Фізкультхвилинки організовуються під час роботи або навчання через 1-1,5 год після початку роботи або навчання, тривають не менш від 1–2 хв і складаються з 2–3 вправ, наприклад: потягувань, присідань, нахилів, розгинань тулуба, обертів голови.
Рухові перерви. Основний їх зміст – довільна рухова активність протягом 20 хв на свіжому повітрі. Основна мета рухових перерв – активний відпочинок, відновлення розумової й фізичної працездатності, профілактика гіподинамії.
Динамічні паузи проводять організовано, під керівництвом вихователя чи вчителя, в середині навчального дня протягом 60 хв. Спочатку виконується повільний біг (5-10хв), потім – загальнорозвивальні вправи (8–10 хв) і заключна частина (3-5 хв). Можуть використовуватися рухові ігри, катання на ковзанах, роликах та ін.
Туризм вихідного дня. Залежно від способів пересування туризм буває пішохідним, водним, велосипедним, кінним, лижним тощо. Для спортивного туризму використовуються складні траси, що вимагають значних фізичних зусиль. Фізичне навантаження тут регламентується наступними показниками: кількість днів (частіше 1–2-денні); віддаль, яку долають протягом дня; обсяг навантаження і його інтенсивність – швидкість руху (середня швидкість руху, швидкість на переходах, тривалість відпочинку); маса перенесеного вантажу.
Для школярів 11–12 років гігієнічно оптимальними вважаються віддаль одноденного переходу приблизно 12 км зі швидкістю руху 3 км/год; тривалість безперервного руху 45 хв з інтервалами 15 хв; маса ноші (вантажу) 3 кг. У кінцевому пункті маршруту перед поверненням із походу влаштовується привал не менш як на 45-60 хв (при складному рельєфі місцевості може бути тривалішим) з обов'язковим уживанням їжі. У поході рух групи організується так, щоб більшу частину шляху вона проходила до привалу, а завершувала рух не менш ніж за 1 год до настання темноти (для облаштування нічного привалу). Туристичний похід, виконаний згідно з указаними гігієнічними вимогами до нормування навантажень, має виражену загальнорозвивальну дію на різні рухові якості, переважно на загальну (аеробна функція) і на силову витривалість, а також відновні дії (активний відпочинок) на професійну, а у школярів – на розумову працездатність.
Фізичні навантаження під час багатоденних походів регламентуються так, щоб дні походу з великими обсягами й інтенсивністю навантажень через 1–2 дні чергувалися з днями походів із помірними або малими навантаженнями. Розвивальний ефект туризму можна підсилювати поєднанням (під час великих привалів) його зі спортивними і руховими іграми.
Гігієнічне забезпечення туризму:
• 1. Ретельна підготовка до походу туристичного взуття (звичного для туриста, з товстою підошвою).
• 2. Використання тільки чистих шерстяних або бавовняних шкарпеток.
• 3. Суворе дотримання питного режиму. Вода для пиття і приготування їжі, яку беруть із річок, криниць, повинна бути попередньо знезаражена кип'ятінням або спеціальними знезаражувальними таблетками. її не треба вживати у великій кількості за один прийом; підвищену спрагу вгамовують полосканням ротової порожнини або питтям невеликого об'єму води маленькими ковтками. При великому потовиділенні добре пити мінеральну воду.
• 4. Одяг, відповідно до погодних умов походу, вибирають такий, що здатен попередити перегрівання або переохолодження. Ураховуючи, що погода під час походу змінюється, потрібно мати такі комплекти одягу, які б дозволили надати йому різних гігієнічних властивостей – вітро- і вологозахист, теплоізолювальні.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гігієнічні вимоги до структури, змісту і нормування навантажень на одному занятті“ на сторінці 2. Приємного читання.
