Фізіологічна роль і гігієнічне значення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин у харчуванні людини

Гігієна фізичного виховання і спорту

Вітамін Н (біотин) бере участь у перетворенні амінокислот і розкладі проміжних продуктів обміну вуглеводів. Міститься у пшениці, картоплі, тваринних продуктах.

Вітамін F включає напівнасичені жирні кислоти (ліно- леву, ліноленову, арахідонову), що входять до складу рослинних олій, особливо соняшникової, кукурудзяної, бавовникової. Ці жирні кислоти беруть участь у процесах клітинного обміну, регулюють уміст холестерину в крові.

Мікроелементи – це хімічні елементи, що містяться у тканинах людини в концентраціях 1:100000 і менше, а також елементи, що знаходяться у воді та ґрунті в малих концентраціях. Мікроелементи, що постійно перебувають в організмі людини і мають певне значення для її життєдіяльності, називають біогенними елементами (кисень, вуглець, водень, натрій, кальцій, фосфор, калій, хлор, марганець залізо, цинк, мідь, йод, фтор, молібден, кобальт, ванадій, селен). Основним джерелом мікроелементів для людини є харчові продукти рослинного і тваринного походження.

Мікроелементи втрачаються організмом із потом, сечею, слиною, порушуючи їх баланс в організмі, що викликає певні фізіологічні зсуви. Мінеральний обмін тісно пов'язаний з водним. Мінеральні речовини беруть участь у пластичному обміні, входять до складу кісток. У цитоплазмі будь-якої клітини є білки, до складу яких уходять мікроелементи (Co, Fe, Си та ін.). Мінеральні речовини можуть бути гуморальними регуляторами багатьох функцій (наприклад, кальцій, натрій, калій регулюють роботу серця).

Натрій регулює осмотичний тиск і водний обмін, при порушенні якого з'являються спрага, сухість слизових, набряклість; впливає на білковий обмін, бере участь у транспортуванні вуглекислого газу та ін. Обмін натрію перебуває під контролем щитоподібної залози і регулюється в основному альдостероном.

Добова потреба натрію складає близько 4–7 г.

Калій є основним внутрішньоклітинним катіоном. Головною функцією калію є формування трансмембранного потенціалу і поширення змін потенціалу клітинною мембраною шляхом обміну з іонами натрію за градієнтом концентрації.

Добова потреба калію складає приблизно 2 г.

Магній – важливий внутрішньоклітинний елемент, що є активатором для багатьох ферментних реакцій, бере участь у регулюванні нервово-м'язової провідності, тонусі гладкої мускулатури, регулюванні зберігання і звільнення АТФ, знижує збудливість нервових клітин, зміцнює імунну систему, має антиаритмічну дію, сприяє відновленню сил після фізичних навантажень.

Добова норма надходження магнію в організм складає 200-400 мг.

Кальцій забезпечує опорну функцію кісток, його катіони входять до складу плазми крові і тканинних рідин, що беруть участь у підтриманні гомеостазу, регулюванні серцевих скорочень і зсідання крові.

Добова потреба організму в кальції складає 800–1500 мг.

Фосфор знаходиться в біологічних середовищах у вигляді фосфат-іонів, які входять до складу неорганічних компонентів та органічних біомолекул (АТФ, АДФ). Міститься в багатьох харчових продуктах (молоко, м'ясо, риба, хліб, овочі).

Добова потреба людини у фосфорі складає 1,3 г.

Залізо в організмі людини виконує основну функцію – перенесення кисню, а також бере участь в окислювальних процесах, виділенні енергії, ферментативних реакціях, у забезпеченні імунітету, метаболізмі холестерину.

Добова потреба заліза складає 10-20 мг.

Цинк є кофактором великої групи ферментів, що беруть участь у білковому й інших видах обміну (потрібний для синтезу білків, зокрема, колагену, формування кісток), у процесах поділу і диференціювання клітин, формуванні Т-клітинного імунітету, функціонуванні десятків ферментів, інсуліну підшлункової залози, статевого гормону дигідрокортикостерону. Багато його міститься в яловичині, печінці, морських продуктах, вівсяному борошні, моркві, горосі, горіхах.

Оптимальне надходження цинку в організм за добу складає 10-15 мг.

Мідь уходить до складу багатьох вітамінів, гормонів, ферментів, дихальних пігментів, що беруть участь в обміні речовин, тканинному диханні; має значення для підтримання нормальної структури кісток, хрящів, сухожиль, еластичних стінок кровоносних судин, легеневих альвеол, шкіри; підвищує стійкість організму до деяких інфекцій, зв'язує мікробні токсини і підсилює дію антибіотиків, має виражену протизапальну дію, сприяє засвоєнню заліза.

Добове оптимальне надходження міді до організму – 2–3 мг.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фізіологічна роль і гігієнічне значення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин у харчуванні людини“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Методи вивчення навколишнього середовища і його вплив на здоров'я населення

  • Гігієна фізичного виховання та спорту

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 1

  • Лекція 2. ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

  • Особливості сучасної динаміки показників стану здоров'я школярів

  • Гігієнічні принципи на заняттях оздоровчим фізичним вихованням

  • Лекція 3. ГІГІЄНА ПОВІТРЯНОГО СЕРЕДОВИЩА

  • Гігієнічне значення фізичних і хімічних властивостей повітря

  • Забруднення повітря

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 3

  • Лекція 4. ГІГІЄНА ВОДИ

  • Органолептичні особливості води

  • Епідеміологічне значення води

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 4

  • Лекція 5. ГІГІЄНА ҐРУНТУ

  • Гігієнічне значення складу і властивостей ґрунту

  • Самоочищення ґрунту

  • Гігієнічна аргументація вибору ґрунтів для спортивних споруд

  • Лекція 6. ОСОБИСТА ГІГІЄНА СПОРТСМЕНА І ФІЗКУЛЬТУРНИКА

  • Гігієна тіла

  • Гігієна чоловіків

  • Гігієна жінок

  • Водні процедури

  • Гігієнічний (оздоровчий) масаж

  • Лекція 7. ГІГІЄНА ЗАГАРТОВУВАННЯ. РЕКРЕАЦІЯ ТА АКТИВНИЙ ВІДПОЧИНОК. САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ І ПРОФІЛАКТИКА ХВОРОБ

  • Гігієнічні правила загартовування

  • Гігієнічні норми загартовування повітрям

  • Загартовування сонячним промінням

  • Санаторно-курортне оздоровлення і профілактика хвороб

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 7

  • Лекція 8. ГІГІЄНА ХАРЧУВАННЯ

  • Фізіологічна роль і гігієнічне значення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин у харчуванні людини
  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 8

  • Лекція 9. ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧУВАННЯ ПРИ ЗАНЯТТЯХ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ І СПОРТОМ

  • Загальні гігієнічні вимоги до режиму харчування

  • Особливості харчування спортсменів

  • МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 9

  • Лекція 10. ГІГІЄНІЧНІ НОРМУВАННЯ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ ФІЗКУЛЬТУРОЮ

  • Гігієнічні нормування рухової активності школярів

  • Формування рухової активності школярів

  • Гігієнічні вимоги до структури, змісту і нормування навантажень на одному занятті

  • Гігієнічне нормування фізичних навантажень для осіб старшого і похилого віку

  • Лекція 11. ГІГІЄНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СПОРТИВНИХ ТРЕНУВАНЬ

  • Гігієнічні вимоги до планування тренувань і змагань

  • Гігієнічні вимоги до структури, змісту

  • Гігієнічне нормування тренувальних занять

  • Гігієнічне забезпечення під час підготовки спортсмена до умов високих температури і вологості повітря

  • Гігієнічне забезпечення при підготовці спортсмена до гірських умов

  • Лекція 12. ЗАГАЛЬНІ ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО СПОРТИВНОГО ОДЯГУ І ВЗУТТЯ, СПОРТИВНОГО ІНВЕНТАРЮ, ПОКРИТТЯ ПІДЛОГ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РАЦІОНАЛЬНОГО КОЛЬОРОВОГО ОФОРМЛЕННЯ СПОРТИВНИХ ОБ'ЄКТІВ

  • Гігієнічні вимоги до спортивного одягу

  • Гігієнічні вимоги до спортивного взуття

  • Основні гігієнічні вимоги до спортивного інвентарю, обладнання і покриття підлог спортивних споруд

  • Лекція 13. ЗАГАЛЬНІ ГІГІЄНІЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВА Й ЕКСПЛУАТАЦІЇ СПОРТИВНИХ СПОРУД

  • Основні гігієнічні вимоги до розміщення, орієнтації та планування спортивних споруд

  • Основні гігієнічні вимоги до освітлення спортивних споруд

  • Основні гігієнічні вимоги до відкритих водойм

  • Основні гігієнічні вимоги до фізкультурно-оздоровчих споруд