовище й усвідомлювати вчинки;
• цілеспрямованість, активність;
• критичний підхід до обставин життя;
• почуття гумору, доброзичливість, здатність до адекватної самооцінки;
• самоконтроль і здатність радіти.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лекція 2. ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ“ на сторінці 2. Приємного читання.
